Справа № 161/6653/18
Провадження № 1-кс/161/3639/18
м. Луцьк 06 червня 2018 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_2 , особи-володільця майна ОСОБА_3 , представника особи-володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_5 , при секретарі ОСОБА_6 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Луцького міськрайонного суду від 23.04.2018,
ОСОБА_3 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту майна, зокрема, грошових коштів в сумі 12000 доларів США та 300 Євро.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 23.04.2018, в межах кримінального провадження 12017030150000362 від 09.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України, накладено арешт на майно, вилучене 30 березня 2018 року, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки вказані грошові кошти набуті у законний спосіб, не мають жодного відношення до розслідування вказаного кримінального провадження, тому просять клопотання задовольнити та скасувати арешт на вилучене майно.
Заслухавши думку прокурора, який заперечував щодо скасування арешту на вказане майно, пояснення особи володільця майна ОСОБА_3 , її представника - адвоката ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 , які просили скасувати арешт, при цьому повідомивши, що вилучені грошові кошти належать зовсім іншим особам та знаходились на зберіганні за місцем проживання ОСОБА_3 , оглянувши матеріали клопотання та долучені до нього документи, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з цим, п. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст.174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Судом встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться слідство у кримінальному провадженні №12017030150000362 від 09.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.03.2018 надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку, господарських будівлях та спорудах за адресою АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення незаповнених та заповнених бланків контрольних талонів, печаток та штампів, комп'ютерної техніки, планшетів, мобільних телефонів та реєстраційних документів на вже незаконно ввезені транспортні засоби та безпосередньо самі транспортні засоби та інших предметів та речей, які можуть становити значення для кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23.04.2018, без присутності осіб-володільців майна, в межах даного кримінального провадження, накладено арешт на майно, вилучене 30 березня 2018 року, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , серед якого грошові кошти в сумі 12 000 доларів США та 300 Євро.
Разом з тим, володільцям вилучених речей чи іншим особам підозри у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення пред'явлено не було, незважаючи на тривалий проміжок досудового розслідування (з 09 вересня 2017 року).
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено обставин, що грошові кошти, з яких заявник просить зняти арешт, набуті останнім у незаконний спосіб.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як встановлено в судовому засіданні, особою-володільцем майна та його представником доведено законність (добросовісність) набуття у власність вилучених грошових коштів, а також правомірність їх утримання, в свою чергу, безпосередньо під час розгляду клопотання прокурором, на якого покладено обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, не доведено правових підстав та достатніх доказів щодо необхідності подальшого арешту грошових коштів, незаконності їх набуття чи походження на даний час не встановлено, а тому слід скасувати арешт на вищевказане майно.
Разом з тим, у разі неповернення органом досудового розслідування вказаних вище грошових коштів законному володільцеві, останній вправі звернутись до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в порядку ст.303 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.04.2018 - задовольнити.
Арешт, накладений на майно, а саме: 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США та 300 (триста) Євро - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1