Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/1555/18
Справа № 711/4058/18
29 травня 2018 року
Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 , за участю:
секретар - ОСОБА_2 , представник потерпілого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду міста Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання заявленого в межах кримінального провадження №12015250000000523,
Представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого від 02.05.2018р. якою було відмовлено у задоволенні його клопотання від 27.04.2018р. заявленого ним в межах кримінального провадження №12015250000000523 від 30.12.2015р..
В обґрунтування скарги зазначено, що під час досудового розслідування заявник звернувся до слідчого із клопотанням про проведення ряду слідчих дій, проведення додаткового допиту як свідка ОСОБА_6 та проведення слідчого експерименту шляхом відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_6 , проте слідчим було відмовлено у задоволенні його клопотання і таку відмову заявник вважає безпідставною та незаконною.
В судовому засіданні заявник підтримав вимоги скарги і просив їх задовольнити, а також в обґрунтування своїх доводів просив долучити до матеріалів справи додаткові письмові докази.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Натомість відповідно до ч.3 ст.306 КПК неявка такої особи не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представника потерпілого, дослідивши надані письмові документи, вважаю що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання.
Згідно ст.84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження №12015250000000523 від 31.12.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудове розслідування здійснюється за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30.12.2015р. на автодорозі Золотоноша-Сміла-Умань, а саме зіткнення автомобілів Мерседес «Спрінтер» та ГАЗ-53, та зіткнення автомобілів Рено Доккер та ГАЗ-53 внаслідок яких загинув ОСОБА_7 , а ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження.
27.04.2018р. від представника потерпілого до слідчого надійшло клопотання (датоване 26.04.2018р.), в якому, містилися вимога про проведення слідчих дій - додатковий допит свідка ОСОБА_6 та проведення слідчого експерименту за участі останнього.
Постановою слідчого ГУ НП Черкаській області ОСОБА_11 від 02.05.2018р. було відмовлено у задоволенні клопотання.
Даючи оцінку діям слідчого вважаю за необхідне звернути увагу, що відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст.223 КПК України слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
З аналізу положень норм ст.9, 223 КПК України вбачається, що необхідність проведення слідчих дій визначається саме прокурором або слідчим. Натомість, з огляду на принцип змагальності кримінального провадження (ст.22 КПК України), положення кримінально-процесуального закону надають стороні захисту право ініціювати певні слідчі дії з метою сприяння повному та всебічному встановленню обставин під час досудового розслідування по кримінальному провадженню. Проте, потреба у проведенні слідчих дій за ініціативою сторони захисту визначається в кожному конкретному випадку з огляду на можливість досягнення мети задля якої проводиться зазначена слідча дія (ч.2 ст.223 КПК України). Зазначене свідчить про право прокурора або слідчого з огляду на результативність слідчої дії визначати необхідність її проведення в той чи інший час досудового розслідування, щоб запобігти марному витрачанню часу на проведення дій, які не мають значення для кримінального провадження взагалі або матимуть значення, але за умови їх проведення після встановлення інших обставин кримінального провадження.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, слідчий відмовив в задоволення клопотання представника потерпілого про здійснення додаткового допиту свідка та подальшого проведення слідчого експерименту за його участю, посилаючись на необґрунтованість такого клопотання та вважає його таким, що переслідує мету затягування досудового слідства, оскільки даний свідок був вже додатково допитаний 11.02.2017р. і, як вбачається з його показів, що більше по обставинам подій, що відбулися 30.12.2015р., доповнити він нічого не зможе, а також зазначив, що відмовляється від допиту та проведення слідчого експерименту за його участю в присутності адвоката ОСОБА_3 ..
Таким чином, слідчим здійснено додатковий допит свідка ОСОБА_6 , проте відмова останнього від участі у проведенні слідчого експерименту, позбавляє можливості слідчого вчинення такої слідчої дії.
Крім того, як вбачається із змісту клопотання представника потерпілого, в ньому відсутнє належне обґрунтування проведення такої слідчої дії, а від так, постанова слідчого від 02.05.2018р. про відмову у задоволенні клопотання є такою, що за своїм змістом відповідає положенням ст.ст.110, 220 КПК України, винесена з врахуванням положень засад кримінального провадження, оскільки на момент звернення представником потерпілого з клопотанням, за результатами розгляду якого винесено оскаржувану постанову, були відсутні підставі для вжиття заходів щодо проведення таких слідчих дій, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги представника потерпілого відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 06 червня 2018 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1