Справа № 826/1640/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
05 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,
за участю:
секретаря Левченка А.В.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Толстунової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про: визнання бездіяльність щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії протиправною, та зобов'язання Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення враховуючи розмір окладу за спеціальним званням, розмір надбавки за стаж, розмір окладу за відповідною посадою передбачених Постановою Кабінету Міністрів №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 набув право на проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, та відноситься до системи органів МВС України, а відтак йому має бути видано відповідну довідку про розмір грошового забезпечення.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 є ветераном Міністерства внутрішніх справ України, інвалід війни 2 групи, після звільнення з посади начальника кафедри факультету №2 перепідготовки та підвищення Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 01.10.2000.
Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900- VIII від 23.12.2015, Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015, якими затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, позивач вважає, що набув права на проведення перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до статті 63 Закону №2262-ХІІ у порядку, затвердженому Постановою №45.
Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві листом від 19 грудня 2017 року №П-697/123/30/01-2017 повідомлено позивача про те, що до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення посади, з якої позивача звільнено зі служби, для проведення перерахунку пенсії не надано, пояснюючи відсутністю правових підстав. На підтвердження свого рішення наведено аргументацію Міністерства внутрішніх справ України висвітлену у листі від 20 квітня 2017 року №5551/05/22-2017 до голів ліквідаційних комісій Головних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній республіці Крим, областях, в містах Києві та Севастополі.
Вважаючи зазначену відмову відповідача неправомірною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено у видачі довідки про розмір грошового забезпечення, враховуючи розмір окладу за спеціальним званням, розмір надбавки за стаж, розмір окладу за відповідною посадою передбачених Постановою Кабінету Міністрів №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських", з огляду на відсутність права позивача на такий перерахунок та звернення до не уповноваженого органу, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Приписами ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону.
Відтак, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У відповідності до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. №45 (надалі - Порядок №45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Закон України "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено та підвищено грошове забезпечення поліцейських.
Відповідно до абзацу другого розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Як зазначено в статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 "Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій" визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до пункту 14 Постанови №1052 гранична чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників ДСНС затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру апарату ДСНС затверджує її Голова за погодженням з Міністром внутрішніх справ. Штатний розпис та кошторис апарату ДСНС затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.
Згідно з Статутом Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Міністерства внутрішніх справ України інститут є відокремленим структурним підрозділом Університету, який утворено на базі Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля наказом Державної служби з надзвичайних ситуацій України від 09.12.2013 № 749 «Про здійснення заходів з реорганізації Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України віл 13.11.2013 №896-р «Про реорганізацію Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля», та підпорядковується Університету і Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та колишнім працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка хоча й підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України, проте посада позивача не відноситься до тих, які забезпечували виконання завдань та функцій міліції. Відтак, ОСОБА_4 не має права на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015, у зв'язку з тим, що даний нормативно-правовий акт регулює відносини національної поліції.
Крім того, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 довідки видаються на осіб, які звільнені із служби у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Відповідно, звертаючись до відповідача, позивач звернувся до неналежного органу за отриманням довідки про розмір грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у видачі довідки про розмір грошового забезпечення враховуючи розмір окладу за спеціальним званням, розмір надбавки за стаж, розмір окладу за відповідною посадою передбачених Постановою Кабінету Міністрів №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських».
Колегія суддів не враховує доводи апелянта щодо наявності права на перерахунок пенсії, з огляду на викладені вище мотиви, які спростовують посилання ОСОБА_4
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
(Постанову у повному обсязі складено 11.06.2018)
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя І.О. Лічевецький
Суддя Г.В. Земляна