"11" червня 2018 р. Справа № 363/1296/18
11 червня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Кашоїда М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського Вишгородського відділу поліції головного управління національної поліції в Київської області старшого сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом визнання дій поліцейського Вишгородського ВП ГУНП в Київської області старшого сержанта ОСОБА_2, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними та скасовувати постанову НК № 822351 від 08.04.2018 року поліцейським Вишгородського ВП ГУНП в Київської області старшим сержантом ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу закрити.
В обґрунтування заявлених вимог позивач, з посиланням на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказує на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням порядку розгляду адміністративних справ та за відсутності фактичного правопорушення.
В судове засіданні позивач не з'явився, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності та наполягаючи на своїх позовних вимогах.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
08.04.2018 року ОСОБА_1 рухався по автодорозі «Київ-Овруч» та був зупинений поліцейським Вишгородського ВП ГУ НП в Київської Області та постановою серії НК № 822351 від 808.04.2018 року про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що переткнув суцільну лінію 1.1. дорожньої розмітки яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках руху та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, за порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 121 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, за приписами частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною першою статті 268 КУпАП, визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАП, встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи міститься лише постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1
Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено її права та обов'язки, враховано особу порушника, розглянуто клопотання в разі їх наявності. Також відповідачем не доведено наявність матеріалів справи про адміністративне правопорушення, про які відповідач зазначає в своїх письмових запереченнях.
Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп2015 аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».
З оскаржуваної Постанови вбачається, що справу розглянуто за місцем зупинки транспортного засобу, а саме «а/д Київ-Овруч», інша інформація у постанові відсутня.
Отже, відповідач всупереч положеннямчастини 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП. адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши вказані обставини, суд приходить до висновку, що крім постанови про адміністративне правопорушення, яка не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, суд не вбачає належних доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення, або не вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 243-250, 286 КАС України, суд, -
вирішив :
Позов ОСОБА_1 (74800, АДРЕСА_1) до Поліцейського Вишгородського відділу поліції головного управління національної поліції в Київської області старшого сержанта ОСОБА_2 (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3) про скасування постанови - задовольнити.
Визнати дії поліцейського Вишгородського ВП ГУНП в Київської області старшого сержанта ОСОБА_2 неправомірними.
Постанову серії НК № 822351 від 08.04.2018 року винесену поліцейським Вишгородського ВП ГУНП в Київської області старшим сержантом ОСОБА_2про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Д. Рудюк