Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/5026/18
1-в/357/447/18
14 червня 2018 року м. Біла Церква Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище-Косівське Володарського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, до засудження не працював, проживав та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 29.10.2009 року Володарським районним судом Київської області за ст. 186 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт; 2) 30.09.2010 року Володарським районним судом Київської області за ст. 309 ч. 1, 185 ч. 3, 389 ч. 2, 70, 71 КК України до 3 років 27 днів позбавлення волі. Звільнений 28.11.2012 року умовно-достроков на 11 місяців 7 днів, ст. 81 КК України; у теперішній час відбуває покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 1.10.2014 року за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 21.03.2016 року зараховано строк попереднього ув'язнення з 05.07.2014 року по 01.11.2014 року за ст. 72 ч. 5 КК України, початок строку покарання 5 липня 2014 р., кінець строку покарання 9 березня 2018 р., про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Із Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» надійшло вказане подання, мотивоване тим, що відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі ОСОБА_5 зарекомендував себе з позитивної сторони. Відношення до праці добре, за що має 5 заохочень. Стягнень не має. Засуджений ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та ставлення до праці довів своє виправлення.
Суд, заслухавши представника установи, який підтримав клопотання, засудженого ОСОБА_5 , який просить задовольнити подання, прокурора, який вважає подання підлягає задоволенню, дослідивши документи надані із БВК № 35 стосовно засудженого, вважає клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді … позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
У характеристиці, наданої Білоцерківською ВК № 35 на ОСОБА_5 від 07.05.2018 р. останній раніше двічі судимий, був звільнений умовно-достроково.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 протягом 2009 - 2014 років 3 (три) рази засуджувався за умисні, у т.ч. тяжкі злочини, відбував покарання у місцях позбавленні волі, звільнявся умовно-достроково, незважаючи на проявлений судом до нього гуманізм, довіру суду не виправдовував, вчинив знову злочин.
Суд зважаючи на особу засудженого ОСОБА_6 , який неодноразово судимий, щоразу після звільнення від відбування покарання, із місць позбавлення волі, вчиняв нові умисні злочини, вважає він не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
У суду відсутні законні підстави для умовно-дострокового звільнення, тобто підстави, які б беззаперечно вказували, що засуджений ОСОБА_6 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, після звільнення не вчинить нового злочину, оскільки після умовно-дострокового звільнення 28.11.2012 р. він знову вчинив умисний тяжкий злочин, за який у теперішній час відбуває покарання. До засудження не працював офіційно. У судовому засіданні пояснив, що офіційно працевлаштовуватися наміру не має.
Дії засудженого ОСОБА_6 протягом тривалого часу, на переконання суду, свідчать про його злочинну спрямованість поведінки, вперте небажання стати на шлях виправлення, він представляє небезпеку для суспільства, оскільки кожного разу після засудження, звільнення знову вчиняє злочини.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд уважає, що стосовно ОСОБА_6 у теперішній час не досягнута мета покарання - запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд також зазначає, що у статті ст. 81 КК України зазначено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
При прийнятті такого рішення щодо особи, яка засуджена від імені держави за вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, суд має обов'язково також враховувати мету покарання: запобігання вчиненню нових злочинів, як цією особою (тобто цим засудженим) так і іншими особами.
Суд зобов'язаний врахувати вищезазначене при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи з місць позбавлення волі, чи відмову у цьому, адже певною мірою від суду, який вироком від імені держави призначив покарання особі у виді позбавлення волі на певний строк, інший суд своєю ухвалою від імені держави, вирішує чи виправилася за час покарання ця особа, чи не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 371 ч.3, ст. 539 ч.5 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали щодо умовно-дострового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 50,81 КК України, керуючись ст.ст. 371,537,539 КПК України, суд,
У задоволені подання державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області