Провадження № 22-ц/774/5964/15 Справа № 202/12886/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна Н.Є.
Категорія 49
30 липня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.
суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.
при секретарі - Самокиші О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про розірвання шлюбу, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року, посилаючись на його незаконність.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, районний суд прийшов до висновку, що подальше збереження родини неможливе, а тому шлюб необхідно розірвати.
Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки він зроблений без належного з'ясування дійсних обставин по справі.
З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 1984 року, мають двох спільних повнолітніх дітей.
Шлюбно-сімейні відносини припинені у жовтні 2010 року за ініціативою позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позов про розірвання шлюбу позивач подав після більше як 25 років подружнього життя. Відповідачка, не дивлячись на те, що з 2010 року вони не проживають разом, - до теперішнього часу не втратила добрих, теплих почуттів до чоловіка, вважає за можливе відновлення сімейних стосунків та збереження сім'ї в інтересах і самих сторін і їхніх дітей та внуків, які дуже цього бажають.
Крім того, згідно ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Однак, в порушення зазначених норм закону, суд безпідставно залишив без задоволення клопотання відповідачки про надання строку на примирення.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, порушення судом вимог закону при ухваленні рішення, а також на те, що відповідачка бажає зберегти сім'ю, яка існує понад 25 років, в зв'язку з чим готова робити все можливе для відновлення стосунків та збереження сім'ї, те, що розірвання шлюбу можливе лише за відсутності обставин для його збереження, чого судом першої інстанції належним чином не було враховано, рішення суду першої інстанції про розірвання шлюбу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2.
Керуючись ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про розірвання шлюбу - відмовити.
Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.
Головуючий Н.Є. Колодяжна
Судді: О.П. Бараннік
ОСОБА_4