Справа № 203/1835/18
Провадження № 2-з/0203/47/2018
29 травня 2018 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
24 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття приміщення, який він має намір подати до суду у строк передбачений ч.4 ст.152 ЦПК України. Заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту:
-на квартиру №1, що розташована у будинку №31 по проспекту О.Поля у місті Дніпрі та заборони вчиняти будь-які дії щодо її відчуження;
-на автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та заборони вчиняти будь-які дії щодо його відчуження;
-на рахунки №26000060760383, №26050060729545, №26001050236644, №26056050227705, №26006050310941, що відкриті на ім'я ОСОБА_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк» та на рахунки № 26259100481563, №26207100881319, що відкриті у ПАТ «Альфа-Банк»;
-на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2
Заяву обґрунтовано тим, що власником квартири ОСОБА_2, на яку він просить накласти арешт, було двічі здійснено залиття нежитлового приміщення (кафе «Таксі»), власником якого він є та, з метою уникнення матеріальної відповідальності за завдану шкоду, ОСОБА_2 здійснила продаж квартири ОСОБА_3 Однак і після зазначеної події відбулося ще одне залиття вже новим власником квартири АДРЕСА_1. Розмір шкоди, спричиненої залиттям приміщення, становить 301 757 грн., яку у добровільному порядку відповідачі відшкодовувати не бажають. Крім того, заявникові стало відомо, що зазначену квартиру ОСОБА_3 має намір продати, що підтверджується розміщенням оголошення про це у мережі інтернет.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності з частиною першою статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідачів грошові кошти загальною сумою 469 757 грн., а в заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на квартиру, автомобіль, на грошові кошти на банківських рахунках ОСОБА_3 та на все належне ОСОБА_2 майно, що не є співмірним із зазначеними в позові вимогами.
Таким чином, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, враховуючи співмірність та адекватність запропонованих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд доходить висновку про можливість забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.
Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що передбачених законом підстав для беззаперечного застосування до повивача зустрічного зобов'язання, який передбачений випадками переліченими у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутній, у зв'язку із чим зустрічне забезпечення у справі не застосовано.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 258 - 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, vin JMZBK12Z261322690, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2, 49000, місто Дніпро, вулиця Яружна, 5/1).
Заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля НОМЕР_1, vin JMZBK12Z261322690, що належить ОСОБА_3.
Направити копію ухвали сторонам у справі та до відповідного відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох років від дня її постановлення.
Ухвала набрала законної сили:
Суддя М.О. Католікян