м. Черкаси
16 травня 2018 року справа № 823/137/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаращенка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» звернулось до суду з позовною заявою до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3, в якому просить: визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 та скасувати постанову №51/1023-5.5/1455 від 26.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відомості, зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 07.11.2017 є достовірними, оскільки технічний нагляд за будівництвом об'єкту здійснює ОСОБА_4 відповідно до укладеного з ним договору.
Щодо вказаної категорії складності об'єкта позивач зазначив, що мала місце технічна помилка, а саме замість потрібної (нижчої) категорії «II» помилково зазначено більш вищу категорію «III». Однак згідно робочого проекту об'єкта дійсно вказано категорію складності «II», що є нижчою по складності і, відповідно, до неї застосовуються менші нормативні вимоги.
Тому враховуючи те, що помилка у зазначенні категорії складності є технічною та незначною (замість нижчої категорії вказано вищу), позивач вважає, що за таких обставин до нього не може застосовуватись штраф, визначений у постанові від 26.12.2017.
Крім того звернув увагу, що оскаржена постанова від 26.12.2017 складена на підставі протоколу №259 від 14.12.2017 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Однак у постанові від 26.12.2017 відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону №208/94-ВР та наклав штраф.
Позивач вважає такі дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.
У відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила в його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на ту обставину, що позивачем до повідомлення про початок виконання будівельних робіт внесено недостовірні відомості, а саме:
- зазначено, що технічний нагляд на об'єкті здійснюється інженером технічного нагляду ОСОБА_4, натомість підтверджуючих документів не надано. Інженер технічного нагляду ОСОБА_4 у заяві від 05.12.2017 повідомив про те що ним не здійснюються обов'язки інженера з технічного нагляду на зазначеному об'єкті та відсутній договір.
- повідомлення подане за формою додатка 2-1 до ПКМУ №466 щодо об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єкта з незначними наслідками (CC1). В той же час, згідно аркуша №6 (аркуш 1 загальної пояснювальної записки, стадія РП) робочого проекту визначено категорію складності об'єкта ІІІ.
Окрім цього звернула увагу суду, що позивач усунув виявлені недоліки, подавши нове повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зазначивши іншу особу, яка здійснює технічний нагляд на об'єкті та виправивши категорію складності об'єкта.
Щодо твердження позивача про винесення оскаржуваної постанови на підставі протоколу №259 від 14.12.2017 та необхідність скасування з цих підстав оскаржуваної постанови зазначила, що інспектором складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №258 від 14.12.2017 та протокол про адміністративне правопорушення №259 від 14.12.2017 в межах однієї перевірки щодо виявленого порушення. Під час виготовлення примірника постанови посадовою особою допущено технічну описку та помилково зазначено номер протоколу, складеного щодо посадової особи - директора, який також притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення.
У відповіді на відзив представник позивача вказав про безпідставність викладених тверджень та наполягав на задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка ОСОБА_4, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 05.12.2017 №439 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 направляється для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом містобудування товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев'яних відходах ТОВ «ЧТЗ», по вул. Шевченка, 217, с. Балаклея, Смілянський район Черкаської області».
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи головним інспектором Стеценко М.П. складено акт №439 від 14.12.2017 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт замовником товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод».
За даними акту перевірки позивачем до повідомлення про початок виконання будівельних робіт №061173271631 від 23.11.2017 внесено недостовірні відомості, а саме:
- зазначено, що технічний нагляд на об'єкті здійснюється інженером технічного нагляду ОСОБА_4, натомість підтверджуючих документів не надано. Інженер технічного нагляду ОСОБА_4 у заяві від 05.12.2017 повідомив про те що ним не здійснюються обов'язки інженера з технічного нагляду на зазначеному об'єкті та відсутній договір;
- повідомлення подане за формою додатка 2-1 до ПКМУ № 466 щодо об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єкта з незначними наслідками (CC1). В той же час, згідно аркуша №6 робочого проекту визначено категорію складності об'єкта ІІІ.
На підставі акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 складено протокол стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» №258 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2017, в якому описано зміст виявленого порушення та вказано, що відповідальність за встановлені порушення передбачена п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 10 год. 30 хв. 26.12.2017.
Одночасно головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 складено протокол стосовно генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» ОСОБА_5 №259 про адміністративне правопорушення від 14.12.2017, в якому описано зміст виявленого порушення та вказано, що відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП.
На підставі акту перевірки та протоколу №258 від 14.12.2017 відповідачем прийнято постанову №51/1023-5.5/1455 від 26.12.2017, якою товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та застосовано штраф у розмірі 63432 грн.
Вирішуючи питання про правомірність наведеної постанови відповідача, суд зазначає, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
В даному випадку позовні вимоги звернені до головного інспектора будівельного нагляду, який в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, а тому може бути відповідачем в даній адміністративній справі.
В розумінні положень пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником визнається фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 10 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.
Пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За ч. 4 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.
В контексті наведених вимог законів, суд зазначає, що замовник будівництва повинен з особливою уважністю ставитись до заповнення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а в разі самостійного виявлення помилок виправити їх. У протилежному випадку внесення недостовірних відомостей до повідомлення є самостійною підставою для притягнення замовника до відповідальності.
Як, наслідок, суд вважає непереконливими посилання позивача про допущення помилки у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, оскільки згідно наданого відповідачу до перевірки робочого проекту об'єкт «Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев'яних відходах ТОВ «ЧТЗ» віднесено до ІІІ категорії складності, що відповідає класу наслідків СС2. Вказані порушення виявлені відповідачем за результатами проведеної перевірки, тому є підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Суд відхиляє доводи позивача щодо посилання в оскарженій постанові на протокол №259 від 14.12.2017, як самостійну підставу для скасування постанови, оскільки відповідачем одночасно складено протокол №258 від 14.12.2017, який покладений в основу відповідальності позивача. Отже, посилання у постанові на інший номер протоколу не є підставою для її скасування зважаючи на наявність факту порушення.
Щодо вказівки недостовірних відомостей про здійснення технічного нагляду інженером з технічного нагляду ОСОБА_4, суд зазначає, що згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Судом викликано та допитано в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4
ОСОБА_4 пояснив, що підписав примірник договору №50 від 30.09.2017 про здійснення технічного нагляду за процесом будівництва із товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський турборемонтний завод» та передав його для підписання уповноваженою особою товариства, однак не отримав свого примірника договору, не отримував кошти в якості оплати наданих послуг, не надавав свою згоду на включення про нього відомостей до повідомлення про початок виконання будівельних робіт, не здійснював жодного дня та не збирався здійснювати технічний нагляд за процесом будівництва об'єкту «Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев'яних відходах ТОВ «ЧТЗ».
Приймаючи до уваги надані свідком пояснення, суд не враховує в якості доказу доданий до позовної заяви договір №50 від 30.09.2017 тому, що матеріали справи не підтверджують його виконання.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивач не мав права зазначати ОСОБА_4 особою, яка здійснює технічний нагляд, оскільки здійснення технічного нагляду не завершується формальним підписанням договору.
Так, відповідно до п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 особи, що здійснюють технічний нагляд:
1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;
2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;
3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;
4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;
5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;
6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;
7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
З огляду на вказане, суд зазначає, що позивач, вказавши про здійснення технічного нагляду інженером з технічного нагляду ОСОБА_4, допустив порушення вимог Закону України «Про архітектурну діяльність».
Додатковим свідченням допущеного порушення є те, що позивач після скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт №061173271631 від 23.11.2017 «Реконструкція цеху з встановленням двох водогрійних котлів на дерев'яних відходах TOB «ЧТЗ» подав на реєстрацію нове повідомлення, вказавши особу, яка здійснює технічний нагляд на об'єкті - ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат AT №006823). За результатами розгляду подане повідомлення зареєстровано управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 07.03.2018 за №061180660590.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача про незаконність оскарженої постанови, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлено 5 червня 2018 року.
Суддя В.В. Гаращенко