23 квітня 2018 року № 810/1247/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників сторін адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати дії щодо відмови у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації для оформлення йому та видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії протиправними та зобов'язати прийняти його документи та направити їх до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для оформлення та видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській ЧАЕС 3 категорії. З метою реалізації свого права на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області із заявою, в якій просив розглянути документи та направити подання до КОДА для вирішення питання про присвоєння йому статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії , проте, відповідач протиправно відмовив йому у задоволенні вказаної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 033136 від 22.12.1992 та довідкою Миронівської районної державної адміністрації від 09.01.2018 № 1503.
Згідно довідки ТОВ МБВФ «Гарант-ЛТД» позивач з 18.01.1990 року по 04.061993 проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки Комунального підприємства «Миронівка-житло» Миронівської міської ради від 13.01.2015 № 16 з 04.06.1993 по даний час зареєстрований та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, яке відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії.
Для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі відповідного посвідчення, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації з переліком необхідних документів, однак, відповідач своїм листом від 02.03.2018 № 59/06/14-631 повідомив йому про те, що з 01 січня 2015 року (з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ), виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Також зазначило, що він не проживає на території забрудненої зони та не належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Оскільки зазначена відмова не відповідає вимогам закону та порушує його права на отримання статусу потерпілого категорії 4 від наслідків аварії на ЧАЕС, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії ІV належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Як слідує з матеріалів справи, позивач з 18 січня 1990 року по даний час проживає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідками ТОВ МБВФ «Гарант ЛТД від 04.09.2014 № 99 та Комунального підприємства «Миронівка-житло» Миронівської міської ради від 13.01.2015 № 16, згідно трудової книжки з 1980 року і по даний час працює в місті Миронівка Київської області, яке до 01.01.2015 року відносилось до території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи відповідача про те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 № 76-VІІІ виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, що вказує на те, що позивач з 1 січня 2015 року не проживає на забрудненій території, суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки право позивача на отримання посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентовано не цією статтею, а статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також суд зазначає, що обов'язковою умовою набуття статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, було необхідність проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Таким чином, посилання відповідача на те, що територія, на якій проживає позивач, з 1 січня 2015 року не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Згідно пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства України.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Однак, Миронівська райдержадміністрація Київської області листом від 02.03.2018 фактично відмовило позивачу в прийнятті документів та оформленні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації та до цього часу відмовляється приймати документи, тим самим вирішило питання щодо видачі посвідчення, яке належить до компетенції обласної державної адміністрації.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 77, 205, 241-246, 257, 259-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Миронівської районної державної адміністрації Київської області щодо неприйняття та невнесення до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації подання для оформлення гр. ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Зобов'язати Миронівську районної державної адміністрації Київської області прийняти документи гр. ОСОБА_1 та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для розгляду та вирішення питання про надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 4 категорії .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.