Справа № 278/2203/17
Іменем України
14 червня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, розлученого, маючого на утримані малолітню дитину, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
4 серпня 2017 року ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з підсобного приміщення поблизу домоволодіння по АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій умисел, в цей день близько 2 години ОСОБА_4 , впевнившись в тому, що його дії ніким не будуть викриті, проник на територію вищевказаного домоволодіння, де знявши замок, проник всередину підсобного приміщення, звідки таємно викрав моторну грунтофрезку марки "Кентавр" 2060Д вартістю 6980 грн., яка належить ОСОБА_5 , та чотири зимні шини "Корд" вартістю 2000 грн., які належали ОСОБА_6 . Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, показав, що викрадав майно у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, оскільки були потрібні кошти на лікування матері інваліда та хворої малолітньої дитини, у вчиненому кається.
Беручи до уваги, що зазначені обставини ніким не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу.
Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена, і кваліфікує його діяння за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України суд враховує, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким корисливим злочином, обвинувачений вчинив один епізод такого діяння, шкоду, завдану цим діянням, потерпілим відшкодовано в повному обсязі.
ОСОБА_4 не судимий, непрацюючий, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується нейтрально.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , безальтернативного характеру санкції ч. 3 ст. 185 КК України, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги відсутність обтяжуючих та наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність претензій до обвинуваченого з боку потерпілих, позицію державного обвинувача суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не є суспільно небезпечним, і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено, даних про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Речові докази підлягають поверненню власникам, за виключенням тих, що підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Підстав для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом одного року шести місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирати.
Після набрання вироком законної сили речові докази: моторну грунтофрезку марки "Кентавр" 2060Д - повернути потерпілому ОСОБА_5 ; сліди нашарування тканини - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і направити потерпілим не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1