ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 травня 2018 року № 826/14285/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Солодовнік О.С. (довіреність від 05.01.2018 року №1), представника відповідача Запорожець Л.Г. (довіреність від 02.02.2018 року №2434-03/66), представника відповідача Гуньковської М.Д. (довіреність від 02.02.2018 року №2434-03/64), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп»
доМіністерства економічного розвитку і торгівлі України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп» (далі також - позивач) з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі також - відповідач, Мінекономрозвитку), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - Апеляційна палата) про відмову в реєстрації знака для товарів та послуг за заявкою №m2015 12835 від 06.08.2015 року та зобов'язати Апеляційну палату Державного департаменту інтелектуальної власності видати рішення про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою №m2015 12835 від 06.08.2015 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 17.01.2018 року.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі висновку закладу експертизи від 23.03.2017 року Державної служби інтелектуальної власності прийнято рішення про відмову в реєстрації знака «САФАРІ SAFARI» за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року з тих причин, що заявлене словесне позначення для всіх товарів 33 класу є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком «САФАРІ», (свідоцтво №20177 від 16.07.2011 року, заявка №98031184 від 27.03.1998), раніше зареєстрованим в Україні на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод АРГО», (UA), щодо споріднених товарів.
Не погоджуючись із таким висновком Державної служби інтелектуальної власності, позивач звернувся до Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Позивач вважає, що знаки є тотожними (такими самими), якщо вони мають ідентичні зображення та зареєстровані відносно такого самого переліку товарів та послуг. Візуальна, фонетична та семантична схожість заявленого позначення та протиставленого знака є очевидною, проте переліки товарів і послуг, хоча певним чином і перетинаються, не є однаковими.
Позивачем також зазначено, що ним не виявлено фактів використання протиставленого знака за свідоцтвом №20177 його власником, а також будь-якої інформації щодо товарів, маркованих знаком «САФАРІ» або послуг, що надаються ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «АГРО» під цим знаком та що власником протиставленого знаку фактично не виготовляється товар та не розповсюджується на території України.
Позивачем звернено увагу, що ним здійснено підготовчі роботи щодо введення в господарський оборот на території України вина, маркованого заявленим позначенням, проведено маркетингові дослідження та рекламні заходи щодо просування та поширення інформації серед споживачів, на здійснення яких вкладено значні фінансові кошти.
На думку позивача, вищевикладене свідчить про те, що алкогольні напої (вина), марковані заявленим позначенням, вже мають популярність серед широкого кола споживачів та асоціюється в останніх тільки з продукцією позивача.
Рішенням Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.07.2017 року відмовлено ТОВ «Вітіс Груп» у задоволенні заперечення на рішення Державної служби інтелектуальної власності від 23.03.2017 року про відмову в реєстрації знака «САФАРІ SAFARI» за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року.
Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року, оскільки відповідачем не враховано ряд суттєвих обставин, всебічно не досліджено підстави для реєстрації знаку, що на думку позивача, призвело до прийняття протиправного рішення.
15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.
Згідно з пунктом 10 частиною першою Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У підготовче засідання 17.01.2018 року з'явився представник відповідача. Позивачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце попереднього засідання, відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вручення, яке міститься у матеріалах справи, явку уповноваженого представника не забезпечено. Заяв, клопотань до суду не надходило.
Під час підготовчого засідання 17.01.2018 року відповідачем долучено відзив на позовну заяву. Водночас, відповідачем повідомлено, що з 18.05.2017 року Мінекономрозвитку є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №320 від 11.05.2017 року.
В обґрунтування позиції зазначено наступне. ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» 06.08.2015 року подано заявку № m2015 12835 на реєстрацію словесного знаку «САФАРІ SAFARI» для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП): «алкогольні напої (крім пива)».
ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» подано 01.06.2016 року до закладу експертизи клопотання про зміну заявника та його адреси у зв'язку з передачею права заявки на знак для товарів і послуг до ТОВ «Вітіс Груп» за договором від 24.03.2016 року, яке, в свою чергу, задоволено.
Керуючись Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» за заявкою № m2015 12835 проведено формальну та кваліфікаційну експертизи, під час якої перевірялося заявлене до реєстрації позначення «САФАРІ SAFARI» на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним законом.
На підставі висновку закладу експертизи, керуючись пунктом 3 статті шостої Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», 23.03.2017 року Державною службою інтелектуальної власності прийнято рішення про відмову в реєстрації знака «САФАРІ SAFARI» за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року, оскільки заявлене словесне позначення для всіх товарів 33 класу МКТП є схожими настільки, що його можна сплутати з словесним знаком «САФАРІ», (свідоцтво №20177 від 16.07.2011 року, заявка №98031184 від 27.03.1998), раніше зареєстрованим в Україні на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод АРГО», (UA), щодо споріднених товарів.
За результатами розгляду заперечень позивача Апеляційною палатою винесено рішення від 28.07.2017 року про відмову ТОВ «Вітіс Груп» у задоволенні заперечення та залишення чинним рішення Державної служби інтелектуальної власності від 23.03.2017 року про відмову в реєстрації знака за заявкою № m2015 12835.
Під час прийняття рішення Апеляційною палатою встановлено схожість заявленого позивачем знака з протиставленим йому раніше зареєстрованим знаком за свідоцтвом №20177. Шляхом проведення порівняльного аналізу заявленого позначення та протиставленого знака колегією Апеляційної палати встановлено, що протиставлений знак «САФАРІ» збігається з одним з елементів заявленого позначення, а другий елемент заявленого позначення є його транслітерацією літерами англійської абетки, тобто має таку ж семантику, що підсилює ступінь схожості заявленого позначення та протиставленого знаку.
Зокрема, Апеляційною палатою встановлено спорідненість заявлених товарів за заявкою № m2015 12835 з товарами, для яких зареєстровано протиставлений знак. Апеляційною палатою враховано, що спорідненими вважаються такі товари і послуги, які відносяться один до одного і того ж роду і виду, тобто такі, в яких відображено загальні та суттєві ознаки предмета (товару), послуги, у зв'язку із чим, створюється принципова імовірність виникнення у споживачів враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги.
За результатами дослідження колегією Апеляційної палати встановлено, що товари 33 класу МКТП, наведені у переліку за заявкою № m2015 12835, є такими ж самими, що й товари, наведені у переліку за свідоцтвом №20177.
Також, колегією Апеляційної палати не виявлено доказів використання позивачем знака у формі заявленого на реєстрацію позначення відносно товарів 33 класу МКТП, наведених у переліку за заявкою № m2015 12835, а тому, на думку відповідача, не спростовує висновок Апеляційної палати про можливість сплутування заявленого знаку із знаком за свідоцтвом №20177, раніше зареєстрованим в Україні на ім'я іншої особи для споріднених товарів.
Крім того, Апеляційною палатою відхилено необґрунтовані доводи позивача про те, що протиставлений знак за свідоцтвом №20177 не використовується в Україні відносно товарів 33 класу МКТП, оскільки Апеляційною палатою встановлено, що права на знак «САФАРІ» за свідоцтвом №20177 є чинними до 27.03.2018 року на що жодних доказів на спростування цих обставин позивачем не надано.
З огляду на викладене, відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає, що підстави для відмови в реєстрації заявленого позначення «САФАРІ SAFARI» за заявкою № m2015 12835, встановлені пунктом третім статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», застосовані у висновку закладу експертизи та відповідно у рішенні Державної служби інтелектуальної власності правомірно і вмотивовано, а оскаржуване рішення Апеляційною палатою прийнято у межах повноважень, та у спосіб, визначений законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення.
Заслухавши позицію відповідача, з огляду на неявку позивача у судове засідання, судом відкладено підготовче засідання на 21.03.2018 року та встановлено строк позивачу для надання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 року постановлено про одноособовий розгляд справи суддею Маруліною Л.О. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.05.2018 року.
У судове засідання 21.05.2018 року прибули представники сторін.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.05.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Державною службою інтелектуальної власності прийнято рішення від 23.03.2017 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп» в реєстрації знака «САФАРІ SAFARI» за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року.
Судом встановлено, що з 18.05.2017 року Мінекономрозвитку є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №320 від 11.05.2017 року.
Апеляційною палатою Мінекономрозвитку винесено рішення від 28.07.2017 року, яким відмовлено ТОВ «Вітіс Груп» у задоволенні заперечення та залишення чинним рішення Державної служби інтелектуальної власності від 23.03.2017 року про відмову в реєстрації знака за заявкою № m2015 12835.
Вважаючи рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку від 28.07.2018 року протиправним, позивач звернувся до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, уточнена позовна заява, відзив та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності» Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.
Отже, Мінекономрозвитку - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону України від 15.12.1993 № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 3689-XII) апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 3689-XII заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону.
Частиною четвертою статті 15 Закону № 3689-XII передбачено, що оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.
Частинами шостою, сьомою статті 15 Закону № 3689-XII встановлено, що заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вбачає порушення своїх прав у необґрунтованому та безпідставно прийнятому рішенні Апеляційної палати Мінекономрозвитку щодо залишення чинним рішення Державної служби інтелектуальної власності від 23.03.2017 року 8 про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року, а заперечення позивача, в свою чергу, відхилено, оскільки відповідачем не враховано ряд суттєвих обставин, всебічно не досліджено підстави для реєстрації знаку, що на думку позивача, призвело до прийняття протиправного рішення.
Отже, суд дійшов висновку, що аналізу потребує саме мотивувальна частина рішення Апеляційної палати від 28.07.2017 року.
Судом встановлено, що першою підставою для відмови під час винесення відповідачем оскаржуваного рішення є схожість заявленого знака з протиставленим йому раніше зареєстрованим знаком за свідоцтвом №20177.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3689-XII не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" ( 752-14 ). Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.
Частиною першою статті 10 Закону № 3689-XII передбачено, що експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Пунктом 4.3 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг у редакції, затвердженої наказом Державного патентного відомства України від 20.08.1997 року №72 (із змінами) (далі - Правила), встановлено, що задачею експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, відповідно до пункту 7 статті 10 Закону, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони. Експертиза заявки по суті складається з перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 та пунктів 1, 2 статті 6 Закону; перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у пунктах 3, 4 статті 6 Закону.
Підпунктом 4.3.2.4. пункту 4.3. Правил встановлено проведення пошуку тотожних або схожих позначень позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку. Серед позначень, зазначених в пунктах 4.3.2.1 а), б), в), 4.3.2.2. а) Правил, пошук здійснюється відносно тих позначень, які мають більш ранній пріоритет.
Відповідно до підпункту 4.3.2.5. пункту 4.3 Правил для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
Згідно з підпунктом 4.3.2.6. пункту 4.3, словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
Отже, судом встановлено, що заявлене за заявкою № m2015 12835 позначення «САФАРІ SAFARI» складається з словесних елементів «САФАРІ» та його транслітерації «SAFARI», виконаних стандартним шрифтом великими літерами кирилиці на латиниці відповідно.
Відповідно до бібліографічних даних заявки № m2015 12835 позначення заявлено на реєстрацію товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццької класифікації): «алкогольні напої (крім пива); аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; віскі; ганусова горілка (настоянка); ганусовий лікер; гідромель (медівка); горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (яліцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; м'ятні настоянки; перегінні алкогольні напої; напої, що містять фрукти, алкогольні; настоянки гіркі; пікети; рисовий спирт; ром; саке; сидр; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; фруктові екстракти спиртові».
З аналізу наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що Апеляційною палатою правомірно встановлено, що протиставлений знак за свідоцтвом України №20177 «САФАРІ» є словесним, відтвореним стандартним шрифтом великими літерами кирилиці, який зареєстровано, зокрема, відносно товару 33 класу МКТП.
З матеріалів справи вбачається, що Апеляційною палатою проведено порівняльний аналіз заявленого позначення та встановлено, що протиставлений знак «САФАРІ» збігається з одним з елементів заявленого позначення, а другий елемент заявленого позначення є транслітерацією літерами англійської абетки, тобто, має таку ж саму семантику, що й у протиставленого знака, що позивачем не спростовувалося.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачу в цій частині.
Другою підставою для відмови у задоволенні заперечень позивача Апеляційною палатою вбачалося у спорідненості заявлених товарів за заявкою № m2015 12835 з товарами, для яких зареєстровано протиставлений знак, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 4.3.2.5. пункту 4.3 Правил, для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, Апеляційною палатою враховано, що спорідненими вважаються такі товари і послуги, які відносяться один до одного і того ж роду і виду, тобто такі, в яких відображено загальні та суттєві ознаки предмета (товару), послуги, у зв'язку із чим, створюється принципова імовірність виникнення у споживачів враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги.
Так, відповідачем констатовано, що товари 33 класу МКТП, наведені у переліку за заявкою № m2015 12835 є такими самими, як товари, наведені у переліку за свідоцтвом №20177.
Отже, суд дійшов висновку, що Апеляційною палатою правомірно встановлено спорідненість зазначених товарів, що свідчить про обґрунтованість позиції відповідача, зазначеної в оскаржуваному рішенні.
Щодо твердження позивача про те, що протиставлений знак за свідоцтвом №20177 не використовується в Україні відносно товарів 33 класу МКТП, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону № 3689-XII, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари; або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
Отже, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо невикористання протиставленого знаку за свідоцтвом №20177 в Україні відносно товарів 33 класу МКТП Апеляційною палатою відхилено правомірно, оскільки наявність або відсутність обставин, що підтверджують факт невикористання в Україні знаку товарів і послуг може бути встановлено лише в судовому порядку, що передбачено зазначеною нормою Закону № 3689-XII.
Зокрема, Апеляційною палатою встановлено, що права на знак «САФАРІ» за свідоцтвом №20177 є чинними до 27.03.2018 року, що позивачем не спростовано.
Крім того, під час розгляду справи, з пояснень відповідача судом встановлено, доказів використання позивачем знака у формі заявленого на реєстрацію позначення відносно товарів 33 класу МКТП, наведених у переліку за заявкою № m2015 12835, не виявлено.
Також, колегією Апеляційної палати не виявлено доказів використання позивачем знака у формі заявленого на реєстрацію позначення відносно товарів 33 класу МКТП, наведених у переліку за заявкою № m2015 12835, а тому, на думку відповідача, не спростовує висновок Апеляційної палати про можливість сплутування заявленого знаку із знаком за свідоцтвом №20177, раніше зареєстрованим в Україні на ім'я іншої особи для споріднених товарів.
З матеріалів справи судом встановлено, підтверджено доводами відповідача та не спростовано позивачем, що зображення заявленого знака за результатами дослідження матеріалів справи та матеріалів, наданих позивачем до заперечень Апеляційній палаті, а саме : опису продукції ТМ «САФАРІ SAFARI», фото з полиць місць реалізації, копії винної карти ресторанів, загального звіту (скороченого) щодо обсягів реалізації продукції ТМ «САФАРІ SAFARI», відповідно до яких, на знаку міститься зображення лева та слово англійськими літерами «SAFARI» відрізняється від знаку, зображення якого міститься у бібліографічних даних заявки № m2015 12835, а саме «САФАРІ SAFARI» з без зображення лева.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Апеляційною палатою правомірно та вмотивовано встановлено не відповідність заявленого позивачем знака за заявкою № m2015 12835.
Отже, як зазначалося вище, частиною шостою статті 15 Закону № 3689-XII встановлено, що заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду.
Судом встановлено, що Апеляційною палатою Мінекономразвитку розглянуто усі мотиви та зауваження, зазначені позивачем у запереченнях на рішення Державної служби інтелектуальної власності від 23.03.2015 року про відмову в реєстрації знака «САФАРІ SAFARI» за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року, з огляду на що, суд дійшов висновку про обґрунтованість та вмотивованість винесеного рішення Апеляційною палатою, тому позовна вимога - визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку про відмову в реєстрації знака для товарів та послуг за заявкою №m2015 12835 від 06.08.2015 року задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги - зобов'язати Апеляційну палату Мінекономрозвитку видати рішення про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою №m2015 12835 від 06.08.2015 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3689-XII Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них.
Відповідно до статті першої Закону № 3689-XII Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом.
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що Законом № 3689-XII визначено повноваження Апеляційної палати, якими не передбачено повноваження щодо реєстрації знаку для товарів і послуг, оскільки це входить до кола повноважень Мінекономрозвитку у межах виконання функцій в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що рішення Апеляційної палати є правомірним, в зв'язку ця позовна вимога задоволенню не підлягає.
Крім того, суд зазначає, що невідповідність, як встановлено судом при розгляді справи по суті, обраного позивачем способу захисту його порушених прав, є самостійною підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволені позову.
Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача зобов'язати Апеляційну палату Мінекономрозвитку видати рішення про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m2015 12835 від 06.08.2015 року задоволенню не підлягає.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп» 03055, м. Київ, вул. Шулявська, 10/12-Д, код ЄДРПОУ 36126345;
Відповідач Міністерство економічного розвитку і торгівлі 01008, м.Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596.
Суддя Л.О. Маруліна