Справа №127/14857/17
Провадження №1-в/127/378/18
06 червня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у режимі відеоконференції з Державною установою «Вінницька виправна колонія (№86)» клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Песковка Київської області, до засудження проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше судимому:
11.05.1998 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна, звільненому 06.06.2000 року на підставі Закону України "Про амністію";
17.02.2003 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 215-3, 42 КК України до покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави;
27.10.2003 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців, звільненому 18.05.2006 року умовно-достроково на 1 рік 2 дні;
По даній справі засуджений 10.04.2009 року Апеляційним судом Вінницької області за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.12.2007 року по 23.07.2009 року з розрахунку одинь день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника Державної установи «Вінницька
виправна колонія (№86)» ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням на підставі ст. 82 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)", працює, за сумлінну поведінку та ставлення до праці 6 разів заохочувався адміністрацією установи, до дисциплінарної відповідальності притягувався, однак стягнення на даний час знято. Просить замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_3 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав клопотання та просить його задовольнити. Пояснив, що в установі він працює бригадиром будівельної бригади, режим утримання в установі не порушує, до праці ставиться добросовісно, адміністрацією установи заохочувався неодноразово, до дисциплінарної відповідальності притягувався двічі, однак стягнення на даний час знято. Зазначає, що зрозумів свої помилки та став на шлях виправлення. Просить клопотання задовольнити.
Представник Державної установи "Вінницька виправна колонія (№86)" ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що засуджений працює бригадиром будівельної бригади, отримує заробітну плату, виконавчих листів про стягнення коштів із засудженого в установі немає. Засуджений характеризується позитивно, неодноразово був заохочений адміністрацією установи, притягувався до дисциплінарної відповідальності, дане стягнення знято та погашено. 17.05.2016 року адміністрація установи розглядала питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, однак засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, за його власним бажанням. 18.07.2017 року адміністрація установи розглядала питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак засудженому було відмовлено, за його власним бажанням. При вирішенні клопотання засудженого покладається на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_4 заперечує проти задоволення клопотання засудженого, оскільки він був неодноразово засуджений, під час відбування покарання до нього застосовувалися стягнення. Вважає, що підстав для задоволення клопотання немає, оскільки засуджений не став на шлях виправлення.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши в судовому засіданні матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до таких висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 10.04.2009 року, згідно якого він засуджений за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
Вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2016 року ОСОБА_3 зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.12.2007 року по 23.07.2009 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Початок строку покарання рахується з 01.12.2007 року, кінець строку покарання - 14.04.2021 року.
На даний час засуджений відбув більш ніж 2/3 частини строку покарання, що надає йому право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України.
12.07.2017 року засуджений звернувся з даним клопотанням до суду про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27.04.2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2017 року було скасовано та клопотання засудженого ОСОБА_3 направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для призначення нового судового розгляду.
Згідно з частинами 1- 3 статті 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
У відповідності до п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений з 17.08.2015 року по даний час відбуває покарання в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)".
Засуджений працевлаштований в установі на посаді бригадира будівельної бригади, отримує заробітну плату.
Виконавчих листів про стягнення коштів із засудженого в установі немає.
Як вбачається з характеристики засудженого ОСОБА_3 від 05.06.2018 року, яка міститься в особовій справі засудженого, за час відбування покарання в установі засуджений характеризується позитивно, допустив порушення режиму утримання за що був притягнений до дисциплінарної відповідальності, дане стягнення знято та погашено у встановленому законом порядку. Працевлаштований бригадиром будівельної бригади установи, поставлені завдання виконує вчасно та у повному обсязі, дбайливо поводиться з довіреним йому інструментом та обладнанням, за що був 6 разів заохочений адміністрацією установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з оточуючими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Утримує спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи. Виконує роботу з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Підготовка до звільнення". Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, та робить для себе належні висновки.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, 17.05.2016 року адміністрація установи розглядала питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, однак засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, за бажанням засудженого.
18.07.2017 року адміністрація установи розглядала питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак засудженому було відмовлено, за його власним бажанням.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є не та обставина, що засуджений виправився або довів своє виправлення, а те, що він став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбуття більш м'якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.
Частиною 1 статті 130 Кримінально - виконавчого кодексу України встановлено, що за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи заохочення.
Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об'єктивної оцінки додержання ними правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. (ч. 1 ст. 131 Кримінально - виконавчого кодексу України).
Як вбачається з довідки про наявність стягнень та заохочень по особовій справі засудженого ОСОБА_3 від 05.06.2018 року, за сумлінну поведінку та ставлення до праці, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, за період 2014 - 2018 років засуджений був 10 раз заохочений адміністраціями установ, що, на думку суду, свідчить про сумлінну поведінку та належне ставлення до праці протягом всього строку відбування покарання, а також підтверджує те, що засуджений став на шлях виправлення.
Крім того, з матеріалів особової справи засудженого вбачається, що за період 2010 - 2017 років на засудженого 2 рази накладалися адміністративні стягнення у виді оголошення догани, зокрема 28.04.2010 року та 12.01.2017 року.
Відповідно до ч. 14 статті 134 Кримінально - виконавчого кодексу України якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що встановлені обставини в їх сукупності свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення, тому клопотання слід задовольнити та замінити засудженому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 369-372, 376, 392-395, 532, 537, 539 КПК України, -
Клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням задовольнити.
Засудженому вироком Апеляційого суду Вінницької області від 10.04.2009 року за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, ОСОБА_3 замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на строк 2 роки 10 місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя