Справа № 182/2274/18
Провадження № 1-кп/0182/549/2018
14.06.2018 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2018 за № 12018040340000330 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Заградівка Високопільського р-ну Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , мешкає у АДРЕСА_2 , не працює, розлучений, із середньою освітою, раніше судимий:
- 21.03.2002 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 115, ст. 42 КК України до 8 років позбавлення волі. 22.05.2007 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців;
- 25.06.2008 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 22.06.2012 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 10 днів;
- 21.01.2013 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. 05.05.2016 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 22 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 03.02.2018 приблизно о 17.00 год. знаходився біля 3-го під'їзду будинку № 103 по вул. Княжій в м. Нікополі Дніпропетровської обл., де стояв поруч з раніше малознайомим йому ОСОБА_6 , в руках у якого ОСОБА_3 побачив мобільний телефон «NОМІ i241», в якому знаходились сім-картка оператора мобільного зв'язку «Водафон» № НОМЕР_1 та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_2 , які матеріальної цінності для потерпілого не становлять. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону.
Так, з метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, 03.02.2018 приблизно о 17.00 год. ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно незаконно, керуючись корисливими мотивами, відкрито повторно за допомогою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме схопивши за руку ОСОБА_6 , яку він в цей час підніс до вуха і в якій знаходився мобільний телефон «NОМІ i241», почав викручувати вказану руку, чим спричинив потерпілому фізичний біль, та вирвав з неї вищезазначений мобільний телефон і побіг в сторону вул. Алтайської в м. Нікополі Дніпропетровської обл. Таким чином, ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, умисно незаконно, керуючись корисливими мотивами, відкрито повторно з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволодів мобільним телефоном «NОМІ i241», вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 60 від 06.02.2018 становить 425,00 грн. що належить ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на вказану суму. Викраденим мобільним телефоном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю і показав суду, що взимку 2018 р. він познайомився на вул. Княжа (колишня Жуковського) біля магазину в м. Нікополі з потерпілим. Він розмовляв з людиною, а потерпілий підійшов до них. Розговорилися, потім потерпілий запропонував йому випити. Він погодився, спиртні напої вживали в магазині, де працює донька потерпілого. В процесі розговору він сказав, що йому далеко їхати і запитав, чи не можна переночувати у потерпілого. Потерпілий відповів, що у нього є, де переночувати. Вони пішли з потерпілим до дому останнього. Біля під'їзду потерпілому хтось зателефонував і він почав розмовляти по телефону. В цей момент він вихопив з руки потерпілого мобільний телефон, руку викрутив не сильно, але від його дій потерпілий впав. Забравши телефон, він втік, пішов до друзів, у яких зупинився. Там його знайшли спочатку потерпілий та його знайомі, які його затримали, забрали телефон, побили його. Вчинив злочин, так як був випивши. Мобільний телефон хотів залишити собі, бо у нього свого телефону не було. У скоєному розкаюється. Просить не позбавляти його волі, оскільки проживає з матір'ю, яка є особою похилого віку й потребує сторонньої допомоги.
Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі. Цивільний позов заявляти не бажає, так як матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі.
Крім показань обвинуваченого, його винуватість, на думку суду, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження
№ 12018040340000330:
-повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.02.2018 ОСОБА_7 у якому він повідомляє, що затримав невідомого чоловіка, який годину тому на вулиці відібрав з рук у тестя ОСОБА_8 телефон Номі (а.п. 4);
-протоколом огляду місця події від 04.02.2018 - території прибудинкового майданчику за адресою: АДРЕСА_3 , де у потерпілого ОСОБА_6 було відкрито викрадено мобільний телефон. (а.п. 13-19);
-висновком судово-товарознавчої експертизи № 60 від 06.02.2018, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «НОМІ i241», сірого кольору, придбаного 2015 року у справному стані, з врахуванням зносу станом на 03.02.2018 складає 425 грн. (а.п. 27-30).
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.02.2018 з ДВД-диском до нього, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 як чоловіка, який відкрито викрав у нього мобільний телефон 03.02.2018. Впізнає чоловіка за видвинутою вперед щелепою, лисуватий, худий, за рисами обличчя, кривуватим носом. Під час проведення пред'явлення особи для впізнання застосовувалися технічні засоби фіксації, а саме відеокамера “Самсунг” (а.п. 31-36);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.02.2018 за участю потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого останній показав місце та розповів, як у нього було забрано належний йому мобільний телефон, а саме - нападник викрутив йому руку, забрав телефон, від його дій він не втримався на ногах й спав. Відеозапис слідчого експерименту був оглянутий у судовому засіданні (а.п. 39-43);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2018, в ході якого свідок ОСОБА_9 з 4-ох осіб упізнала ОСОБА_3 як чоловіка, який разом з її батьком ОСОБА_6 знаходився у кафе та після цього відкрито викрав у її батька телефон. Впізнає з його за загальними рисами обличчя: ніс трохи кривий, видвинута щелепа, залисини, тонкі губи. (а.п. 44-47);
-заявою ОСОБА_3 про добровільне надання працівникам поліції мобільного телефону «НОМІ i241» (а.п. 48);
-протоколом огляду від 04.02.2018 мобільного телефону «NОМІ i241» сірого кольору з фото-таблицею. Imei телефону: 1) НОМЕР_3 та 2) НОМЕР_4 . У телефоні дві сім-карти “ВФ Україна” червоного кольору і “Київстар” біло-блакитного кольору, карта пам'яті micro-SD об'ємом на 8 Гб. Телефон не має батареї. Телефон добровільно надав для огляду та вилучення ОСОБА_3 (а.п. 49-53);
-розпискою ОСОБА_6 про отримання раніше викраденого у нього мобільного телефону «NОМІ i241» (а.п. 55);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2018, в ході якого свідок ОСОБА_10 з 4-ох осіб упізнала ОСОБА_3 як чоловіка, який прийшов з мобільним телефоном “Номі” сірого кольору до них додому. Впізнає за загальними рисами обличчя: тонкі губи, залисини, видвинута щелепа вперед. (а.п. 110-112);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2018, в ході якого свідок ОСОБА_11 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 як чоловіка, який прийшов з мобільним телефоном “Номі” сірого кольору до них додому. Впізнає за загальними рисами обличчя: тонкі губи, залисини, видвинута щелепа вперед. (а.п. 114-116);
- висновком судово-психіатричної експертизи № 61 від 29.03.2018, згідно якого ОСОБА_3 на хронічне душевне захворювання в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше та виявляє в теперішній час легку розумову відсталість. Психічні розлади та розлади особистості внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_3 не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом на той час він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльності) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_3 також може усвідомлювати свої дії (бездіяльность) та керувати ними. Не потребує застосування у відношенні до нього примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Також суд враховує обставини справи; особу винного, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у психіатра з листопада 2007 року у зв'язку з розумовою відсталістю, але згідно висновку судово-психіатричної експертизи в період вчинення злочину і на даний час він може усвідомлювати свої дії (бездіяльності) і керувати ними.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає визнання вини та щире каяття. Відшкодування шкоди таким обставинами суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, завдяки діям працівників поліції.
Обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи всі вищезазначені обставини, а також те, що ОСОБА_3 вчинив новий корисливий злочин через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі за вчинення аналогічних корисливих злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.
Враховуючи всі вищезазначені обставини, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 - тримання під вартою слід залишити без змін. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речовий доказ: мобільний телефон «NОМІ i241», іmеі1: НОМЕР_3 та іmеі2: НОМЕР_4 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні товарознавчої експертизи в сумі 170 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити тримання від вартою. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.
Зарахувати у строк відбування покарання час досудового тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою по цьому провадженню з 04.02.2018 до дня проголошення вироку.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта-товарознавця 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Речовий доказ: мобільний телефон «NОМІ i241», іmеі1: НОМЕР_3 та іmеі2: НОМЕР_4 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1