Справа № 761/30007/17
12 червня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 18 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апелянтом не подано документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», а також пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим останньому надано строк тривалістю десять днів для усунення недоліків та попереджено про наслідки невиконання вимог зазначеного судового рішення.
Вказану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року апелянт отримав 29 травня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній зазначає, що Пенсійний фонд України та його територіальні управління позбавлені можливості вносити до свого бюджету витрати не передбачені ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому кошти на сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою відсутні.
Відповідно до частини першої ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що жодних доказів на підтвердження того, що на теперішній час існують перешкоди для сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі позивачем не надано.
Крім того, згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Надані апелянтом пояснення не є підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу суб'єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень.
З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю умов, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Більш того, відповідач не подав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апелянт не усунув недоліки по апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що скаржником не надано апеляційному суду належного обґрунтування та доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не надано документу про сплату судового збору, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні ді - відмовити.
Повернути апелянту копію апеляційної скарги та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: