вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"24" травня 2018 р. м.Київ Справа№ 910/5935/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Яковлєва М.Л.
Гончарова С.А.
За участю секретаря судового засідання : Цибульського Р.М.
за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 24.05.2018
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 (колегія суддів у складі: Чонгова С.І., судді: Подоляк Ю.В., Бацуца В.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до суду із позовними вимогами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн., 695,68 доларів США, 5893,78 євро та зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" включити кредиторські вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставного майна, згідно із договором гарантійного депозиту від 30.08.2007 № 24-4/023-6 та договором застави майнових прав від 30.08.2007 № 24-4/023-6; окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн., 695,68 доларів США, 5893,78 євро, як такі, що забезпечені заставою майна ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно із договором гарантійного депозиту від 30.08.2007 № 24-4/023-6 та договором застави майнових прав від 30.08.2007 № 24-4/023-6.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, дії уповноваженої особи Фонду щодо відмови в задоволенні кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" є протиправними, такими, що порушують законні права та інтереси державного банку.
Відповідач у справі - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" Матвієнко Андрій Анатолійович у своєму відзиві просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що дії уповноваженої особи Фонду є законними та у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повне рішення складено 01.12.2017) у справі № 910/5935/17, позовні вимоги задоволено частково.
Рішення суду мотивовано тим, що з наданими у матеріали справи розрахунками з деталізацією суми, заборгованість за період з дня блокування BIN-ів на рівні міжнародної платіжної системи ПАТ "ЧБРР" складає 20 969,11грн, 695,68 доларів США та 5 893,78 євро, а тому враховуючи наведене, а також положення договору гарантійного депозиту від 30.08.2007 № 24-4/023-6 та договору застави майнових прав від 30.08.2007 № 24-4/023-6, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо включення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн, 695,68 доларів США та 5 893,78грн євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставного майна, згідно із договором гарантійного депозиту від 30.08.2007 № 24-4/023-6 та договором застави майнових прав від 30.08.2007 №24-5/023-6; окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11 грн, 695,68 доларів США, 5 893,78 євро, як такі що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно з договором гарантійного депозиту від 30.08.2007 №24-4/023-6 та договором застави майнових прав від 30.08.2007 № 24-5/023-6., підлягають задоволенню. Враховуючи приписи ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції зазначив про те, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн., 695,68 доларів США, 5893,78 євро, не є способом, який направлено на захист прав або законних інтересів позивача, а тому задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням в частині задоволених позовних вимог, Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило наведене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку скаржника, оскаржуване рішення є незаконним, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального, процесуального права.
Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначив про те, що, на його думку, у правовідносинах під час проведення процедури ліквідації банку, насамперед підлягають застосуванню норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та розробленого на його підставі «Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку». Крім того, у зв'язку з тим, що ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції " зареєстровано на території АРК, процедура його ліквідації також здійснюється з особливостями встановленими «Положенням про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Однак, судом першої інстанції не було застосовано норми вказаних законодавчих актів. Також, скаржник зазначив, що судом не було враховано і «Порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються». Так, з урахуванням приписів вказаного положення, на даний час, такого документу, як «Реєстр акцептований вимог кредиторів ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції» не існує. Крім того, оскаржуваним рішенням відповідача зобов'язано внести до «Реєстр акцептований вимог кредиторів ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції» не підтверджені доказами суми кредиторських вимог. Серед іншого, скаржник зазначає про те, що ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції» не є стороною в Угоді про надання ліцензії і членства в системі Europay, а також вказана угода не є чинною, оскільки компанія «Europay International S.A.» припинила своє існування у 2002, внаслідок її поглинання. Що ж до необхідності оплати ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції» операцій з видалення BIN-ів, скаржник зазначив, що вказаний термін відсутній, як в договорах, що укладені між позивачем та відповідачем, так і в чинному законодавстві. Також, скаржник не погоджується, що судовий збір за подачу апеляційної скарги покладено на ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції», в той час, як дії зобов'язано вчинити відповідача. Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки ані відзиву третьої особи, ані її поясненням по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.12.2017, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 залишено без руху (ухвала отримана ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно поштового повідомлення 03150540061260 - 02.01.2018, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно поштового повідомлення 0209805594892 - 29.12.2017, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно поштового повідомлення 0405337382800 - 29.12.2017).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 910/5935/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017), справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2018 (ухвала отримана ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно поштового повідомлення 0315053933255 - 05.02.2018, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно поштового повідомлення 0209805705481- 05.02.2018, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно поштового повідомлення 0405337866220 - 05.02.2018).
Розпорядженням від 21.02.2018, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 910/5935/17.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.02.2018 для розгляду справи № 910/5935/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Яковлєв М.Л., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 прийнято справу № 910/5935/17 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Чорна Л.В., для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017), справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2018. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2018 (ухвала отримана ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно поштового повідомлення 0315054054140 - 28.02.2018, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно поштового повідомлення 0209805715800- 28.02.2018, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно поштового повідомлення 0405338105410 - 27.02.2018).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 в судовому оголошено перерву до 15.03.2018. (ухвала отримана: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - вручено 07.03.2018, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно поштового повідомлення 0209805749896- 06.03.2018, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно поштового повідомлення 0405338100531 - 06.03.2018).
Розпорядженням від 15.03.2018, у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 910/5935/17.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.03.2018 для розгляду справи № 910/5935/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 прийнято справу № 910/5935/17 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л., для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017), справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2018. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2018 (ухвала отримана: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - вручено 21.03.2018, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно поштового повідомлення 0209805828222- 20.03.2018, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно поштового повідомлення 0405338209924- 20.03.2018).
Розпорядженням керівника апарату від 19.04.2018, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 910/5935/17.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2018 для розгляду справи № 910/5935/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 прийнято справу № 910/5935/17 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017), справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2018. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2018 (ухвала отримана ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно поштового повідомлення 0315062456460 - 25.04.2018, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - вручено 25.04.2018, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно поштового повідомлення 0405338737696- 24.04.2018).
Скаржник в судове засідання 24.05.2018 своїх представників не направив, причин неявки суд не повідомив, через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду заяв та клопотань не подавав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/5935/17 згідно відомостей з сайту "Укрпошта" - вручено 25.04.2018).
Третя особа також в судове засідання 24.05.2018 своїх представників не направила, причин неявки суд не повідомила, однак 20.02.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду подала пояснення щодо апеляційної скарги, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив про те, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введене тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно законодавчих актів України у цих правовідносинах. Так, вказаним законом регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема щодо включення їх в реєстр кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог. Уповноваженою особою Фонду відмовлено в акцептуванні вимог, у зв'язку з відсутністю доступу до первинних бухгалтерських документів, у зв'язку з чим вимоги були тимчасово відхилені, як такі, що не підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду гарантування, у зв'язку з чим, на думку третьої особи, вимоги позивача є передчасними. Враховуючи наведене, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 24.05.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечив, з урахуванням поданого 21.02.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу, в якому ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначило, що оскільки виконання зобов'язання ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" за договором-1 та договором-2 забезпечене заставою майнових прав, а саме заставою права вимоги коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", відкритому у банку згідно з умовами депозитного договору, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», право вимоги коштів ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", що є предметом застави, повинно бути включено до складу ліквідаційної маси, та використовуватися виключно для позачергового задоволення вимог банку. При цьому, позивач зазначив, що посилання скаржника на відсутність у розпорядження Уповноваженої особи доступу до первинних бухгалтерських документів ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", юридичних справ клієнтів, серверів тощо, є необґрунтованими та таким, що не відповідають дійсності. Твердження скаржника, на думку позивача, про те, що договір-1 та договір-2 припинили дію, є незаконними та необґрунтованими. Також, позивач зазначив про те, що поки BIN-ів не видалено з системи, всі списання за ними є законними, незалежно від строків таких списань. Серед іншого, зобов'язання ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" перед міжнародною платіжною системою MasterCard та Банком не припинилися, у зв'язку з відзивом у ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" ліцензії. Враховуючи вищенаведене, позивач зазначив, що рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.
Ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017.
У відповідності до п. 9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.09.2015 №578 "Про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.09.2015 № 165 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", визначені ст.ст. 38, 51, ч.1 та ч.2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному юрисконсульту відділу методологічного забезпечення та контролю виведення неплатоспроможних банків з ринку Матвієнку Андрію Анатолійовичу строком на 1 рік з 04.09.2015 до 03.09.2016 включно.
Між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" укладено ряд договорів.
Договір про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard від 30.08.2007 №24-1/023-6, із змінами та доповненнями (далі - договір-1)
Договір про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 03.08.2007 №24-2/023-6, із змінами та доповненнями (далі - договір-2).
Договір гарантійного депозиту від 03.08.2007 №24-4/023-6 (далі - депозитний договір).
Договір застави майнових прав від 03.08.2007 №24-5/023-6 (далі - договір застави), предметом застави за яким є майнові права, а саме право вимоги коштів з вкладного рахунку, відкритого згідно із депозитним договором.
Позивач зазначив, що депозитний договір укладено з метою забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" своїх зобов'язань за договором -1, та договором -2, при цьому право вимоги коштів за депозитним договором є предметом застави за договором застави.
Враховуючи вищенаведені обставини, заборгованість Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" перед позивачем, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору-1 та договору -2, яка станом на 05.10.2015 складає: 20 969,11грн, 695,68 доларів США та 5 893,78 євро, а також заперечення Уповноваженої особи Фонду щодо включення зазначених вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 20 969,11грн, 695,68 доларів США та 5 893,78 євро.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно банку, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставне майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна за ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.
Згідно із ч.2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду свої вимоги до банку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 10.09.2015 в газеті "Голос України" було опубліковано відомості про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", призначення уповноваженої особи Фонду та делегування їй всіх повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
Позивачем на підставі Закону заявлено вимоги до Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (далі - ПАТ "ЧБРР")
Уповноважена особа Фонду заперечує щодо включення зазначених вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів посилаючись на відсутність доступу до первинних бухгалтерських документів, а також здійснення нарахувань позивачем за період після 06.05.2014, тобто після дати відкликання Національним банком України банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
Згідно зі ч.1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Стаття 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Так, в частині 2 вказаної стятті за зазначено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 30.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - принципал) та Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (далі - афіліат) був укладений договір про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard №24-1/023-6 (далі - договір - 1, а.с. 33-36, зворот, т.1).
За договором принципал зобов'язується від імені та за рахунок афіліата представляти інтереси останнього в МПС щодо отримання афіліатом статусу Асоційованого члена МПС та його подальшої діяльності в МПС у цьому статусі (п. 2.1. договору).
Відповідно до п.2.3 договору, афіліат сплачує принципалу вартість наданих останнім послуг за договором, відповідно до тарифів комісійної винагороди, що наведені у додатку №1 до договору.
Згідно п. 3.1 договору, статус афіліата в рамках МПС визначається статутом відповідної платіжної організації та передбачає можливість здійснення афіліатом діяльності щодо емісії та/або видачі готівки та/або еквайрінгу за умовами отримання відповідної ліцензії платіжної організації та укладання відповідних договорів з принципалом.
В п. 4.1.1 договору зазначено, що афіліат зобов'язується сплачувати суми коштів будь-які інші платежі, що підлягають сплаті афіліатом платіжній організації згідно з правилами МПС.
Згідно п. 4.1.2 договору афіліат зобов'язується забезпечувати на кореспондентському рахунку наявність коштів у відповідній валюті та сумі достатній для виконання принципалом своїх зобов'язань у цій валюті згідно абз. 1 п. 4.2.1 цього договору до 14:00 на дату договірного списання коштів.
Афіліат зобовз'яується сплачувати принципалу вартість послуг, що надаються принципалом відповідно до абз.1 п. 4.2.1 договору, у день надання таких послуг згідно з тарифами комісійної винагороди (п. 4.1.3 договору).
У п.4.2.1 договору принципал зобов'язується відповідно до умов цього договору від імені та за рахунок афіліата здійснювати будь-які платежі, що підлягають сплаті афіліатом згідно з приписами МПС, у т.ч. як асоційованим членом МПС. При цьому принципал надає афіліату повідомлення щодо таких списань, а також сум комісії, що списуються принципалом відповідно до п.п. 5.2.1 цього договору. Такі повідомлення надсилаються електронною поштою НБУ в день договірного списання коштів. Уразі якщо афіліат не забезпечив наявність коштів на кореспондентському рахунку відповідно до п. 4.1.2 цього договору, принципал сплачує суми коштів, що підлягають сплаті афіліатом згідно з п.4.1.1 цього договору, за рахунок власних коштів. Сума сплачених принципалом за афіліата коштів є заборгованістю афіліата перед принципалом, яка повинна бути погашена афіліатом, у т.ч. шляхом звернення стягнення на майнові права афіліата за гарантійним документом відповідно до п. 5.2.5 цього договору.
Згідно п.10.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представника сторін та скріплення печатками сторін, але не раніше набуття чинності гарантійним документом, і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила свою пропозицію про його розірвання, договір продовжує свою дію на тих же умовах на кожен наступний рік.
Пунктами 10.3, 10.4, 10.5, 10.6 договору встановлено, що договір може бути припинений за взаємною згодою сторін. При цьому сторона, яка ініціює припинення договору, письмово повідомляє про це іншу сторону не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів до запланованої дати припинення дії договору. Сторони встановили, що будь-яка сторона має право відмовитись від виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо інша сторона порушує умови цього договору, та/ або гарантійного документу, та/або правила МПС. Дія цього договору також припиняється у разі відкликання МПС або Національним банком України у принципала та/ або афіліата ліцензії на право здійснення операцій за картками. У разі розірвання/ припинення цього договору сторони зобов'язані виконати всі взаєморозрахунки, що випливають з цього договору, до повного їх врегулювання.
Відповідно до п. 11.1 договору, виконання зобов'язань афіліата перед принципалом, передбачених п. 4.1.3, 4.1.35, 4.1.9, 4.1.15, 8.3-8.6 цього договору забезпечуються заставою майнових прав за гарантійним договором.
Додатковою угодою №1 від 14.08.2009 до договору-1 сторони погодили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2009 №375 назву Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" замінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", у зв'язку з чим сторони дійшли згоди замітини по тексту договору назву Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".
30.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - принципал) та акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (далі - афіліат) був укладений договір про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи № 24-2/023-6 (далі - договір-2, а.с. 42-45, зворот, т.1).
Згідно до п.1.1 договору принципал здійснює обслуговування кореспондентського рахунку афіліата, пов'язане з розрахунками за операціями з емісії та операціями з видачі готівки за картками.
Відповідно до п. 3.1. договору, цим договором афіліат доручає принципалу здійснювати договірне списання з кореспондентського рахунку афіліата будь-яких коштів в оплату: вихідних операцій афіліата, сум комісійної винагороди відповідно до додатку №1 до цього договору, сум штрафних санкцій (пені) згідно з п. 8.4, інших платежів, які випливають з умов договору, повернення помилково зарахованих сум.
Сума, що підлягає утриманню або зарахуванню на кореспондентський рахунок за вхідними та вихідними операціями афіліата визначається як сумарне сальдо між сумою операції з емісії та сумою операції з видачі готівки, з урахуванням плати за взаємообмін, на підставі: розрахункової інформації ПС принципала та/або платіжних повідомлень МПС за вхідними операціями (крім локальних); на підставі розрахункової інформації принципала за вихідними операціями та вхідними локальними операціями (п.3.2. договору).
У п.п.3.3., 3.4, 3.5, 3.6 договору вказано, що розрахунки за вхідними міжнародними операціями здійснюються: в євро, якщо згідно розрахункової інформації та/або платіжних повідомлень МПС операцію проведено в євро; у доларах США, якщо згідно розрахункової інформації та/або платіжних повідомлень МПС операцію проведено у валюті, відмінній від євро. Розрахунки за вихідними внутрішньо українськими та локальними операціями виконуються у грошовій одиниці України (гривнях). Розрахунки за вихідними операціями афіліата здійснюється у валюті, в якій здійснено операцію. При цьому плата за взаємообмін перераховується в гривнях за курсом НБУ на дату розрахунку за вихідними операціями. Розрахунки за операціями афіліата здійснюються принципалом: за вхідними операціями (крім локальних) не пізніше наступного банківського дня після отримання принципалом розрахункової інформації та/або платіжних повідомлень від МПС; вихідними операціями (крім локальних) не пізніше 3-го банківського дня після дня обробки принципалом відповідних платіжних повідомлень; за вхідними та вихідними локальними операціями не пізніше наступного банківського дня після дня обробки принципалом відповідних платіжних повідомлень.
Згідно п.4.3 договору, сторони визначають, що після закінчення дії чи розірвання цього договору афіліат протягом 45 днів з дати встановлення вимог принципалом буде сплачувати останньому всі суми, списані з принципала на відповідні вимоги МПС та/або банків-членів МПС за усіма операціями афіліата, а також суми всіх заборгованостей афіліата принципалу, що виникли в усіх інших випадках щодо діяльності афіліата як члена МПС, при наявності розрахункової інформації та/або платіжних повідомлень, та/або рахунків МПС, які підтверджують правомірність такого списання.
Договір набуває чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, але не раніше набуття чинності гарантійним документом, і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила свою пропозицію про його розірвання, договір продовжує свою дію на тих же умовах на кожен наступний рік (п. 10.2 договору).
Пунктами 10.3, 10.4, 10.5, 10.6 договору передбачено, що договір може бути припинений за взаємною згодою сторін. При цьому сторона, яка ініціює припинення договору, письмово повідомляє про це іншу сторону не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів до запланованої дати припинення дії договору. Сторони встановили, що будь-яка сторона має право відмовитися від виконання своїх обов'язків за цим договором у випадку, якщо інша сторона порушує умови цього договору, та/ або гарантійного документу, та/ або правила МПС. Дія цього договору також припиняється у разі відкликання МПС або Національним банком України у принципала та / або афіліата ліцензії на право здійснення операції за картками. У разі розірвання/ припинення цього договору сторони зобов'язані виконати всі взаєморозрахунки, що випливають з цього договору, до повного їх врегулювання.
Згідно п.11.1 договору виконання зобов'язань афіліата перед принципалом, передбачені пп.5.1.2, 5.1.4,8.4 цього договору забезпечується заставою майнових прав за гарантійним документом.
30.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - банк) та акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (далі - вкладник) укладено договір гарантійного депозиту №24-4/023-6 (далі - договір гарантійного депозиту, а.с. 52-53, зворот, т.1).
У п.1.1 договору зазначено, що з метою забезпечення виконання вкладником своїх зобов'язань, що впливають з п.п. 4.1.3, 4.1.5, 4.1.9, 4.1.15, 8,3-8,6 договору про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard від 30.08.2007 №24-1/023-6 та з п.п. 5.1.2, 5.1.4, 8.4 договору про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 30.08.2007 №24-2/023-6 укладених між вкладником та банком, вкладник розміщує в банку гарантійний депозит в сумі 40000,00 доларів США на строк з 01.10.2007 по 27.02.2009. Внесення гарантійного депозиту підтверджується цим договором та випискою по депозитному рахунку, який буде відкритий вкладнику банком для обліку суми гарантійного депозиту, надісланою вкладнику по системі СВІФТ.
Банк сплачує вкладнику проценти вкладнику проценти по розміщеному гарантійному депозиту в розмірі LIBOR 6 місяців - (мінус) 0,2 % річних. До розрахунку береться ставка LIBOR 6 місяців, що діяла на перше число місяця, в якому нараховуються проценти (п.1.2 договору).
Додатковою угодою №4 від 15.10.2010 до договору гарантійного депозиту від 30.08.2007 №24-4/023-6 сторони погодили, що у зв'язку з внесенням змін до статуту вкладника та у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства", сторони дійшли згоди замінити по тексту договору назву "Акціонерний комерційний банк "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
30.08.2011 сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору гарантійного депозиту про наступне: з метою забезпечення виконання вкладником своїх зобов'язань, що виливають з пп. 4.1.3, 4.1.5, 4.1.9, 4.1.15, 8.3-8.6 договору про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard International від 30.08.2007 №24-1/023-6 та з пп. 5.1.2, 5.1.4, 8.4 договору про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 30.08.2007 №24-2/023-6, укладених між вкладником та банком, вкладник розміщує в банку гарантійний депозит в сумі 65 000 доларів США на строк по 27.02.2013.
22.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" укладено додаткову угоду №6 до договору гарантійного депозиту в якій погодили, що з метою забезпечення виконання вкладником своїх зобов'язань за договором про підтримку членства банку в міжнародній платіжній системі MasterCard від 30.08.2007 № 24-1/023-6 та договором про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 30.08.2007 № 24-2/023-6, укладений між вкладником та банком, у тому числі і тих, що випливають з .п.п. 4.1.1, 4.1.3, 4.1.5, 4.1.9, 4.1.15, 8.3-8.6 договору підтримки та з п.п. 5.1.2, 5.1.4, 8.4 договору про розрахунки, вкладник розміщує в банку вклад у сумі 85 800,00 доларів США на строк з 27.02.2013 по 28.02.2014, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за договором підтримки та договором про розрахунки. Внесення гарантійного депозиту підтверджується цим договором та випискою по депозитному рахунку, який буде відкрито вкладнику банком для обліку суми гарантійного депозиту, надісланою вкладнику по системі СВІФТ.
Також, сторони погодили, що банк сплачує вкладнику проценти по розміщенню гарантійного депозиту в розмірі LIBOR 6 місяців - (мінус) 0,2 % річних. До розрахунку береться ставка LIBOR 6 місяців, що діяла на перше число місяця, в якому нараховуються проценти. Якщо базова ставка LIBOR 6 місяців для доларів США дорівнює або менше 0,2 % річних, проценти по розміщеному гарантійному депозиту не нараховуються . Право вимоги коштів за цим договором у сумі 85 800, 00 доларів США є предметом застави за договором застави майнових прав від 30.08.2007 №24-5/023-6, укладеним між банком та вкладником з метою забезпечення виконання зобов'язань вкладника перед банком за договором підтримки та договором про розрахунки. Термін повернення гарантійного депозиту, встановлений п. 1.3 цього договору, не приймається до уваги у разі прийняття банком рішення про звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави. У випадку прийняття банком відповідного рішення терміном повернення гарантійного депозиту вважатиметься дата прийняття такого рішення.
Додатковою угодою №7 від 04.12.2014 до договору гарантійного депозиту сторони погодили, що проценти на гарантований депозит, залучений відповідно до договору, нараховується від дня, наступного за днем надходження грошових коштів на депозитний рахунок, до дня, який передує поверненню грошових коштів вкладнику або списанню з депозитного рахунку власника з інших підстав. Для розрахунку процентів по гарантійному депозиту застосовується фактична кількість днів у році та фактична кількість днів знаходження грошових коштів на депозитному рахунку (з урахуванням положення, зазначеного у абзаці першому цього пункту).
04.12.2014 між сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору гарантійного депозиту про наступне, у п.1.1 договору цифри та слова "на строк з 27.02.2013 по 28.02.2014" замінити цифрами та словами та словами "на строк з 04.02.2014 по 26.02.2015".
30.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - заставодержатель) та Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (далі - заставодавець) укладений договір застави майнових прав №24-5/023-6 (далі - договір застави, а.с.62-63, зворот т.1).
Відповідно до п.1.1 договору, заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що витікають: з п.п. 4.1.3, 4.1.5, 4.1.9, 4.1.15, 8,3-8.6 договору про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard від 30.08.2007 №24-1/023-6 укладеного між сторонами (далі - договір підтримки).
Заставодавець з метою забезпечення своїх зобов'язань, викладених в договорі підтримки та у договорі про розрахунки, заставляє майнові права, а саме: право вимоги коштів з рахунку гарантійного депозиту №16155000137619 (далі - депозитний рахунок), відкритого заставодавцю заставодержателем відповідно до договору гарантійного депозиту від 30.08.2007 №24-4/023-6 (далі - депозитний договір), строком дії до 27.02.2009, і яке є предметом застави за цим договором (далі - предмет застави) ( п. 1.2. договору).
Згідно п. 1.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем відповідних положень договору підтримки та/ або договору про розрахунки, та/ або невиконання заставодавцем відповідних положень цього договору, заставодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.
У п. 4.1 договору, зазначено, що у разі несвоєчасного виконання заставодавцем своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості перед заставодержателем за договором підтримки та/або договором про розрахунки, погашення заборгованості здійснюється за рахунок предмета застави згідно з цим договором.
Договір набуває чинності з дати підписання повноваженими представниками сторін і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та виконання заставодавцем зобов'язань за договором підтримки та договором про розрахунки (п.6.3 договору).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 14728619 від 03.10.2007 об'єктом обтяження є право вимоги коштів з рахунку гарантійного депозиту № 16155000137619, який відкрито у Відкритому акціонерному товаристві "Укрексімбанк".
Постановою Правління Національного банку України від 06.05.2014 №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" відкликано та анульовано банківські ліцензії та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій та припинена участь у системі електронних платежів Національного банку України для Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
При цьому п. 2 вказаної постанови № 260 скасовано реєстрацію договорів про членство/участь Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" у міжнародних платіжних системах. Відповідно до п. 12 постанови № 260 набрала чинності з дня її прийняття, тобто з 06.05.2014 та була опублікована на офіційному сайті Національного банку України.
Таким чином, на підставі п. 10.5 договору-1, п. 10.5 договору-2, постанови №260, вимог ч.3 ст.202 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України договір про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard від 30.08.2007 №24-1/023-6, із змінами та доповненнями та договір про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 03.08.2007 №24-2/023-6, із змінами та доповненнями припинені з 06.05.2014.
За наданими позивачем розрахунками платіжні операції проводилися з 06.05.2014 по 28.01.2015 у доларах США, з 06.05.2014 по 29.12.2014 у євро, з 06.05.2014 по 28.01.2015 у гривнях у дебіторській та кредитовій позиціях.
За поясненнями позивача технічно неможливим було блокування карток 06.05.2014, оскільки постанова Правління Національного банку України надійшла позивачу наприкінці робочого дня і картки MasterCard були заблоковані 07.05.2014. Крім того, позивач протягом шести місяців сплачував до МПС MasterCard платежі відповідно до правил МПС, а саме комісії за обробку відмов за транзакціями, тарифікацію процесу видалення BIN-ів та припинення членства Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
Відповідно до угоди про надання ліцензії і членства в системі та Europay, укладена між позивачем та Europay International S.A., а саме п.6.6 член системи зберігає всі свої права і обов'язки у відповідності з даною угодою і правилами по відношенню до всіх питань, які не врегульовані на фактичну дату припинення дії даної угоди. Коли припинення дії даної угоди вступає в силу, член повинен додержуватися ті положення даної угоди і правил, які необхідні для організаційної ліквідації економічної діяльності члена. Член повинен негайно передати Europay всі конфіденційні та/ або які є власністю Europay системи чи документи, які він раніше отримав як член. Член повинен продовжувати виконувати свої обов'язки відносно конфіденційності і продовжує нести відповідальність за всі обов'язки, які витікають чи є результатом його членства.
Пунктом 7 вказаної угоди передбачено, що член повинен тільки використовувати системи для обробки транзакцій, які відповідають вимогам специфікації по відношенню до безпеки і ефективності, прийнятих Europay та/або власникам таких систем. Будь-яка система, яка слугує засобом зв'язку з системою Europay, повинна до активації бути сертифікована Europay у відповідності з правилами.
Згідно п.11 угоди, член повинен виплачувати у встановлені строки будь-які комісії чи інші суми, які належать у відповідності з даною угодою чи правилами, чи рішенням про виплати яких може бути прийнято радою директорів.
Згідно Ліцензійній угоді MasterCard, яка також підписана Публічним акціонерним товариством "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" 27.05.2008, а саме п.12 ліцензіат може припинити дію цієї ліцензійної угоди, надіславши письмове повідомлення компанії MasterCard за сто вісімдесят днів.
Також, пунктом 14 вказаної угоди, передбачено, що після припинення дії цієї ліцензійної угоди (щодо деяких або всіх марок) ліцензіат негайно припиняє використання всіх відповідних марок, і всі права та обов'язки ліцензіата за цією ліцензійною угодою, пов'язані з відповідними марками, яких стосується таке припинення дії, припиняються, проте ліцензіат продовжує мати наступні обов'язки після припинення дії угоди. Ліцензіат відкликає всі картки, на яких присутні відповідні марки, і припиняє всю іншу діяльність, пов'язану з відповідними марками, починаючи з дати припинення дії, з надісланням відповідного повідомлення (затвердженого компанією MasterCard) утримувачам карток, торгово-сервісним підприємствам та іншим клієнтам ліцензіата, яких стосується таке відкликання. Ліцензіат продовжує нести відповідальність за всі транзакції, непов'язані з відповідними марками, як це передбачено правилами. Ліцензіат продовжує нести відповідальність за всі суми, які належать до сплати збоку ліцензіата згідно з правилами, і за відповідну частку витрат ліцензіата, які належним чином виникли до дати розірвання від імені всіх інших ліцензіатів, і за борги, пов'язані з авторизованими марками, учасником яких був ліцензіат, як це описано в правилах для таких авторизованих морок. В інших випадках ліцензіат продовжує нести відповідальність за всі суми, строк сплати яких настав згідно з правилами до дати припинення дії угоди, або які виникли з причини такого припинення дії угоди.
Як зазначає позивач, оскільки BIN-ни були надані Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на умовах подальшої передачі Публічному акціонерному товариству "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", відповідальним за операції перед платіжною системою за такими BIN-ами відповідно є ПАТ "ЧБРР", як користувач зазначених BIN-в.
В пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 1 договору про підтримку членства банку в Міжнародній платіжній системі MasterCard від 30.08.2007 № 24-1/023-6 зазначено, що ПАТ "ЧБРР" зобов'язується сплачувати суми коштів та будь які інші платежі, що підлягають сплаті платіжній системі згідно з правилами MasterCard.
Крім того, пп.5.1.1, 5.1.4 п.5.1 ст. 5 договору про проведення розрахунків за операціями з платіжними картками банка асоційованого члена міжнародної платіжної системи від 03.08.2007 № 24-2/023-6 встановлено зобов'язання ПАТ "ЧБРР" забезпечувати на коррахунку кошти, достатні для проведення розрахунків з платіжною системою, а у випадку сплати АТ "Укрексімбанк" сум платіжній системі за рахунок власних коштів, відшкодовувати АТ "Укрексімбанк" сплачені суми у повному обсязі.
Також, 07.05.2014 було узгоджено з MasterCard, заповнено та підписано форму "Блокування транзакції для неактивних BIN" на рівні міжнародної платіжної системи, яка 08.05.2014 була надіслана до MasterCard з проханням заблокувати BIN-и ПАТ "ЧБРР"з 08.05.2014.
За наданими у матеріали справи розрахунками з деталізацією суми, заборгованість за період з дня блокування BIN-ів на рівні міжнародної платіжної системи ПАТ "ЧБРР" складає 20 969,11грн, 695,68 доларів США та 5 893,78 євро.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо включення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн, 695,68 доларів США та 5 893,78грн євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", як такі, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок заставного майна, згідно із договором гарантійного депозиту від 30.08.2007 №24-4/023-6 та договором застави майнових прав від 30.08.2007 №24-5/023-6; окремо внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн, 695,68 доларів США, 5 893,78 євро, як такі що забезпечені заставою майна Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" згідно з договором гарантійного депозиту від 30.08.2007 №24-4/023-6 та договором застави майнових прав від 30.08.2007 №24-5/023-6., підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на те, що операції по заблокованих картках проводилися також 06.05.2014, 07.05.2014, тобто після прийняття постанови Національного банку України, оскільки позивачем доведено проведення своєчасних дій з блокування.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про доцільність інформації щодо здійсненого АТ "Укрексімбанк" 17.08.2017 звернення стягнення на предмет забезпеченого обтяження у загальному розмірі не виконаної ПАТ "ЧБРР", як боржником, забезпеченої обтяженої вимоги - 8 417,28 дол США, відповідно до вимог ч. 5 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також умов договорів, укладених між банком та ПАТ "ЧБРР.
Проте, такі дії не впливають на зобов'язання включати до вимог сум заборгованості.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 20 969,11грн., 695,68 доларів США, 5893,78 євро, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що такі вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 вказаної статті, встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані вимоги позивача не є способом, який направлено на захист прав або законних інтересів позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи скаржника в обґрунтування підстав скасування рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 - у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2017 (повний текст якого підписано 01.12.2017) у справі № 910/5935/17 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції".
4. Матеріали справи № 910/5935/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст підписано: 14.06.2018.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді М.Л. Яковлєв
С.А. Гончаров