Справа №359/4327/18
Провадження №2/359/1933/2018
про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2018 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, -
06 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати за нею право власності на 2/5 частини житлового будинку № 40, який розташований по вул. Матросова в м. Бориспіль Київської області, який складається з приміщень : житлової кімнати «2-1» площею 20,5 кв.м, житлової кімнати «2-2» площею 7,8 кв.м, ванної кімнати «2-5» площею 5,0 кв.м, котельні «2-4» площею 2,7 кв.м, коридору «2-3» площею 4,0 кв.м, а всього загальною площею 40 кв.м.
Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним в ст. 175 ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити : повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що при подачі позовної заяви ОСОБА_1 не дотрималась вищезазначених вимог, а саме: не зазначила реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), та відомі номери офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити : виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також встановлено, що позивачем подано позовну заяву, якою вона просить виділити частку із майна, що є у спільній сумісній власності, проте в прохальній частині позову просить інше, а саме : визнати за нею право власності на 2/5 частини спірного житлового будинку. Тобто, зі змісту позовної заяви незрозуміло, яку ж все-таки вимогу ОСОБА_1 ставить на вирішення в судовому порядку.
Крім того, питання щодо поділу спільного майна подружжя, в тому числі цього будинку, вже було предметом судового розгляду та погоджену сторонами мирову угоду затвердженою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2010 року. Згідно цього судового рішення за позивачем вже виділено в натурі та визнано право власності на житловий будинок № 40, що розташований по вул. Матросова в м. Бориспіль Київської області, який складається з приміщень : житлової кімнати «2-1» площею 20,5 кв.м, житлової кімнати «2-2» площею 7,8 кв.м, ванної кімнати «2-5» площею 5,0 кв.м, котельні «2-4» площею 2,7 кв.м, коридору «2-3» площею 4,0 кв.м, а всього загальною площею 40 кв.м.
В матеріалах приєднаних до позовної заяви відсутні дані про те, що позивач як власник даного майна зверталась до державного реєстратора з вимогою державної реєстрації частки із майна, що є у спільній сумісній власності на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 29.05.2018 року, наданого експертом ОСОБА_3, як і відсутні відомості щодо відмови державного реєстратора у вчиненні цих дій, а також не обґрунтовано неможливість здійснення цих дій по реєстрації в позасудовому порядку в інший спосіб, що не пов'язаний з судовим рішенням.
Крім того, в порушення пп. 6, 9 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не вказала відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;не зазначила доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не додала до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач, крім іншого, не надала грошової оцінки майна, на яке просить визнати право власності, у зв'язку з чим неможливо встановити ціну позову і визначити вірний розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставки судового збору встановлюються у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8810,00 грн.).
Судом встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру і сплачено судовий збір у розмірі 1055,50 грн.
Проте, встановити точну суму судового збору не вбачається можливим, оскільки відсутня грошового оцінка вказаного у позові майна.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на це, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, залишити без руху.
Надати позивачу строк 7днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних вище недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору: розрахунковий рахунок: 31216206700004, отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області; код отримувача: 38007070, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ, МФО: 821018, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Яковлєва Л.В.