14 червня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного у кримінальному провадженні № 201/1849/18 (провадження № 1-кп/201/407/2018), відомості про яке 12 липня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000564, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313 КК України, -
Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 пред'явлене звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313 КК України.
На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до спливу двомісячного строку.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи відсутністю ризиків, які б були підставою для його продовження, а також вказували на необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою було продовжено з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглянувши доводи учасників кримінального провадження з цього приводу, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні і продовженні обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, на час розгляду даного кримінального провадження у суді не відпали та не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії злочинів невеликої і середньої тяжкості, а також тяжкого злочину, судове провадження судом ще не закінчено, зокрема не допитані всі свідки зі сторони обвинувачення, а також не досліджені матеріали кримінального провадження, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, характер інкримінованих обвинуваченому діянь і тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, останній знаходячись на свободі буде мати можливість перешкодити встановленню істини по справі, а саме переховуватись від суду, незаконно вплинути на учасників процесу, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який вид запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам.
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 182,183, 331, 369-372 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 до 12 серпня 2018 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою є 12 серпня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1