Справа № 163/603/18
Провадження № 2-а/163/50/18
12 червня 2018 року м. Любомль
Любомльський районний суд Волинської області у складі головуючої - судді Гайдук А.Л., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Національної поліції України рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
З зазначеним позовом ОСОБА_1 звернувся в суд 03.04.2018 року, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР №482054 від 17.03.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП, провадження у цій справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а дії відповідача визнати протиправними.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваною постановою його звинувачено у тому, що 17 березня 2018 року о 5 годині 55 хвилин на автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» на 487 км. + 750 м. ним порушено правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні проїзної частини автомобільної дороги 1 категорії М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» від 505 км. до 457 км. у відповідності до ДСТУ-3587-97 пункт 3.1, допустив утворення снігового накату та наметів на проїзній частині більше 15 см., чим порушив пункт 1.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
Таке звинувачення вважає необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить закону і фактичним обставинам справи.
По суті обставин справи вказав, що у зв'язку з різкою зміною погодніх умов, 16.03.2018 року о 18:00 год. дорожня машина КрАЗ-6510ДМ, р.н.з.АС0342АІ, під керуванням водія ОСОБА_3, розпочала роботи по усуненню зимової слизькості шляхом оброблення проїзної частини протиожеледною сумішшю на ділянці автомобільної дороги державного значення М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» (на Люблін) км. 457+323+505+939, яка надана в обслуговування ДРП-12 філії «Ковельська ДЕД». Однак повноцінну посипку проїжджої частини на ділянці від км. 501+000-503+500 по правому проїзду не можна було зробити, оскільки на правій смузі стояла черга великогабаритних автомобілів, а далі від км. 504+500-505+000 на усій ширині правого проїзду в черзі до КПП «Ягодин» стояли легкові автомобілі, що унеможливлювало проведення будь-яких робіт. Після оброблення протиожеледною сумішшю проїжджої частини лівого проїзду на км. 482+000-505+000 зазначеної дороги, почались роботи по очищенню проїжджої частини від снігу на снігозаносимих ділянках дороги, які проводились до 24:00 год. 16.03.2018 року. По інформації метеопрогнозу по Любомльському району інтенсивність випадання снігу прогнозувалась до 05:00 год. 17.03.2018 року, а в подальшому повинна була знизитись. Оскільки на ДРП-12 філії «Ковельська ДЕД» лише два водія, ним було прийнято рішення поставити другого водія - Сущика черговим на дорожню машину КрАЗ-6510ДМ, р.н.з. АС0343АІ, і у випадку загрози зупинки руху негайно ліквідовувати намети, а до повної очистки приступити після 05:00 год. 17.03.2018 року, що й було зроблено. Приблизно о 06:00 год. 17.03.2018 року уся наявна техніка (вищеназвані дорожні машини КрАЗ-6510ДМ та автогрейдер ГС-14.02) приступили до повного снігоочищення автомобільної дороги на ділянці км. 457+323-505+939, в тому числі від м. Любомль до КПП «Ягодин». Дана робота була закінчена о 13:30 год. 17.03.2018 року, однак, оскільки черга великовантажних автомобілів до КПП «Ягодин» зросла до км. 497+000, тому на ділянці від км. 497+000 до км. 503+500 (правий проїзд) здійснити повноцінне снігоочищення було неможливо. Незважаючи на такі обставини, рух автотранспорту по автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км. 410+000-505+939 був безперебійним, заторів не було, легкові і вантажні автомобілі в снігові пастки не потрапляли.
В обґрунтування незаконності оскаржуваної постанови вказав, що диспозиція ст.140 КУпАП є бланкетною нормою, однак відповідач не вказав конкретної норми ДСТУ 3587-1997, порушення якої він допустив. Зокрема, пункт 3.1 вказаних стандартів складається із 20 підпунктів (3.1.1-3.1.20), а оскаржувана постанова конкретного пункту із вказаного переліку не містить. При цьому, згідно пунктів 3.1.14, 3.1.19 Правил, повне снігоочищення здійснюється після закінчення снігопаду або завірюхи, крім віднесених до категорії стихійних лих, не повинно перевищувати 8 годин, а терміни ліквідації зимової слизькості на 100 км, відповідно до пунктів 3.1.15, 3.1.16, 3.1.17, 3.1.18, визначені від 4 до 15 годин з моменту її виявлення. Аналогічний порядок очищення автомобільних доріг від снігу встановлений пунктами 6.1.1 - 7.1.9 Єдиних правил зимового утримання автомобільних доріг (П Г.1-218-118-2004). Оскаржувана постанова також не відповідає вимогам статей 9, 10, 11 КУпАП, оскільки не лише не містить вказівки про порушення ним конкретної правової норми, правил і стандартів, але й не розкриває у чому саме полягає його вина.
На підтвердження того, що ніяких правил, норм і стандартів в період 16-17 березня 2018 року по утриманню автомобільної дороги М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» він не порушив, вказав на відсутність будь-яких ДТП на даній дорозі у вказаний період. Крім цього, відповідач не дотримався підпункту 14 пункту 1 розділу II Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції від 06 листопада 2015 року №73, та без винесення припису про порушення законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, передчасно, без законних для того підстав, притягнув його до відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП.
В судовому засіданні 05.06.2018 року судом були заслухані пояснення сторін та досліджені подані сторонами докази.
Зокрема, позивач ОСОБА_1 у даному судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та, окрім цього, зауважив, що у той день снігового накату на закріпленій за ним ділянці дороги не було, а мала місце лише снігова «каша», оскільки дороги посипались протиожеледною сумішшю.
Представник відповідача позов не визнав та суду пояснив, що працівниками поліції було зафіксовано неналежне утримання дороги, про що повідомили позивача, однак останній стверджував, що на цій ділянці дороги усе розчищено та відмовився здійснити виїзд на місце. Порушення було зафіксоване на відео та встановлено, що на 483 км дороги, на лівій смузі наявний сніговий намет до 25-30 см, а згідно ДСТУ-3587-97 формування снігових валів не допускається, про що було складено відповідний акт обстеження. Станом на 07:20 год. 17.03.2018 року дана ділянка дороги очищена не була. Вважає, що позивач допустив бездіяльність, яка призвела до снігових наметів і снігових навалів. Окрім цього вказав, що такий стан дороги доводиться письмовими поясненнями водія - ОСОБА_4, у яких останній зазначив, що оскільки дорога не була посипана, його «занесло» та на повороті на село Руда «відкинуло» з дороги.
Для надання суду сторонами копії оскаржуваної постанови більш належної якості, а також копії посадової інструкції позивача, в судовому засіданні оголошено перерву до 14 год. 00 хв. 12.06.2018 року, однак у дане судове засіданні сторони не з'явились.
Позивач подав в канцелярію суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності. До даної заяви долучив надану йому відповідачем копію оскаржуваної постанови.
Представник відповідача на електронну адресу суду надіслав клопотання, у якому просив приєднати до матеріалів справи копію посадової інструкції начальника ДРП, яку долучив до зазначеного клопотання, а також вказав на невизнання заявленого позову, у задоволенні якого просив відмовити.
За викладених обставин, у відповідності до ч.9 ст. 205, ч.4 ст. 229 КАС України, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
17.03.2018 року поліцейським роти №1 батальйону УПП у Волинській області ДПП НП України ОСОБА_2 винесено постанову серії АР №482054 про те, що ОСОБА_1 17.03.2018 року о 05 год. 55 хв. на автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» на 487 км. + 750 м. порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні проїзної частини автомобільної дороги 1 категорії М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» від 505 км. до 457 км. у відповідності до ДСТУ-3587-97 пункт 3.1, допустив утримання снігового накату та наметів на проїзній частині більше 15 см., чим порушив пункт 1.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді 1020,00 грн. штрафу.
Винуватість у вчиненні позивачем вказаного правопорушення відповідач обґрунтовує актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, а також фото- та відео фіксацією.
Пункт 1.5. Правил дорожнього руху України передбачає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Частина 1 статті 140 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Згідно листа начальника філії «Ковельська ДЕД» від 15.11.2017 року №340, відповідальним по експлуатаційному утриманню ділянки автомобільної дороги державного значення М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» (на Люблін) 457 км + 323 м - 505 км + 939 м є начальник ДРП-12 ОСОБА_1. Такої відповідальності не заперечив й сам позивач в судовому засіданні.
Крім цього, Посадовою інструкцією начальника Дорожньо-ремонтного пункту, затвердженою начальником філії «Ковельська ДЕД» 15.05.2015 року (далі - Посадова інструкція), стверджено, що начальник ДРП здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю ДРП, забезпечує виконання виробничих завдань, робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування; здійснює поточний нагляд за дорогами в строки та з періодичністю, визначеними ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги». Документує результати огляду (п. п. 1, 2, 10 Розділу ІІ Посадової інструкції).
Тобто, згідно вказаної Посадової інструкції, позивач, на виконання покладених на нього завдань і обов'язків, уповноважений здійснювати нагляд за дорогами у відповідності до вимог ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (далі - ДСТУ-3587-97).
З копії акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, яке проводилось 17.03.2018 року з 04:08 год. до 05:45 год. на а/д «Київ-Ковель-Ягодин» М-07 від 505 км до 457 км, встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ-3587-97 за такими показниками: сніговий накат та сніговий перемет понад 15 см.; наявні ожеледиця та ковзання. Крім цього встановлено, що дорожня розмітка невидима у зв'язку зі сніговим накатом, а останні заходи щодо прибирання проїжджої частини здійснювалися 16.03.2018 року до 21:00 год.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порушення вимог п.1.5 Правил дорожнього руху в системному взаємозв'язку із диспозицією ч.1 ст.140 КУпАП, з огляду на її суб'єкта, в даному випадку безпосередньо кореспондується до вимог ДСТУ-3587-97, які регламентують вимоги до утримання проїзної частини.
Вимоги до покриття проїзної частини визначені у пункті 3.1 ДСТУ 3587-97, порушення якого поставлено у вину позивачу.
Зі змісту пункту 3.1 ДСТУ 3587-97 вбачається, що даний пункт містить ряд підпунктів з 3.1.1 до 3.1.20., якими, поміж іншого, визначено граничні норми глибини осідань, граничні норми висоти напливів, терміни ліквідації таких явищ в разі перевищення цих норм, порядок та терміни снігоочищення вулиць і доріг в населених пунктах та на автомобільних дорогах, усунення зимової слизькості, а також випадки, коли формування снігових валів не допускається, однак, які із них порушив позивач, в оскаржуваній постанові не зазначено, що в свою чергу позбавляє суд можливості дати оцінку діям чи бездіяльності позивача, про яку в судовому засіданні наголошував представник відповідача.
Поряд з цим, в судовому засіданні представник відповідача надати конкретної відповіді з даного приводу не зміг, однак зазначив, що позивачем допущено порушення, зокрема п.п.3.1.14 та п.п.3.1.20 ДСТУ 3587-97.
Так, підпункт 3.1.14 ДСТУ 3587-97 встановлює терміни, у які проводиться снігоочищення вулиць і доріг населених пунктів після закінчення снігопаду або завірюхи.
Однак, в цій частині доводи представника відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки у справі встановлено, що обстеження дорожнього покриття проводилось на автодорозі державного значення, а не в населеному пункті, та про населений пункт в оскаржуваній постанові жодним чином не обумовлено, при цьому термін проведення таких робіт відліковується від закінчення снігопаду, однак цієї обставини відповідачем не з'ясовувалось.
Підпункт 3.1.20 ДСТУ 3587-97 встановлює випадки, у яких не дозволяється формування снігових валів.
Сніговий вал - це накопичення снігу, утворене у виді повздовжнього бокового валу внаслідок прибирання і згрібання снігу з дорожнього покриття. Сніговий вал може також слугувати снігозатримувальним пристроєм.
Аналіз оскаржуваної постанови та зібрані у справі докази свідчать, що формування снігових валів у заборонених місцях позивачу у провину не ставиться, тому такі доводи представника відповідача в цій частині є також безпідставними.
Як зазначалось вище, в оскаржуваній постанові відповідач констатував факт допущення позивачем утримання снігового накату та наметів на проїзній частині більше 15 см.
Згідно п.п. 3.1.18 ДСТУ 3587-97, усунення зимової слизькості на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту її виявлення до повної ліквідації.
Про зимову слизькість в оскаржуваній постанові не йдеться, а даний факт лише зафіксовано в акті обстеження.
Пунктом 3.1.19 ДСТУ 3587-97 регламентовано, що повне снігоочищення на автомобільних дорогах загального користування здійснюється після закінчення снігопаду або завірюхи, крім віднесених до категорії стихійних лих, і не повинно перевищувати 8 год.
У постанові відповідачем вказано час та дату вчинення правопорушення - 17.03.2018 року о 05 год. 55 хв., однак не зазначено о котрій годині та у яку дату закінчився снігопад, що унеможливлює встановлення факту порушення вищевказаних вимог пункту 3.1.19 ДСТУ 3587-97 щодо недотримання восьмигодинного часу, відведеного для снігоочищення.
Поряд з цим, із наданих позивачем товарно-транспортних накладних від 16/17 березня 2018 року та подорожніх листів від 16/17 березня 2018 року судом встановлено, що у період часу з 18:00 год. 16 березня 2018 року до 00:00 год. 17 березня 2018 року, а також з 06:00 год. до 20:00 год. 17 березня 2018 року, філією «Ковельська ДЕД» здійснювалась посипка та очищення автодороги «Київ-Ковель-Ягодин» по зимовому утриманню.
Такі, надані позивачем докази відповідачем жодним доказом не спростовано та водночас належним чином не підтверджено наведених в акті обстеження обставин, а саме щодо останнього прибирання проїзної частини до 21:00 год. 16.03.2018 року.
Із переглянутого в судовому засіданні, наданого відповідачем, відеозапису аналізованих подій вбачається, що позивач давав аналогічні пояснення, що й викладені у позовній заяві, в тому числі й щодо проведення до 24:00 години 16.03.2018 року снігоочищуваної роботи на ввіреній йому ділянці дороги, а також посипання автодороги піщано-соляною сумішшю з метою уникнення слизькості.
З цього ж відеозапису судом не встановлено слизькості на дорозі та снігового накату, а вбачається наявність на дорозі лише снігової «каші», про яку зазначав позивач, як при складанні відповідачем оскаржуваної постанови, так і в суді під час розгляду справи.
Таким чином, з наведеного встановлено, що снігоочищення та посипання протиожеледною сумішшю автодороги «Київ-Ковель-Ягодин» здійснювалось до 00:00 годин 17 березня 2018 року та з 06:00 години цього ж дня. Крім цього, з наданої позивачем інформації метеопрогнозу вбачається, що снігопад прогнозувався до 05:00 год. 17.03.2018 року, тому такі, встановлені фактичні обставини не дають жодних підстав вважати про наявність у діях позивача порушення вимог підпунктів 3.1.18 та 3.1.19 ДСТУ 3587-97.
Отже, по справі не встановлено факту невжиття позивачем своєчасних заходів щодо забезпечення належних умов для руху, а тому висновок відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог Державного стандарту України з безпеки дорожнього руху не ґрунтується на об'єктивних даних та суперечить матеріалам справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З переглянутого відеозапису судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем винесена о 06:47 год. 17.03.2018 року, а саме правопорушення вчинено о 05:55 год. цього ж дня.
В обґрунтування доведеності винуватості позивача у вчиненому правопорушенні відповідачем подано суду копію письмових пояснень громадянина ОСОБА_4 про обставини керування ним транспортним засобом 17.03.2018 року о 07:40 год., а також відеозапис стану автомобільної дороги М-07 на 483-484 км., який здійснений 17.03.2018 року о 07:10-07:13 год., тобто уже після винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, в силу наведеної норми, надані відповідачем вищевказані докази: письмові пояснення громадянина ОСОБА_4 та відеозапис, що здійснювався після винесення оскаржуваної постанови, не можуть слугувати належним доказом у справі та до уваги судом не приймаються, оскільки вони не були покладені в обґрунтування оскаржуваної постанови під час її винесення.
Будь-яких інших доказів, у відповідності до ст.251 КУпАП, на підтвердження наявності в діях позивача складу передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП правопорушення, а відтак, і законності оскаржуваної постанови, відповідач не надав, а тому фактичні обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, свідчать про недотримання відповідачем вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова поліцейського роти №1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Національної поліції України рядового поліції ОСОБА_2 в справі про адміністративне правопорушення серії АР №482054 від 17.03.2018 року є протиправною, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач у позовній заяві також просив визнати дії відповідача протиправними, однак, з огляду на предмет позову суд вважає, що дії відповідача у даному випадку в повному обсязі охоплюються здійсненням провадження у справі про адміністративне правопорушення, тому додаткового розгляду і вирішення не потребують.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, ч.9 ст. 205, 242-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Постанову поліцейського роти №1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Національної поліції України рядового поліції ОСОБА_2від 17.03.2018 року серії АР №482054 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень, - скасувати та провадження у даній справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.
Ім'я позивача - ОСОБА_1; місце проживання: 44301, Волинська область, м. Любомль, вул. Сагайдачного, 9/2.
Найменування відповідача - поліцейський роти №1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Національної поліції України рядовий поліції ОСОБА_2; місце знаходження: 43021, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15.
Головуюча: суддя А.Л. Гайдук