Справа № 347/974/18
Провадження № 11-сс/779/199/2018
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
18 червня 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 ,
за участю прокурора ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
підозрюваного ОСОБА_8
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчої судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 , погодженого процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Мотивує свої вимоги тим, що вважає дану ухвалу незаконною, оскільки вона винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що 30 травня 2018 року на підставі здобутих досудовим слідством доказів ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання понад п'ять років, що узгоджується із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України. Посилається на встановлені досудовим розслідуванням обставини. Зазначає, що діяння, в якому підозрюється ОСОБА_8 відноситься до тих, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб. Обґрунтовує вимоги також тим, що існують реальні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно. Вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 за таких умов матиме змогу безпосередньо або через засоби зв'язку чи інших осіб впливати на свідків, зокрема, свідка ОСОБА_12 . На її думку, обставини щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 та наявності в останнього постійного місця проживання є сумнівними та необґрунтованими, не підтверджені жодними належними доказами. Зазначає, що ОСОБА_8 постійного зареєстрованого місця проживання не має, у підозрюваного відсутні тісні соціальні зв'язки, відсутні утриманці, у нього також відсутнє постійне місце роботи. Однак слідчим суддею не в достатній мірі враховано зазначені обставини. Вказує, що у кримінальному провадженні ще не проведено всіх слідчих, процесуальних дій. Вважає, що слідчий суддя не врахувала ці обставини та той факт, що наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Підсумовує, що, з урахуванням всіх обставин, тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання процесуальних обов'язків підозрюваним ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року: відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ; обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю строком на 2 (два місяці), тобто по 30 липня 2018 року включно; покладено на підозрюваного ОСОБА_8 відповідні обов'язки.
Слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_8 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, згідно з характеристикою виданої виконкомом Старокутської сільської ради від 30 травня 2018 року № 157 за час проживання на території села с. Старі Кути зарекомендував себе з позитивної сторони, працьовитий, наполегливий, врівноважений, культурний, ввічливий, скарг у виконком сільської ради на нього не поступало. Згідно представлених довідок Косівської ЦРЛ, ОСОБА_8 на обліках в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває.
Долучена до матеріалів справи виписка № 118 стаціонарного хворого ОСОБА_8 свідчить про те, що останній хворіє та періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні. Оскільки в судовому засіданні прокурором були доведені обставини передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведені обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу), слідчий суддя вважав за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, а також покласти на нього обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Слідчий суддя дійшов висновку, що достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та зможе запобігти виникненню ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України може бути домашній арешт із забороною залишати місце проживання з покладанням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді скасувати, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_13 заперечували з приводу поданої апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, ухвалу слідчого судді - залишити без змін з таких підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого СВ Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018090190000181 від 16.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (а.п. 28-30).
29.05.2018 року о 19-11 годин ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.п. 19-21).
30.05.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (а.п. 25-27).
Слідчий СВ Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 , за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці, з врахуванням строку тримання під вартою з моменту затримання, в задоволення якого ухвалою слідчого судді від 31.05.2018 року було відмовлено, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (а.п. 28-30, 39-41).
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
В ході судового розгляду справи, слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя правильно виходив з того, що ні слідчим, ні прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, слідчий суддя при постановленні рішення, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, дані про особу ОСОБА_8 , а саме наявність постійного місця проживання в АДРЕСА_1 , у складі сім'ї: ОСОБА_14 - бабуся, ОСОБА_15 - мати, що підтверджується довідкою №1077 від 30.05.2018 року, виданою в.о. сільського голови ОСОБА_16 (а.п. 18 зворіт), раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.п. 15), на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 16), за місцем мешкання характеризується задовільно (а.п. 18), згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 №118 від 15.02.2016 року, останній має захворювання - псоріаз звичайний, бляшко видна форма, стаціонарна стадія, змішаний тип, яким хворіє з 2012 року, останнє загострення було близько місяцю потому, внаслідок чого проходить стаціонарне лікування (а.п. 35).
Що стосується тверджень апелянта про існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то, відповідно до матеріалів провадження, слідчий суддя застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходив саме з необхідності уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді, оскільки підставою для застосування саме такого запобіжного заходу щодо підозрюваного стало не відсутність у даному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.
Органами досудового слідства не надано слідчому судді належних доказів щодо наявності дій, з боку ОСОБА_8 , направлених на перешкоджання слідству та суду.
Твердження прокурора про те, що слідчим суддею не враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , що, як стверджує прокурор, вказує на відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді, суд, серед іншого, врахував і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Крім того, сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з підстав наведених у ній.
На думку колегії суддів, застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю висунутої останньому підозри.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя, виходячи з приписів, що містяться в Главі 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді, правомірно залишив клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без задоволення та правильно застосував відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам провадження.
Посилання апелянта на відсутність у підозрюваного ОСОБА_8 утриманців, а також постійного місця роботи, колегія судді не бере до уваги, оскільки дані обставини не визначені законом як самостійні підстави для застосування щодо особи запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі і наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 12, 176-178, 181, 183, 194, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів
У задоволенні апеляційної скарги прокурора Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвалу слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_3