Справа № 212/2578/15-к
1-кп/212/171/18
про продовження строку тримання під вартою
12 червня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
при розгляді у судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.296 ч.2, ст.121 ч.2 КК України; ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.296 ч.3, ст.121 ч.2 КК України, -
Ухвалою суду від 16.04.2018р. обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 15 червня 2018 року включно.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, мотивуючи тим, що не зникли та наявні на сьогоднішній день ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які унеможливлюють застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Вислухавши думку обвинуваченого та захисника, які заперечували проти продовження процесуального строку тримання під вартою, посилаючись на міцні соціальні зв'язки, стан здоров'я обвинуваченого, відсутність підстав вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з забороною залишати житло з 22.00 до 06.00 години ранку, суд прийшов до наступного:
відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, об'єктом посягання яких є здоров'я людини, один з яких відносяться до категорії тяжких злочинів. Крім іншого, слід зауважити, що однією з характеризуючих ознак особистості обвинуваченого - є наявність судимості щодо злочину проти життя людини (15.01.2001р. - Апеляційний суд Дніпропетровської області - засудження за ч.1 ст.115 КК України). Обвинувачений знов скоїв злочин об'єктом посягання якого є здоров'я людини. Дії обвинуваченого, крім іншого, органами досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України при обставинах, які супроводжувались особливо зухвалими діями обвинуваченого, вчинені групою осіб. З огляду на таке, існують підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може вплинути на недопитаних свідків, один з яких є одним з ключових свідків-очевидців і його намагання уникнути допиту в судовому засіданні дає підстави вважати, що має місце побоювання зі сторони свідка стосовно особистої безпеки. Обвинувачений, з урахуванням даних про його особу може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою на даний час відпала, оскільки на теперішній час продовжують існувати ризики, що обвинувачений може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином (обґрунтування вище), переховуватися від суду.
Суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентним судом.
Відтак, підстави для застосування більш м'якого запобіжного на теперішній час та на даній стадії кримінального процесу - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.296 ч.3, 121 ч.2 КК України на п'ятнадцять днів, до 27 червня 2018 року включно.
Строк дії ухвали закінчується - 27 червня 2018 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1