31 травня 2018 року
м. Харків
Справа № 642/3573/14-ц
Провадження № 22-ц/790/3593/18
Суддя Апеляційного суду Харківської області Бровченко І.О.,
імена (найменування) сторін:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2018 року в складі судді Грінчук О. П. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»,до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2018 рокупозов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року, чинної на день ухвалення заочного рішення) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно вимог ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 4 (абз.2) постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана відповідачем ОСОБА_1, проте, із письмовою заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2018 рокудо районного суду відповідач не зверталася і дане заочне рішення судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України не переглядалося, тобто відповідачем не виконані вимоги щодо порядку перегляду заочного рішення суду.
За таких обставин, вважаю за необхідне відмовити у прийнятті апеляційної скарги та повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1, роз'яснивши відповідачу, що вона має право звернутися до районного суду з письмовою заявою про перегляд заочного рішення, після розгляду Ленінського районного суду м. Харковазаяви про перегляд заочного рішення в порядку ст. 284 ЦПК України та в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення в загальному порядку.
Керуючись ст. 284, ст. 287, ч. ч. 7, 8 ст. 357 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги та повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Вищевказану цивільну справу № 642/3573/14-ц повернути до Ленінського районного суду м. Харкова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Суддя І.О. Бровченко