Справа № 212/947/18
1-кп/212/338/18
про продовження строку тримання під вартою
17 квітня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.3, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
Ухвалою суду від 20 лютого 2018 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 21.04.2018 р. включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , так як ризики передбачені ст.177 КПК України не відпали. Обґрунтував це твердження тим, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, групою осіб, існують ризики, що на даній стадії кримінального провадження він може незаконно впливати на свідків, та переховуватись від суду. Пояснив, що обгрунтування наявності продовження ризиків полягає саме у прогнозуванні можливої поведінки обвинуваченого на підставі зібраних по справі даних щодо його особи та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Суд вислухав думку захисника ОСОБА_9 , яка наполягала на обранні більш м'якого запобіжного заходу, у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 , також заперечував проти продовження строку тримання під вартою, піддавши критичній оцінці твердження прокурора та наполягав на зміні суми застави в сторону зменшення.
Суд, розглядаючи заявлене клопотання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходить з такого.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.
Згідно вимог ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Застосовуючи продовження раніше обраного запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, які продовжують своє існування, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює. ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні низки тяжких злочинів, ці злочини скоєно організованою групою під його керівництвом, злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичих засобів та зброї, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, може переховуватись від слідства та суду, тому суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Питання зменшення застави, на якому наполягав обвинувачений ОСОБА_6 , на даний час суд відхиляє через відсутність законодавчої можливості визначати, змінювати розмір застави, визначеної ухвалою слідчого судді.
Колегія суддів, врахувавши положення ст.178 КПК та все викладене вище, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,183,194,331 КПК України,колегія суддів, -
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.3, 263 ч.1 КК України на шістдесят днів, до 16 червня 2018 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 16 червня 2018 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3