про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 819/1002/18
13 червня 2018 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Відділ з питань державної реєстрації при Тернопільській районній державній адміністрації Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Добробутагро», про визнання протиправним та скасування рішення,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділ з питань державної реєстрації при Тернопільській районній державній адміністрації Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Добробутагро», в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області від 09.02.2016 за номером запису про інше речове право (в державному реєстрі прав) 13229932;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області 09.02.2016 за номером запису про інше речове право (в державному реєстрі прав) 13231606.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені частиною першою статті 170 КАС України, зокрема, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З матеріалів справи слідує, що позивач - ОСОБА_1 та його брат - ОСОБА_2 за свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 26.12.2016 успадкували земельні ділянки за кадастровим номером: 6125287000:01:001:0083 та 6125287000:01:001:0643, та належать позивачу і його брату на підставі спільної часткової приватної власності.
Згодом позивачу стало відомо, що відповідачем без відома позивача зареєстровано право оренди вказаними земельними ділянками, на підставі договорів оренди укладеними між братом позивача ОСОБА_2 та ТОВ «Добробутагро».
Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, що полягали в державній реєстрації права оренди на дані земельні ділянки, позивач, був протиправно позбавлені права на користування земельної ділянки, на підставі викладеного просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області рішення щодо реєстрації права оренди земельної ділянки.
Суд звертає увагу на те що, в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне (постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-493а14).
Отже за висновками Верховного Суду України у таких справах наявний «спір про право», який не належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд зазначає, в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право.
Таким чином, всі спори про захист порушеного права, які виникають із права на земельну ділянку (власності, оренди тощо), зокрема ті, в правову основу яких покладено питання незаконності акта індивідуальної дії, є спорами про захист цивільних прав. Отже, адміністративна юрисдикція на них не поширюється.
Суд зазначає, що реєстрація права власності є необхідною умовою, з якою закон пов'язує виникнення речових прав на нерухоме майно. Водночас реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять права, зокрема, на майно і полягають саме в офіційному визнанні державою цих фактів.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Оскільки реєстраційні дії здійснено на основі юридичних фактів, щодо яких існує або може існувати спір про право, то захист таких прав має здійснюватися за правилами цивільного судочинства. В межах вирішення такого спору можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на нерухоме майно.
Отже, компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності перелічених органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських повноважень.
Таким чином, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно із частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Роз'яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію №0.0.1055287591.1 від 08.06.2018, згідно із якою позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1409,60 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 170, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкриті провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділ з питань державної реєстрації при Тернопільській районній державній адміністрації Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Добробутагро», про визнання протиправним та скасування рішення.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (47731, Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Почапинці, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Роз'яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Суддя Мірінович У.А.
Копія вірна
Суддя Мірінович У.А.