ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 травня 2018 року №826/10206/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Укрліктрави" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Державного підприємства «Укрліктрави», (далі - позивач, ДП «Укрліктрави»), до Головного управління ДФС у місті Києві, (далі - відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень
від 23.05.2017 р. № 0003541401, № 0003521401, № 0003531401, № 0003601401, № 0003611401, № 0003551401, № 0003561401, № 0003571401, № 0003581401, № 0023631404, № 0003591401 та від 07.08.2017 року № 0006271401 (далі - оскаржувані рішення).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню як такі, що прийняті на підставі висновків перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї правової позиції відповідач у письмових запереченнях проти позову зауважив, що оскаржувані рішення прийнято у результаті встановлених у ході перевірки позивача фактів порушення ведення податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року.
21.08.2017 року Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, відкрито провадження у справі.
У відповідне судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 3 ст. 194 та ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України, тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України, яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідачем, на підставі наказу від 24.03.2017 року № 2190, у період із 27.03.2017 р. по 14.04.2017 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань що стали предметом заперечення, за період із 01.01.2013р. по 30.09.2016р., за результатами якої 03.05.2017р. складено акт № 182/26-15-14-01-05/37471692, (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками акту перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення:
п.57.1 ст.57 ПК України, п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженою Постановою КМУ № 138, в результаті чого встановлено заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті за результатами І кварталу 2016року у розмірі 121200,00грн.;
п.57.1 ст.57 ПК України, в результаті чого порушено терміни сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями;
п.188.1 ст.188 ПК України, пп.3 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, пп.7 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року № 21, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 123 420,00 грн., в т. ч. по періодах:
- жовтень 2015 - 83633,00грн.;
- листопад 2015 - 6154,00грн.;
- грудень 2015 - 7103,00грн.;
- січень 2016 - 5591,00грн.;
- лютий 2016 - 3580,00 грн.;
- березень 2016 - 4420,00 грн.;
- квітень 2016 - 321,00грн.;
- травень 2016 - 7769,00грн.;
- червень 2016 - 4849,00грн.
п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року та січень 2016 року;
п.57.1 ст.57 ПК України, в результаті чого порушено терміни сплати податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2016 року;
пп.49.18.1, п.49.18 ст.49,пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, пп.203.1 ст.203 ПК України, підприємством несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року (загальну та по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства);
п.302.1 ст.302 ПК України (в редакції яка діяла до 28.12.2014 року), що призвело до заниження фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 2665,56грн. в т. ч. за 2013 рік в розмірі 1335,95грн. та за 2014 рік в розмірі 1329,61грн.;
пп.49.18.3, п.49.18 ст.49 ПК України, підприємством не подано податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2013-2014 роки до Білопільського відділення Сумської ОДПІ;
п.2.6, п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України,
На підставі акту перевірки від 03.05.2017 року № 182/26-15-14-01-05/37471692, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:
форми «Р» від 23.05.2017 року № 0003621401 - визначення грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що сплачуються до бюджету на загальну суму 151 500,00грн., у тому числі за основним платежем - 121200,00грн., штрафними санкціями - 30300грн.;
форми «Р» від 23.05.2017 року № 0003541401 - визначення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 154275,00 грн., у тому числі за основним платежем - 123420,00грн., штрафними санкціями - 30855,00грн.;
форми «ПС» від 23.05.2017 року № 0003521401 застосування штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 170,00грн.;
форми «ПС» від 23.05.2017 року № 0003531401 застосування штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 170,00грн.;
форми «ПС» від 23.05.2017 року № 0003601401 застосування штрафних санкцій з фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 170,00грн.;
форми «Р» від 23.05.2017 року № 0003611401 - визначення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 3333,00грн., у тому числі за основним платежем - 2666грн., штрафними санкціями - 667.00 грн.;
форми «Ш» від 23.05.2017 року № 0003551401 застосування штрафних санкцій у розмірі 10% з ПДВ у розмірі 5060,54грн.;
форми «Ш» від 23.05.2017 року № 0003561401 застосування штрафних санкцій у розмірі 10% з ПДВ у розмірі 2980,67грн.;
форми «Ш» від 23.05.2017 року № 0003571401 застосування штрафних санкцій у розмірі 20% з ПДВ у розмірі 2655,80грн.;
форми «Ш» від 23.05.2017 року № 0003581401 застосування штрафних санкцій у розмірі 20% з ПДВ у розмірі 11509,60грн.;
форми «С» від 23.05.2017 року № 0023631404 застосування штрафних санкцій за порушення касової дисципліни у розмірі 55466,46грн.;
форми «Н» від 23.05.2017 року № 0003591401 застосування штрафних санкцій у розмірі 10% з ПДВ у розмірі 103341,21грн..
За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення рішення відповідача від 23.05.2017 року № 0003621401 в частині штрафної санкції з чистого прибутку.
10.08.2017 року, позивачем отримано податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у м.Києві від 07.08.2017 року № 0006271401, яким визначено суму грошового зобов'язання частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) за результатами адміністративного оскарження в сумі 121 200,00 грн.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки (стор.17-20 акту, аркуші справи 52-55 т.1), ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що у 1 кварталі 2016 року ДП «Укрліктрави» неправомірно застосовано відсоток нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, у розмірі 15%, в той час, як згідно з п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженою Постановою Кабінетом Міністрів України № 138, складає 75%, що призвело до заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, на загальну суму 121 200,00 грн.
З матеріалів справи судом вбачається, що позивачем Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за 1 квартал 2016 року разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та подано до податкового органу за місцем реєстрації 29.04.2016 року (граничний термін 10 травня 2016 року) у передбачені для квартальної звітності строки.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сплата задекларованої у відповідному розрахунку суми здійснена у відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України, протягом 10 календарних днів, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що у 1 кварталі 2016 року при розрахунку частини чистого прибутку позивачем застосовано ставку у розмірі 15 %, однак, під час подання (наростаючим підсумком) звіту за 1 півріччя застосовано відсоток нормативу відрахування частини чистого прибутку у розмірі 75% від суми чистого прибутку за 1 півріччя, як це визначено законодавством.
Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України якщо платник, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% від такої суми, із відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно акту перевірки та наявних в матеріалах справи документів, позивачем сплачено суму в розмірі 121200,00 гривень в складі суми податкового зобов'язання за І півріччя 2016 року (за другий квартал), яка складає 168000,00 гривень (платіжні доручення від 19.08.2016 року).
Таким чином, при визначенні грошового зобов'язання частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що сплачується до бюджету на загальну суму 121200,00 грн. у розрахунку, складеному наростаючим підсумком, за І півріччя 2016 року підприємством самостійно виправлені допущені раніше недоліки, що не призвело до виникнення недоплати, самостійно відображено та сплачено суму податкового зобов'язання за 1 квартал 2016 року у розмірі 121200,00 грн.
Щодо податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 23.05.2017 року № 0003541401 (визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 154275,00 грн. в тому числі за основним платежем 123420,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 30855,00 грн.) суд зазначає наступне.
В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивач здійснив реалізацію продукції власного виробництва в 2015 році нижче собівартості на суму ПДВ в розмірі 123036,00 грн. в тому числі реалізація соняшника на загальну суму ПДВ - 107045,00 грн. в жовтні 2015 року, а також реалізація великої рогатої худоби (далі по тексту - ВРХ) на загальну суму ПДВ - 15991,00грн., а саме: січень 2015 - 291,00 грн.; лютий 2015 - 480,00 грн.; квітень 2015- 6422,00 грн.; травень 2015- 2686,00 грн.; червень 2015 - 92,00 грн.; липень 2015 - 937,00 грн.; серпень 2015 - 3 грн.; вересень 2015 - 5080, 00 грн.
Висновки про реалізацію позивачем продукції власного виробництва в 2015 році за цінами, що є нижчими за собівартість, здійснені відповідачем на підставі співставлення форми державного статистичного спостереження № 50-СГ «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за 2015 рік (далі по тексту - Форма 50-СГ) та оборотно - сальдовою відомістю по рах.231 «Витрати по рослинництву» за 2015 рік.
Крім того, в акті перевірки, податковий орган, як на підтвердження факту порушення, зазначає відомості бухгалтерського рах.231 «витрати по рослинництву» та рах.232 «витрати по тваринництву», як на складову для визначення собівартості реалізованої продукції позивача.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати» та до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 та наявними в матеріалах справи даними бухгалтерського обліку підприємства, собівартість реалізованої продукції формується на рах.90 «Собівартість реалізації» з відповідними субрахунками.
З акту перевірки вбачається, що відповідач використовував показники форми - 50СГ Прогреської філії ДП «Укрліктрави».
Формування показників податкової декларації з ПДВ та додатків до неї здійснюється головним підприємством ДП «Укрліктрави» і подається за основним місцем реєстрації підприємства.
Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем подається загальний фінансовий звіт та статистична звітність в органи статистики, в якій відображаються зведені дані бухгалтерського обліку підприємства разом з філіями.
Суд критично ставиться до доводів відповідача про використання статистичної звітності Прогреської філії як доказу порушення позивачем норм податкового законодавства позивачем в частині податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за 2015 рік у статистичній звітності 50-СГ, поданій до органів статистики вказав у рядку № 0040-назва культури соняшник - виробнича собівартість реалізованої продукції складає 8853,60 тис. грн. ( 5,45 грн. за 1 кг.), а чистий дохід (виручка) від реалізації без ПДВ - 10069,00 тис. грн .(6,20 грн. за 1кг.).
Таким чином, зменшення відповідачем в акті перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість, який за результатами звітного податкового періоду переноситься до від'ємного наступного податкового періоду декларації з ПДВ, значення нижчезазначених податкових декларацій ряд. 16 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного року (значення рядка 21 попереднього звітного року)» на загальну суму ПДВ - 95 234,00 грн. в т.ч. за січень 2016 - 26530,00 грн.; за лютий 2016 - 20939,00 грн.; за березень 2016 - 17359,00 грн.; за квітень 2016 - 12939,00 грн.; за травень 2016 - 12618,00 грн.; за червень 2016 - 4849,00 грн. є безпідставним.
Щодо податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 23.05.2017 року № 0003521401; № 0003531401 (застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень місяць 2015 року (загальна декларація з ПДВ та декларація з ПДВ спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського платника податку ) на загальну суму 340,00 грн. суд зазначає наступне.
В позовній заяві позивач посилається на неможливість подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року в зв'язку з труднощами через некоректність роботи засобу електронного зв'язку через який подають звіт (MеDOС), а також неможливість приймання звітності на центральному порталі приймання звітності ДФС України в зв'язку з технічним проблемами в прийманні звіту та надсиланні квитанцій.
Пунктом 49.4. ст.49 ПК України визначено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
Пунктом 49.3 ст.49 ПК України зазначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
Докази стосовно труднощів в роботі електронного зв'язку, позивачем не додано, як того вимагає ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд критично ставиться до твердження позивача, про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 23.05.2017 року № 0003521401, № 0003531401 і погоджується з доводами відповідача про обґрунтованість вказаних податкових повідомлень- рішень .
Щодо податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 23.05.2017 року № 0003601401; № 0003611401 (застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подання декларації платника фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 170,00 грн., та донарахування податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку за 2013-2014 рік в сумі 3333,00 грн.) суд звертає увагу на наступне.
В акті перевірки (а.с. 92, т. 1) відповідач зазначає про використання земельної ділянки позивачем без оформлення договору оренди та як наслідок неподання відповідної податкової звітності до податкового органу.
Відповідно до п.302.1, ст.302 ПК України, об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Пунктом 303.1 ст.303 ПК України визначено, що базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень)
Пунктом 306.3 ст.306 ПК України зазначено, що платники фіксованого сільськогосподарського податку утворені шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, уперше сплачують податок протягом 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх виникнення права на земельну ділянку.
Враховуючи норми податкового законодавства, підставою для нарахування та як наслідок сплати фіксованого сільськогосподарського податку є укладений належним чином договір оренди землі чи виникнення права на земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та його філії не використовували земельні ділянки (в т.ч сільськогосподарського призначення) на території Горобівської сільської ради, договори оренди земельної ділянки з Горобівською селищною радою та/або іншими з землевласниками на вказаних землях не укладалися.
Відповідач до суду не надав докази використання позивачем земельної ділянки на території Горобівської сільської ради.
Таким чином, суд критично ставиться до наведених доводів відповідача та як наслідок до правомірності прийняття податкових повідомлень рішень від 23.05.2017 року № 0003601401; № 0003611401
Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 23.05.2017 року
№ 0003551401 (застосування штрафу у розмірі 10% за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з сільськогосподарськими товарами в розмірі 5060,54 грн.);
№ 0003571401 (застосування штрафу у розмірі 20% за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з сільськогосподарськими товарами в розмірі 2655,80 грн.);
№ 0003561401 (застосування штрафу у розмірі 10% за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва в розмірі 2 980,67 грн.);
№ 0003581401 (застосування штрафу у розмірі 20% за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва в розмірі 11509,60 грн.) суд зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки (ст.55 акту, а.с. 89 т.1), відповідачем встановлено порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ за січень - березень 2016 року по податкових деклараціях з ПДВ за реалізовану продукцію тваринництва та сільськогосподарську продукцію.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, своєчасно подано податкові декларації за січень та березень 2016 року, а саме :
За січень 2016 року 19.02.2016 року, що підтверджується квитанцією № 9020946801.
За березень 2016 року 19.04.2016 року, що підтверджується квитанцією № 9059373947.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів.
Судом встановлено, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з продукцією тваринництва по скороченій декларації за січень 2016р. в сумі 237261,00 грн., сплачено позивачем на електронний рахунок у казначействі № 37558100229558 в сумі 210703,00 грн. згідно платіжного доручення № 24 від 23.02.2016 р. та на рахунок № 37536100229558 в сумі 26558,00 грн., згідно платіжного доручення № 25 від 23.02.2016року.
Грошове зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з продукцією тваринництва по скороченій декларації за березень 2016 року в сумі 208467,00 грн., сплачено позивачем на електронний рахунок у казначействі № 37558100229558 в сумі 88467,00 грн., згідно платіжного доручення від 28.04.2016 року в сумі 45000,00 грн. та 75000,00 грн., згідно платіжного доручення від 29.04.2016 року.
Відповідачем не додано доказів наявної у позивача заборгованості з податку на додану вартість за операціями з продукцією тваринництва по скороченій декларації за січень-березень 2016 р. та як наслідок несвоєчасної сплати заявлених податкових зобов'язань позивачем по податковим деклараціям за січень-березень 2016 року.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів своєчасності сплати податкових зобов'язань, суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно правомірності винесених податкових повідомлень рішень від 23.05.2017 року № 0003551401; № 0003571401; № 0003561401; № 0003581401.
Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення форми «Н» від 23.05.2017 року № 0003591401 (застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 1 до 15 календарних днів у розмірі 10% у сумі 35692,38 грн., а також застосування штрафу у розмірі 20% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів в сумі 67648,83 грн. ) суд констатує наступне.
В позовній заяві позивач посилається на неможливість своєчасно зареєструвати податкові накладні за грудень 2015 року та за січень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв'язку з труднощами через некоректність роботи засобу електронного зв'язку через який подають податкові накладні (MеDOС), а також неможливість приймання податкових накладних на центральному порталі в зв'язку з технічним проблемами в реєстрації та надсилання документального підтвердження про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
· для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
· для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
Пункт 201.16 статті 201 ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Докази стосовно труднощів в роботі електронного зв'язку чи технічних проблем в реєстрації податкових накладних позивачем не додано, як того вимагає ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд визначає як необгрунтовані твердження позивача, про протиправність винесеного податкового повідомлень рішень від 23.05.2017 року № 0003591401.
Щодо податкового повідомлення - рішення форми «С» від 23.05.2017 року № 0023631404 (застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 55 466,46 грн.) судом встановлено наступне.
Як свідчить акт перевірки, ГУ ДФС у м. Києві встановлено порушення позивачем норм п. 2.6, 2.11, 3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 із змінами та доповненнями (далі - Положення № 637), в частині не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій загальну суму 10879,95грн..
Крім того, відповідачем встановлено факт проведення готівкових розрахунків без подання платіжних документів встановленої форми, а саме до авансових звітів не додані відповідні документи про сплату коштів за отримані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1066,71грн. по авансовим звітам від 04.11.2016 року № 966 на загальну суму 380,0грн. (підзвітна особа ОСОБА_2) та від 28.11.2016 року № 1033 на загальну суму 686,71грн. (підзвітна особа ОСОБА_3).
Дослідивши та проаналізувавши надані представниками сторін документи суд дійшов висновку, що наявні у справі матеріали свідчать про своєчасне відображення в книзі ОРО готівкових коштів з наступниим оприбуткуванням позивачем коштів з РРО, в день їх отримання шляхом внесення записів до касової книги та оформлення прибуткових касових ордерів, що спростовує доводи відповідача в цій частині.
З метою дослідження відображення в книгах ОРО зазначених сум, судом було витребувано у позивача оригінали книг ОРО для з'ясування достовірності відображення зазначених сум.
Позивачем надано для огляду оригінали книг ОРО та авансові звіти від 04.11.2016 року № 966 на загальну суму 380,00 грн. (підзвітна особа ОСОБА_2) та від 28.11.2016 року № 1033 на загальну суму 686,71 грн. (підзвітна особа ОСОБА_3) з підтверджуючими документами.
Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про порушення позивачем п. 2.6, 2.11,3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на думку суду, спростовуються матеріалами справи, а тому застосування штрафної санкції контролюючим органом до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 23.05.2017 № 0023631404 є безпідставним.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Державного підприємства «Укрліктрави» до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкових повідомлень рішень підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд
1. Позов Державного підприємства «Укрліктрави» (місце знаходження: 01001 м. Київ, вул. Грінченка, б. 1, код ЄДРПОУ 37471692) задовольнити частково.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07.08.2017 року форми «Р» № 0006271401, від 23.05.2017 року № 0003541401, № 0003601401, № 0003611401, № 0003551401, № 0003561401, № 0003571401, № 0003581401, № 0023631404.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Державного підприємства «Укрліктрави» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві (місце знаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) сплачений судовий збір у розмірі 5178,74 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень сімдесят чотири коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко