Провадження № 22-ц/774/7722/15 Справа № 208/9725/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна Н.Є.
Категорія 48
13 серпня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.
суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.
при секретарі - Самокиші О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про стягнення аліментів на час навчання, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 березня 2015 року зменшивши розмір стягнутих аліментів до 200 грн., посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, вважає рішення таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що сторони з 1996 року по 2009 рік знаходились в фактичних шлюбних відносинах, від яких мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно Довідки № 3093 від 16 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 навчається в Дніпродзержинському енергетичному технікумі.
Згідно ст. 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При вирішенні питання щодо можливості стягнення з ОСОБА_3 аліментів та їх розміру, районний суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки, стягнувши на її користь аліменти в розмірі 500 грн., врахувавши при цьому спроможність відповідача брати участь у витратах на його дитину, оскільки він є працездатним, здоровим, а також те, що утримання дитини віком до 23 років у навчанні є обов'язком батьків.
Посилання ОСОБА_3 на те, що він є безробітній та на його утриманні перебуває непрацездатна матір, - не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до ст.. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до 23 років.
Крім того, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції належних доказів того, що його мати не отримує пенсію, потребує постійного догляду, матеріальної допомоги та неспроможності сплати аліментів на навчання доньки надано не було.
Стягнута районним судом сума аліментів у розмірі 500 грн. є цілком обґрунтованою та співмірною інтересам доньки, а тому підстав для її зменшення апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального законів, підстав для його скасування або зміни не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.
Головуючий Н.Є. Колодяжна
Судді: О.П. Бараннік
ОСОБА_5