Справа № 162/714/17 Провадження № 11-кп/773/192/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України Доповідач: ОСОБА_2
12 червня 2018 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в.о. прокурора області на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 14 грудня 2017 року,
Даним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Березна Воля Любешівського району, жителя АДРЕСА_1 , із повною вищою освітою, пенсіонера, раніше несудимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) гривень;
- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що на початку 2011 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у наданні неправдивої інформації ОСОБА_9 про можливість надання ним допомоги у влаштуванні на водійські курси його сина ОСОБА_10 та подальшого сприяння в отриманні посвідчення водія, на території Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, розташованого на вул. Брестська, 7, у смт. Любешів Волинської області, незаконно заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 1500 грн., чим спричинив йому матеріальні збитки на вказану суму.
Він же, протягом березня-травня 2016 року, керуючись корисливим мотивом та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у наданні неправдивої інформації ОСОБА_11 про можливість надання ним допомоги у влаштуванні його на водійські курси та подальшого сприяння в отриманні посвідчення водія, на території Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, розташованого на вул. Брестська, 7, в смт. Любешів, та в селі Нові Березичі Любешівського району Волинської області, діючи повторно, незаконно заволодів грошовими коштами останнього на загальну суму 4200 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
28 серпня 2016 року близько 12 год 00 хв він, керуючись корисливим мотивом та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у наданні неправдивої інформації ОСОБА_12 про можливість надання ним допомоги у влаштуванні його на водійські курси та подальшого сприяння в отриманні посвідчення водія, поблизу Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, розташованого на вул. Брестська, 7, в смт. Любешів Волинської області, діючи повторно, незаконно заволодів грошовими коштами останнього в сумі 2500 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
Він же, протягом вересня 2016 року, керуючись корисливим мотивом та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у наданні неправдивої інформації ОСОБА_13 про можливість надання ним допомоги у влаштуванні його на водійські курси та подальшого сприяння в отриманні посвідчення водія, на території Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, розташованого на вул. Брестська, 7, в смт. Любешів Волинської області, діючи повторно, незаконно заволодів грошовими коштами останнього на загальну суму 2250 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
Крім того, 03 січня 2017 року він, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у наданні неправдивої інформації ОСОБА_14 про можливість надання ним допомоги у влаштуванні його на водійські курси та подальшого сприяння в отриманні посвідчення водія, на території Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, розташованого по вул. Брестська, 7 в смт. Любешів Волинської області, діючи повторно, заволодів грошовими коштами останнього на загальну 2500 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
У поданій апеляційній скарзі прокурор оскаржує судове рішення з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Вказує, що згідно з ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу, зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки. Оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, вчинений ОСОБА_8 на початку 2011 року, і за ступенем тяжкості належить до злочинів невеликої тяжкості, наявні підстави для звільнення обвинуваченого від покарання за ч. 1 ст. 190 КК України, а посилання у резолютивній частині вироку на призначення ОСОБА_8 покарання згідно з ч. 1 ст. 70 КК України підлягає виключенню. З вищенаведених підстав просить вирок місцевого суду змінити.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, прокурора, захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ґрунтується на зібраних у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та перевірених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку, і які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Посилання, наведені в апеляційній скарзі прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, на думку апеляційного суду, заслуговують на увагу.
При призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції не врахував, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, за який засуджено ОСОБА_8 вчинений ним на початку 2011 року.
Згідно з ст. 12 КК України він належить до категорії до злочинів невеликої тяжкості.
Положення ч. 5 ст. 74 КК України регламентують, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
З огляду на наведені вимоги закону ОСОБА_8 підлягає звільненню від покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Крім того, місцевим судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність в частині призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів.
Вказане посилання підлягає виключенню з резолютивної частини вироку.
З цих підстав вирок суду першої інстанції підлягає зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу в.о. прокурора області задовольнити.
Вирок Любешівського районного суду Волинської області від 14 грудня 2017 року в частині призначеного ОСОБА_8 покарання змінити.
На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення ОСОБА_8 остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді