11.06.2018 м.Дніпро Справа № 904/1842/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного господарського суду Широбокова Л.П. розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Нечипоренко Людмили Валентинівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 у справі № 904/1842/17 (головуючий суддя - Татарчук В.О., повне рішення складено 04.04.2017)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра",
м. Підгороднє, Дніпропетровська обл.
до Фізичної особи-підприємця Нечипоренко Людмили Валентинівни, м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017р. у даній справі (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Нечипоренко Людмили Валентинівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра" 1582116,14 грн - заборгованості зі сплати лізингових платежів, 90115,61грн - 3% річних, 25083,48 грн - витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра". Замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" у виконавчому проваджені №53968993 щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1842/17 від 30.03.2017.
Не погодившись з зазначеним рішенням, 26.05.2018 (згідно штемпелю на конверті) Фізична особа-підприємць Нечипоренко Людмила Валентинівна звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, якими відмовити в задоволенні позовних вимог. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки Відповідачка є пенсіонером та отримує пенсію за віком в незначному розмірі.
В тексті апеляційної скарги апелянт зазначає, що він не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, йому не було надіслано копії позовної заяви з доданими до неї документами, чим суд порушив принцип рівності сторін перед законом і судом.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 13) розділу ХІ Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 93 ГПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності новим Кодексом) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення місцевого господарського суду у даній справі винесено 30.03.2017 (повне рішення складено 04.04.2017), отже останній день для подання апеляційної скарги (з урахуванням вихідних днів) - 10.04.2017. Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 у даній справі подана скаржником 26.05.2018, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі фізична особа-підприємць Нечипоренко Людмила Валентинівна просить відновити процесуальний строк. Втім, не наводить підстав поважності пропуску цього строку з врахуванням вище наведених положень чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим клопотання фізичної особи- підриємця Нечипоренко Л.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу (з урахуванням п. 13 розділу ХІ. Перехідних положень), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про небхідність залишення апеляційної скарги бех руху та надання скаржнику строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. При цьому апелянту слід враховувати положення ч. 2 ст. 261 ГПК України, а саме незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Окрім цього, за положеннями пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже при поданні цієї апеляційної скарги, скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 37625,22 грн. (25083,48 грн. х 150%).
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, доказів сплати судового збору відповідачем до неї не додано.
В апеляційній скарзі наведено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Втім, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, фізична особа-підприємць Нечипоренко Людмила Валентинівна жодних підстав, наведених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, не наведено. Зазначених апелянтом підстав для відстрочення сплати судового збору вказана норма не містить. До того ж, відповідачка є підприємцем, тому положення п. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" на неї не розповсюджуються.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати вказані недоліки.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору - відсутні.
За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України в новій редакції, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нечипоренко Людмили Валентинівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 у справі №904/1842/17 - залишити без руху.
Повідомити скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, у строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху - до 25.06.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.П. Широбокова