10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 294/667/17
іменем України
"11" червня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря Круглій В.В.,
сторін та їх представників: від позивача -пред Коржилов Ю.Є.; від відповідача-пред. ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від "06" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа- ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги , -
суддя в 1-й інстанції - Перекупка І.Г.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Житомир,
дата складання повного тексту рішення - 08.02.2018р.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 06 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій (бездіяльність) та рішення протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, задоволено.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи з 02.09.2016 р. внаслідок травми (контузії), поранення, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії за його заявою від 29.09.2016 р., яка зареєстрована 04.10.2016 р. вхідним N2579.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання у зв'язку із встановленням ОСОБА_2 інвалідності ІІІ групи, з 02.09.2016 р. внаслідок травми (контузія), поранення, захворювання пов'язаних з виконанням ОСОБА_2 обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 09.12.2016 р. № 111.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо нарахування та виплатити ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок травми (контузія), поранення, захворювання пов'язаних з виконанням ОСОБА_2 обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150 з кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 02.09.2016 р., відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12. 2013 р. N 975 та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням того, що подано ОСОБА_2 до Чуднівського РВК разом з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, від 29.09.2016 р. (зареєстрована 04.10.2016 р. вх. 579) повний перелік документів, визначених п. 11 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. та Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530, в тому числі документи, що свідчать про причину та обставини отриманих ОСОБА_2 травми (контузія), поранення, захворювання.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем не надано відомостей про те, що поранення, яке стало причиною інвалідності, не пов'язане з вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 у період з 13.10.1986р. по 01.02.1989р. проходив військову службу, зокрема в період з 12.05.1987р. по 01.02.1989р. - на території Республіки Афганістан, де в той час велися бойові дії, та приймав участь у бойових діях.
Згідно витягу з протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 2539 від 08.06.2016 встановлено, що мінно-вибухова травма та осколкові поранення голови, обличчя, правої руки і правої ноги, рядового у відставці ОСОБА_2 , наслідком яких стали ЗЧМТ (контузія головного мозку) та рубці: два в ділянці чола зліва, в ділянці крил носа, в ділянці підборіддя, по передній поверхні правого передпліччя, та на тильній поверхні правої стопи, що підтверджується актом судово-медичного дослідження бюро судово-медичної експертизи УОЗ Житомирської ОР № 1398 від 31.05.2016 року, та які у подальшому призвели до розвитку: стійких залишкових явищ перенесеної МВТ, ЗЧМТ (контузія головного мозку) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцифалопатії ІІ ст., церебрального арахноїдиту з ліквородинамічними порушеннями, ліквородинамічними кризами (з-4 р. на тиждень), стійким цефалгічним синдромом, вегето-судинною дисфункцією, інтелектуально-мнестичним порушенням, вести було-атактичним синдромом, емоційно-вольовою нестійкістю, що підтверджується медичними та військово - обліковими документами, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Наведене підтверджено витягом з протоколу № 2539 від 08.06.2016 та актом судово-медичного дослідження бюро судово-медичної експертизи УОЗ Житомирської ОР № 1398 від 31.05.2016Р. (а.с. 22)
У відповідності до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 514909 від 20.09.2016р., позивачу встановлено третю групу інвалідності з 02.09.2016р. - травма (контузія), поранення, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.25).
29.09.2016 року ОСОБА_2 подав до Чуднівського РВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. До заяви, на виконання пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, позивач додав: копію довідки МСЕК; копію витягу з протоколу ВЛК; копію висновку СМЕ; копію паспорту та коду; копію військового квитка, копію архівної довідки; копію посвідчення інваліда війни; довідку про відкриття рахунку.
Заява разом з приєднаними документами третьою особою була скерована до Міністерства оборони України.
Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 09.12.2016 № 111, затвердженого Міністерством оборони України, повернуто подані документи на доопрацювання. Висновок Комісії про направлення на доопрацювання документів обґрунтовано тим, що в поданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а для призначення такої допомоги надано всі документи, згідно з вимогами чинного законодавства України.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до частини першої статті 16-2 наведеного Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Згідно з пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, яка набрала чинності 24 січня 2014 року, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пп. 1 п. 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.
Згідно з п. 8 Порядку № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що форма документу, що свідчить про причини та обставини поранення законодавчо не визначена, а тому, за приписами наведеної норми такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Указана правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 у справі К/800/7338/13.
Підпунктами б), г) пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. N 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800, встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
"Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
"Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях.
За змістом пункту 21.21 указаного Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Отже, витяг з протоколу ЦВЛК № 2539 від 08.06.2016 та акт судово-медичного дослідження бюро судово-медичної експертизи УОЗ Житомирської ОР № 1398 від 31.05.2016 по своїй суті свідчать, що поранення та захворювання ОСОБА_2 не пов'язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що з 02 вересня 2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. У довідці МСЕК серії 12ААА № 514909 від 20 вересня 2016 року зазначено, що причина інвалідності - захворювання, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач як військовослужбовець, який отримав захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2016 року (К/800/3396/16), 24 травня 2016 року (К/800/4040/16) та ухвалі від 11 жовтня 2016 року (К/800/16950/16).
Згідно з п.11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: - заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; - довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: - постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; - документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; - сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; - документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що вище вказані докази, засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року у справі 2-а-1626/12/1370, де зазначено, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.
Так, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності Міністерства оборони України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленим Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від "06" лютого 2018 р. -без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Повне судове рішення складено "12" червня 2018 р.