справа №813/635/18
05 червня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Редкевич О.Р.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії -
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.199 року № 565-ХІІ, а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом УМВС № 407 о/с від 15.09.1995 року позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, де проходив службу до 06.11.2015 року. Звільнений Наказом ГУМВСУ №812 о/с від 06.11.2015 року. Що підтверджується записами в трудовій книжці.
Наказом ГУНП № 19 о/с від 7 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області від 15 квітня 2016 року № 112 о/с звільнений зі служби в поліції через хворобу.
Висновком МСЕК від 25 квітня 2016 року встановлено 50% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Таким чином позивача визнано інвалідом армії 3 групи довічно.
У квітні 2016 року і повторно у липні 2016 року позивач звернувся до ГУНП із заявою про виплату одноразової грошової допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок із захворюванням пов'язаним із проходженням служби в поліції, однак отримав відмову оформлену листом від 15 січня 2018 року
Позивач вважає, що відноситься до категорії осіб яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію". Відтак, вважає відмову протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, а тому на підставі вищевикладеного просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, через канцелярію суду долучив відзив на позовну заяву в якому вказано, що ГУНП у Львівській області не є органом внутрішніх справ у якому проходив службу позивач як працівник міліції, а тому не є уповноваженим органом для направлення до МВС України висновку щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги згідно пункту 8 Постанови №850.
Представник третьої особи долучив до матеріалів справи пояснення в яких вказано,що призначення, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності даним особам, відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11 січня 2016 року №4, та ч. 4 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» здійснюється за останнім місцем проходження служби поліцейським.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Суд заслухав пояснення позивача та представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.
ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ відповідно до наказу УМВС № 407 о/с від 15.09.1995 року, де проходив службу до 06.11.2015 року. Звільнений зі служби Наказом ГУМВСУ №812 о/с від 06.11.2015 року.
В подальшому, Наказом ГУНП № 19 о/с від 7 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області від 15 квітня 2016 року № 112 о/с звільнений зі служби в поліції через хворобу.
Згідно свідоцтва про хворобу №47 від 23 березня 2016 року у позивача виявлені захворювання пов'язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ, що відображене у п.11 вказаного свідоцтва.
Висновком МСЕК від 25 квітня 2016 року встановлено 50% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Таким чином ОСОБА_1 визнано інвалідом армії 3 групи довічно.
У квітні 2016 року і повторно у липні 2016 року позивач звернувся до ГУНП із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби в поліції, однак отримав відмову оформлену листом від 15 січня 2018 року.
Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача звернувся із даним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".
Так, судом встановлено, що згідно обстеження ОСОБА_1 був встановлений причинний зв'язок між захворюваннями позивача з його проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується свідоцтвом про хворобу ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» №47 від 23.03.2016 року та Висновком МСЕК від 25.04.2016 року з установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх працівників органів внутрішніх справ та НП із числа осіб рядового та начальницького складу.
За результатами обстеження отримав довідку №000768, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної придатності у відсотках становить 50%, травма пов'язана із проходженням служби в ОВС.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,-у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
Згідно пункту 1 Порядку № 850 від 21.10.2015 року ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Так, судом встановлено, що позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності та видано довідку №000768, згідно якої встановлено захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги через звільнення зі служби в поліції, а не під час проходження служби в ОВС, виходячи з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає ЗУ "Про Національну поліцію" №580-УІІІ від 02.07.2015 р.
Згідно п.3 ч.1 ст. 97 ЗУ "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України
Відповідно до ч.2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
В свою чергу, позивач вважає, що відноситься до категорії осіб яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 ЗУ "Про міліцію".
Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-УІІІ (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності ЗУ "Про Націоналі поліцію".
Отже, ст.23 ЗУ "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходженні що і було зазначено в довідці МСЕК.
Суд дійшов до висновку, що позивач не втрачав права, на отримання одноразової грошової допомоги, лише через те що подав рапорт після втрати чинності ЗУ "Про міліцію", оскільки інвалідності була набута під час проходження служби саме в органах внутрішніх справ України, та норма ЗУ "Про міліцію", щодо такої виплати залишається чинною.
Так як з 25.04.2016 року у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому як працівнику міліції ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із з проходженням служби в ОВС України, він звертався із заявами на ім'я т.в.о. начальника ГУНП України у Львівській області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги.
До заяви позивачем надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в тексті заяви.
Згідно пункту 9 Порядку № 850 від 21.10.2015 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У відповідь на свої заяви 15.01.2018 року позивач отримав лист Головного управління Національної поліції у Львівській області №34/05/17-2018, яким він повідомлений про те, що йому відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги.
Таким чином суд вважає, за необхідне, зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.199 року № 565-ХІІ, а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції Українита частиною третьою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.199 року № 565-ХІІ, а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області, (м. Львів, вул. Генерала Григоренка, буд. 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири грн) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2018 року.