Справа№ 640/8605/15-к
н/п 1-кп/640/37/18
11.06.2018 Київський районий суд м.Харкова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали кримінального провадження № 12014220000000781внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.09.2014 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню доньку 2010 року народження, працюючого інженером КП «Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливової каналізації», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
10.09.2014 приблизно о 17 год. 20 хв. ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-ЕF 6950», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Тахіаташський в м. Харкові у напрямку вул. Шевченко.
В ході руху по вказаній вулиці, під'їжджаючи до перехрестя з вул. Шевченко, на якому встановлені дорожні знаки: вул. Тахіаташська - «дати дорогу», вул. Шевченко - «головна дорога», ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
п. 16.3: «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини не створюючи перешкод для руху пішоходів».
п. 16.11: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам. Які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху» та допустив зіткнення вищезгаданих транспортних засобів».
Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» - «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»,
та виїхавши на головну дорогу вул. Шевченко для виконання маневру повороту ліворуч, не поступився дорогою автомобілю «АУДІ А-6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який в цей час рухався по вул. Шевченко, зліва направо по ходу його руху та допустив з ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди травмовані пасажири автомобіля «ЗАЗ-ЕF 6950»:
-ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №2957-Ди/14 від 07.11.2014 причиною її смерті стала поєднана тупа травма, що не сумісна з життям;
-ОСОБА_11 померла у лікарні 22.09.2014, згідно висновку судово-медичної експертизи № 303 Ат/14 від 05.11.2014, у неї мала місце тяжка поєднана травма тіла у вигляді травма голови: синці м'яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні лобно-скронево-тім'яно-потилочної області справа, кровоподтечності під оболонки головного мозу (субдуральне, субарахноідальне); закрита травма грудної клітини: перелом тіла грудини, перелом 2-10 ребер зліва за задніми відрізками без порушення цілісності плеври, забої легенів, крововилив в органи переднього середостіння, навколосерцеву сумку, лівобічний гемо пневмоторакс; закрита травма живота: розриви селезінки, внутрішньочеревний розрив сечового міхура, крововиливу в лівій купол діафрагми, бріжейку тонкого кишечника, приниркову клітковину зліва, зачеревна гемотома, внутрішньочеревна кровотеча; закриті переломи лонних і сідничних кісток зліва і справа, розбіжність крижово-клубового зчленування зліва; синці нижніх кінцівок. Причиною смерті ОСОБА_11 стала вищезгадана тяжка травма тіла, що ускладнилася розвитком гострої легенево-серцевою недостатністю;
-ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, згідно висновку судово-медичної експертизи № 908 А/14 від 13.10.2014 у неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: діфузно-аксональне пошкодження речовини головного мозку з вогнищами контузії переднього потовщення мозолястого тіла з права; закритої травми грудної клітини: перелом шостого ребра зліва попередньо-похвовій лінії, переломи задніх відрізків 9-10-11 ребер зліва, удар-розрив лівої легені, лівобічних гемо пневмоторакс; закритої травми живота; двухмоментного розриву селезінки, внутрішньочеревна кровотеча.
Порушення правил дорожнього руху ОСОБА_8 , які знаходяться в причинному зв'язку з подією та її наслідками, виразилися в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-ЕF6950», рухаючись по другорядній дорозі вул. Тахіаташській, проігнорував вимоги дорожнього знаку «Дати дорогу», виїхав на головну дорогу вул. Шевченко для здійснення маневру повороту ліворуч, не поступився дорогою автомобілю «АУДІ А6», який в цей час рухався по головній дорозі вул. Шевченко, зліва направо по ходу його руху, та допустив з ним зіткнення, що призвело до тяжких наслідків.
У зв'язку з викладеним, в діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні за викладених в обвинувальному акті обставин визнав частково, пояснив, що він має загальний стаж водія з 1997 року. 10 вересня 2014 року о 17.20 год. він керував належним йому автомобілем «ЗАЗ- ЕF6950» по вул.Тахіаташській в напрямку вул.Шевченко. Перехрестя доріг обладнано дорожніми знаками «дати дорогу», «головна дорога». Перед виїздом на головну вул. Шевченко він зупинив свій автомобіль, подивився по сторонам для того, щоб впевнитись у безпеці руху. Також побачив, що до пішохідного переходу, розташованого зліва від його автомобіля на проїжджій частині вул. Шевченко підійшли два пішоходи, які збиралися переходити проїзну частину дороги вул. Шевченко. Рух пішоходи здійснювали зліва на право в напрямку станції метро »Київська». Справа від нього на проїзній частині вул. Шевченко автотранспорту не було. Коли пішоходи почали рухатися по пішохідному переходу, він почав рухатись, здійснюючи поворот наліво. Коли його автомобіль знаходився в районі осевої, він побачив, що по полосі руху в напрямку станції метро «Київська», рухається автомобіль «Ауді А6» зі швидкістю 100 км/год., з яким трапилось зіткнення. До зіткнення водій автомобіля «АудіА6» гальмування не застосував. Він не погоджується з висновками експертиз про те, що швидкість автомобіля «Ауді А6» була 80 км./год. А якщо прийняти у розрахунок вказану швидкість, то у водія автомобіля «АудіА6» була можливість застосувати екстрене гальмування і уникнути зіткнення. Також додатково не були виконані вимоги п.18.1 ПДР і з яких убачається знизити швидкість або зупинитись приближуючи до нерегульованого пішохідного переходу якщо на ньому знаходяться пішоходи.
Обвинувачений визнає свою вину частково в тому, що не замітив автомобіля «Ауді А6», коли виїжджав на головну дорогу та не пропустив його. Однак не визнає себе винним в частині трагічних наслідків, яких при даній дорожній обстановки просто не могло бути якщо би водій «АудіА6» притримувався би дозволеного швидкісного режиму і виконав би всі записані у ПДР вимоги відносно екстреного гальмування. Крім нього у автомобілі знаходилися його співробітники ОСОБА_10 яка померла на місці ДТП, ОСОБА_11 , яка від отриманих травм померла у лікарні. Внаслідок ДТП він та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засідання пояснив, що він 10.09.2014 р. о 17.20 год. на автомобілі ВАЗ-21099 рухався у правій смузі по вул. Шевченко в сторону станції метро «Київська» По лівій смузі руху рухався автомобіль «Ауді А6» зі швидкістю 100 км/год. Перед перехрестям вул. Шевченко з вул. Тахіаташською розташований пішохідний перехід. В цей час по пішохідному переходу переходили вул. Шевченко два пішоходи. З вул. Тахіаташській на вул. Шевченко виїжджав автомобіль Део Ланос, який намагався повернути вліво, в сторону Гідропарку при цьому під'їжджаючи до пішохідного переходу та намагаючись об'їхати пішоходів. Водій «Ауді А6» швидко прийняв право і зіткнувся з автомобілем Део Ланос.
Свідки ОСОБА_14 . ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснили, що вони 10.09.2014 року о 17.20 год. на пішохідному переході переходили вул. Шевченко в сторону вул. Тахіаташської. Справа їхав автомобіль ВАЗ, який їх пропустив. За ним на великій швидкості їхав автомобіль »АудіА6», який не зупинився, пронісся мимо них і в цей час вони почули звук удару. Автомобіль «АудіА6» зіткнувся з автомобілем Део Ланос.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він 10.09.2014 р. на своєму автомобілі «АудіА6» рухався у лівій полосі руху по вул. Шевченко в сторону ст. метро «Київська». З якою швидкістю руху їхав не пам'ятає. Приблизившись до перехрестя вул. Шевченко з вул. Тахіаташської побачив, як справа на ліво з вул.Тахіаташської швидко виїхав автомобіль Део Ланос. Намагаючись уникнути зіткнення, він зробив маневр вправо, але зіткнення з автомобілем Део Ланос не вдалося уникнути. Також не зміг загальмувати.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є сином померлої ОСОБА_10 10.09.2014 р. 17.50 год. йому зателефонував батько ОСОБА_16 і повідомив, що в районі перехрестя вул.Шевченко з вул.Тахіаташською мати потрапила в ДТП та загинула. Він приїхав на місце ДТП де там було багато людей та йому стало відомо, що автомобіль Део Ланос зіткнувся з автомобілем «Ауді А-6». Мама знаходилася у автомобілі Део Ланос на задньому сидінні. Автомобілі мали значні пошкодження. Свідки говорили, що у водія автомобіля «Ауді А-6» була велика швидкість. В його розумінні винні в ДТП два водія. Цивільний позов не заявляв, будь-яких претензій до обвинуваченого не має.
Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона з ОСОБА_8 разом працюють на одному підприємстві КП «КВЗК». 10.09.2014 р. о 17.20 год. їхали з роботи у автомобілі Део Ланос під керуванням ОСОБА_8 . Вона сиділа у автомобілі на задньому сидінні. Подробиці ДТП не пам'ятає. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми. Цивільний позов не заявляла, будь-яких претензій до ОСОБА_8 не має. Вважає винним в ДТП водія автомобіля «Ауді А-6».
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_17 , яка 10.09.2014 року потрапила в ДТП, отримала тяжкі травми, від яких померла у лікарні.
Про подробиці ДТП взнала від працівників підприємства де працювала дочка. Будь-яких претензій до ОСОБА_8 не має, цивільний позов не заявляла. Вважає, що в даному ДТП є вина і водія «Ауді А6» ОСОБА_9 .
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_8 судом були досліджені надані стороною обвинувачення наступні докази:
-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.09.2014 року зі схемою доданою до нього та ілюстративної таблиці, з якого убачається, що місцем дорожньо-транспортної пригод є м.Харків, перехрестя вул.Шевченко з вул.Тахіаташської. Зіткнення автомобілів «Ауді А-6» і «ЗАЗ- ЕF 6950» мало місце на нерегульованому перехресті доріг. (Т.1 а.с.4-15);
-згідно висновку судово-медичної експертизи №2957-Ди/14 від 07.11.2014 при дослідженні трупу ОСОБА_10 виявлені поєднані травми голови, тулубу. Множинність, масивність, локалізація та механізм утворення ушкоджень свідчать про те, що ушкодження могли бути спричинені в результаті ДТП виступаючими частинами всередині салону автомобіля. Причиною смерті ОСОБА_10 стала поєднана тупа травма, що не сумісна з життям; (Т.1 а.с.27-29);
-згідно висновку судово-медичної експертизи № 303 Ат/14 від 05.11.2014, при дослідженні трупу ОСОБА_11 мала місце тяжка поєднана травма тіла у вигляді травма голови: синці м'яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні лобно-скронево-тім'яно-потилочної області справа, крововиливи під оболонки головного мозку (субдуральне, субарахноідальне); закрита травма грудної клітини: перелом тіла грудини, перелом 2-10 ребер зліва за задніми відрізками без порушення цілісності плеври, забої легенів, крововилив в органи переднього середостіння, навколосерцеву сумку, лівобічний гемо пневмоторакс; закрита травма живота: розриви селезінки, внутрішньочеревний розрив сечового міхура, крововиливу в лівій купол діафрагми, бріжейку тонкого кишечника, приниркову клітковину зліва, зачеревна гемотома, внутрішньочеревна кровотеча; закриті переломи лонних і сідничних кісток зліва і справа, розбіжність крижово-клубового зчленування зліва; синці нижніх кінцівок. Причиною смерті ОСОБА_11 стала вищезгадана тяжка травма тіла, що ускладнилася розвитком гострої легенево-серцевою недостатністю; (Т.1 а.с. 77-79)
-згідно висновку судово-медичної експертизи № 908-А/14 у ОСОБА_6 місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: діфузно-аксональне пошкодження речовини головного мозку з вогнищами контузії переднього потовщення мозолястого тіла з права; закритої травми грудної клітини: перелом шостого ребра зліва попередньо-похвовій лінії, переломи задніх відрізків 9-10-11 ребер зліва, удар-розрив лівої легені, лівобічних гемопневмоторакс; закритої травми живота; двухмоментного розриву селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Перераховані пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів в умовах дорожньо-транспортної події і в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерії небезпеки для життя(т.1а.с.94-95);
-за результатами транспортно-трасологічної експертизи № 837/14 від 03.12.2014 р., в момент первинного контакту автомобіль «АудіА-6» р.н. НОМЕР_2 своєю передньою частиною контактував із лівою боковою частиною «ЗАЗ- ЕF 6950» р.н. НОМЕР_1 , на відстані близько 2.3м від його переднього габариту. При цьому взаємне розташування вказаних транспортних засобів було таким, що кут між їх повздовжніми осями складав близько 90о. Місце зіткнення автомобілів «Ауді А-6» і ЗАЗ- ЕF 6950 розташовувалося на проїжджій частині вул. Шевченко, на смузі руху у бік вул. Матюшенко перед подряпиною із слідом бокового юзу. При цьому в момент зіткнення автомобіль ЗАЗ- ЕF 6950 лівим заднім колесом знаходився не далі вказаної подряпини, по ходу свого руху та перед подряпиною, вважаючи по напрямку руху автомобіля «Ауді А-6». В момент первинного контакту автомобіль ЗАЗ- ЕF 6950 рухався; (Т.1 а.с.107-116)
-згідно висновку автотехнічної експертизи № 838/14 29.11.2014 р. на момент експертного огляду і на момент ДТП робоча гальмівна система автомобіля «Ауді А-6» р.н. НОМЕР_2 перебувала в працездатному стані, при якому були відсутні несправності, які могли б впливати на її вихідні параметри. Рульове керування автомобіля «Ауді А-6» перебувало в працездатному, але в технічно несправному стані. Перед ДТП рульове керування перебувало в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на його вихідні параметри. На момент експертного огляду ходова частина автомобіля «Ауді А-6» перебувала в технічно несправному і непрацездатному стані. Встановити чи була технічно справною ходова частина перед ДТП не виявилось можливим. (Т.1 а.с.120-127);
-згідно висновку комплексної судової експертизи матеріалів і засобів відео звукозапису, фототехнічної, авто технічної експертизи № 14179/14181/14181 від 27.02.2015 р. Містом зіткнення автомобілів Ауді і ЗАЗ розташовувалось на полосі руху автомобіля АУДІ. Автомобіль АУДІ рухався у зустрічному напрямку, відносно напрямку руху автомобіля на якому встановлений відео реєстратор, у лівій полосі руху, відносно свого напрямку руху. (т.1 а.с.162-178);
-згідно висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 14178/1816 від 24.02.2015 р. швидкість руху автомобіля «Ауді А6» на момент зіткнення з автомобілем ЗАЗ- ЕF 6950 склала біля 70 км/год., а швидкість руху автомобіля ЗАЗ- ЕF 6950 біля 28 км/год.(т.1 а.с.186-213)
Згідно висновку комісійної судової авто технічної експертизи № 4395/303/15 від 27.04.2015 р. в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ЗАЗ- ЕF 6950 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.16.3, 16.11 і дорожнього знаку 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Ауді А6» ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4 і 12.9 «б» ПДР.
В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігання зіткнення транспортних засобів зі сторони водія автомобіля ЗАЗ- ЕF 6950 ОСОБА_8 визначалась шляхом виконання ним вимог п.п.16.3,16.11 і дорожнього знаку 2.1 розділу 33 ПДР для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Дії водія автомобіля ЗАЗ- ЕF 6950 ОСОБА_8 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п.16.3,16.11 і дорожнього знаку 2.1 розділу33 ПДР і знаходились з технічної точки зору у причинному зв'язку з виникненням даного дорожньо-транспортної пригоди.
В даній дорожньо-транспортній пригоді водій автомобіля Ауді А6 ОСОБА_9 не мав технічної можливісті запобігти зіткнення транспортних засобів шляхом застосування своєчасного гальмування, як при руху з обраною швидкістю руху так і при руху з максимально-допустимою швидкістю в населеному пункті, тобто шляхом виконання вимог п.п.12.3,12.4, 12,9»б» ПДР. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Ауді А6» ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.п. 12.3,12.4, 12,9»б» ПДР, однак дані невідповідності не знаходилися з технічної точки зору у причинному зв'язку з виникненням даного ДТП. В діях водія автомобіля «Ауді А6« ОСОБА_18 у даній дорожньо-транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимог Правил дорожнього руху України, які б знаходились з технічної точки зору у причинному зв'язку з виникненням даного ДТП. (т.2 а.с.51-63)
Згідно висновку повторної комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної та фототехнічної експертизи № 1117/1118/16-52/1119/16-35 від 29.11.2016 встановлено, що виходячи з відеозапису, визначити яку відстань, з якою швидкістю і за який час подолав автомобіль ЗАЗ- ЕF 6950 з моменту поновлення руху від місця останньої полоси призупинки перед перехрестям до місця зіткнення з необхідною точністю неможливо.
В даному випадку мало місце перехресне зіткнення автомобілів Ауді і ЗАЗ- ЕF 6950 - за характером взаємного зближення; блокуючи - за характером взаємодії при зіткненні; ліве заднє (відносно автомобіля ЗАЗ) та переднє (більше ліве) (відносно автомобіля Ауді) - за місцем внесення удару і первинний контакт автомобілів відбувся між лівою боковою частиною автомобіля ЗАЗ та передньою частиною автомобіля Ауді, при цьому в момент первинного контакту їх поздовжні вісі знаходилися під кутом, який кількісно можливо оцінити величиною близько а-90о. При цьому, ближня, до передньої частини автомобіля ЗАЗ, межа сукупності точок контактування даних транспортних засобів находиться на відстані приблизно 2,5 м від передньої частини автомобіля.
Місце первинного контакту автомобілів Ауді та ЗАЗ знаходилося на правій смузі руху вул.Шевченко в районні розташування початку сліду юзу. При цьому в процесі зіткнення з автомобілем «Ауді А6» автомобіль ЗАЗ повинен був розташовувитися лівим бортом (а саме лівим заднім колесом) на рівні та дещо перед початком сліду юзу. Тут слід вказати, що розташування початку осипу продуктів зіткнення транспортних засобів враховуючи складний обортово-поступальний рух автомобіля ЗАЗ, при якому наведені вище продукти зіткнення могли зміщуватись в напрямку протилежному напрямку руху транспортних засобів до пригоди, не може бути використане при вирішення питання щодо розташування місця зіткнення.
Орієнтована величина швидкості руху автомобіля Ауді А6 в момент зіткнення до кінцевого положення. Вказаного на схемі ДТП та з урахуванням наявних пошкоджень транспортних засобів ( 2, 3) за викладених в дослідницькій частині умов, могла становити 83 км/год., а швидкість руху автомобіля ЗАЗ 31 км/год.
За обставин, що викладені в матеріалах справи, вданій дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля Ауді ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.4 ПДР а з моменту виникнення небезпеки для свого руху у відповідності до вимог п.12.3 ПДР. В свою чергу, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п.16.11 ПДР.
В даній дорожні обстановці, попередження даної ДТП з боку водія автомобіля ЗАЗ ОСОБА_8 забезпечувалось в випадку дотримання вказаним водієм вимог п.16.11 ПДР. В даній дорожній обстановці за наведених в дослідницькій частині параметрів зближення автомобіля АУДІ та ЗАЗ водій ОСОБА_9 не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб по лінії руху автомобіля ЗАЗ, тим самим уникнути зіткнення з останнім автомобілем шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу, як за умови швидкості його руху 70…83 км/год., так і за умови його руху з максимально допустимою на даній ділянці дороги швидкістю руху - 60 км/год.
В діях водія автомобіля «Ауді А6» ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.п. 12.4 та 12.3 ПДР які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди (зіткнення автомобілів Ауді та ЗАЗ) з технічної точки зору не вбачається.
В даному випадку дії водія автомобіля ЗАЗ ОСОБА_8 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.16.11 ПДР та вказана невідповідність знаходиться причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Гальмівний шлях автомобіля «Ауді А6», тобто відстань яка необхідна даному транспортному засобу для повної його зупинки з моменту початку гальмування (без врахування часу на реагування водія на небезпеку та приведення гальмівної системи в дію при обранні водієм ОСОБА_9 швидкості руху (70…83 км/год.) повинен складати приблизно 25…38 м. (т.3 а.с.197-220).
З висновку комплексної судової авто технічної, фототехнічної та відео технічної експертизи № 8555/17-52/8556/17-35 від 18.12.2017 р., слідує, що відрізок ділянки скоєння пригоди з моменту потрапляння автомобіля ЗАЗ в поле зору відеореєстратора (кадр № 5269) до моменту зіткнення транспортних засобів ЗАЗ та Audi проходить 77-78 кадрів відеозапису, що відповідає часу 2,56... 2,6 с. Зупиночний шлях автомобіля Audi в даній дорожній обстановці, при його русі з допустимою в межах населеного пункту швидкістю руху (60км/год.) становить приблизно So ~ 41...42 м. В свою чергу, при умові руху даного транспортного засобу з вказаною в тексті питання швидкістю руху (83... 120... 130 км/год.), його зупиночний шлях становить при швидкості 83 км/год. - So ~ 66...69м; при швидкості 120 км/год. - So ~ 118... 125 м; при швидкості 130 км/год. - So ~ 135... 142м. За обставин, що викладені в матеріалах справи, в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля Audi ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.4 ПДР, а з моменту виникнення небезпеки для свого руху у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР. В свою чергу, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_8 , повинен був діяти у відповідності до вимог п. 16.11 ПДР. В даній дорожній обстановці, за наведених в дослідницькій частині параметрів зближення автомобіля Audi та ЗАЗ, водій ОСОБА_9 не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху автомобіля ЗАЗ, тим самим уникнути зіткнення з останнім автомобілем, шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу, як за умови швидкості його руху 70... 83 км/год., так і за умови його руху з максимально допустимою на даній ділянці дороги швидкістю руху - 60 км/год.
В свою чергу, за відсутності повного комплексу наведених в дослідницькій частині даних оцінити можливість автомобілем ЗАЗ залишити межі небезпечної зони, тобто коридор руху автомобіля Audi, за умови прямолінійного руху останнього з допустимою на даній ділянці дороги швидкістю руху (60км/год.) та своєчасного застосування ним гальмування, експертним (розрахунковим) шляхом за наданим обсягом матеріалів справи не можливо. В діях водія автомобіля Audi ОСОБА_9 невідповідностей вимогам п.п. 12.4 та 12.3 ПДР, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди (зіткнення автомобілів Audi та ЗАЗ), з технічної точки зору, не вбачається. В даному випадку дії водія автомобіля ЗАЗ ОСОБА_8 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 16.11 ПДР України та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. (т. 5 а.с.34-45)
Аналіз всіх даних, покладених в обгрунтування обвинувального акту, дозволяє суду дійти висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення і зазначені докази суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми для постановлення вироку.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфікує за ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .
Посилання потерпілих на те, що замість ОСОБА_8 повинен нести покарання водій автомобіля «Ауді А6» ОСОБА_9 , суд зазначає, що відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд у відповідності зі ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Відповідно до п.п.2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 »Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета тощо). Досліджуючи данні про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) .
Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає, що обвинувачений покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також у висловленні жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Крім того, при призначенні ОСОБА_8 покарання судом враховується особа обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, кримінальне правопорушення скоєне по необережності. До того ж внаслідок дорожньо-транспортної пригоди також отримав тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи №907-А/14 від 29.09.2014 р. мали місце садна в області лівого тазостегнового суглоба, забиту рану лобової області, закритий уламковий перелом правої плечової кістки в середній третині із зсувом. ОСОБА_8 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем роботи характеризується позитивно.
Окрім цього, при призначенні обвинуваченому покарання судом також враховується думка потерпілих, які у судовому засіданні зазначили, що претензій до останнього не мають, цивільні позові не пред'явили.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність у обвинуваченого пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію потерпілих, які вважають, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, прохання сторони захисту щодо не суворої міри покарання обвинуваченому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків, через що при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з застосуванням ст.76 КК України, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості.
Крім цього до обвинуваченого ОСОБА_8 слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції статті обвинувачення, з врахуванням наслідків дорожньо-транспортної пригоді, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_20 .
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходив із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним ( не становить надмірного тягаря для особи), що викладено у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Бакланов проти Росії від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р., «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007р.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави у сумі 14699,90 грн.
Суд скасовує арешт автомобіля «ЗАЗ-- ЕF 6950» р.н. НОМЕР_1 , який зберігається у гаражному боксі № НОМЕР_3 автогаражного кооперативу «Метро-1», розташованого за адресою: м.Харков, вул..Академіка Павлова,213, накладений відповідно до ухвали Київського районного суду від 12 вересня 2014 року.
Суд скасовує арешт автомобіля «Ауді А-6» р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на спеціальному майданчику по пров. Ващенківському, 28-Б у м.Харкові, накладений відповідно до ухвали Київського районного суду від 12 вересня 2014 року.
Керуючись ст.ст.369-371,373-374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ст.75 КК України від призначеного основного покарання звільнити з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: без дозволу органу з питань пробації не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 14699(чотирнадцять тисяча шістсот дев'яносто дев'ять ) грн.90 коп..
Скасувати арешт автомобіля «ЗАЗ-- ЕF 6950» р.н. НОМЕР_1 , який зберігається у гаражному боксі № НОМЕР_3 автогаражного кооперативу «Метро-1», розташованого за адресою: м.Харков, вул..Академіка Павлова,213, накладений відповідно до ухвали Київського районного суду від 12 вересня 2014 року.
Скасувати арешт автомобіля «Ауді А-6» р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на спеціальному майданчику по пров. Ващенківському, 28-Б у м.Харкові, накладений відповідно до ухвали Київського районного суду від 12 вересня 2014 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя