Провадження № 11-кп/793/410/18 Справа № 712/49/18 Категорія: ч.3 ст.369 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
30 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
за участю прокурораОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 - присутнього в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Покровською виправною колонією №17 кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 січня 2018 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м.Архангельськ, Російської Федерації, українця, громадянина України,
освіта середня, непрацюючий, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , до
затримання фактично проживав: АДРЕСА_2 , раніше
судимий:
-23.06.2008 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.4 ст.187, ч.4
ст.296, ч.1 ст.121, 70, 71 КК України до 14 років позбавлення волі з
конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою апеляційного суду
Черкаської області від 19.08.2008 вирок Соснівського районного суду м.
Черкаси від 23.06.2008 змінено та вважати засудженим за ч.4 ст.187, ч.4
ст.296, ч.1 ст.121, 70 КК України до 13 років позбавлення волі з
конфіскацією всього особистого майна. Звільнений з Черкаської
виправної колонії №62 умовно-достроково на підставі ухвали
Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22.02.2016 на
невідбутий строк 03 роки 02 місяці 09 днів, -
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання ОСОБА_8 частково приєднано покарання у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, призначеного вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.06.2008 року та зміненого ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19.08.2008 року, призначивши остаточне покарання ОСОБА_8 у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, без конфіскації належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишений без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахується з 13.01.2018 року.
Зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання, попереднє ув'язнення з 15 листопада 2017 року до дня набрання вироком законної сили за правилами визначеними ч.5 ст.72 КК України (в редакції закону від 18.05.2017) з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 , на користь держави витрати на залучення експерта, які становлять 692 гривні 09 коп.
Вирішено долю речових доказів
Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він будучи достовірно обізнаним про здійснення досудового розслідування слідчим СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_9 , яка, відповідно до п.2 Примітки до ст.368 КК України є службовою особою та займає відповідальне становище, у кримінальному провадженні №12014250050000661 від 01.04.2014, зареєстрованого за заявою ОСОБА_10 за фактом заволодіння її майном, шахрайським шляхом, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, діючи умисно та з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину відносно ОСОБА_10 , 13 листопада 2017 року, приблизно о 15:00 годині, перебуваючи у приміщенні службового кабінету №508 Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: м.Черкаси, вул. Пастерівська, 104, висловив пропозицію надати неправомірну вигоду слідчому СВ Черкаського ВП ГУНП ОСОБА_9 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень за вирішенням останньою питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину відносно ОСОБА_10 та прийняття рішення щодо закриття вказаного вище кримінального провадження.
Після цього, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди слідчому СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 та достовірно усвідомлюючи неправомірність своїх дій, 15 листопада 2017 року приблизно о 14 годині 30 хвилин прийшов до службового кабінету №508 Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: м.Черкаси, вул. Пастерівська, 104, де надав слідчому ОСОБА_9 , згідно своєї попередньої пропозиції грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень в якості неправомірної вигоди за невчинення нею дій, направлених на притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12014250050000661 від 01.04.2014 за заявою ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та прийняття рішення щодо закриття вказаного кримінального провадження.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 січня 2018 року, стосовно ОСОБА_8 та постановлення відносно нього нового вироку, яким, на думку апелянта, необхідно застосувати до нього ст.69 КК України, призначивши нове покарання нижче нижньої межі санкції статті основного закону.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що, на його думку, суд першої інстанції не в повній мірі врахував можливість застосування до нього ст.69 КК України. Апелянт зазначає, що він брав активну участь в розкритті злочину, щиро розкаявся, а також місцевим судом не враховано в повній мірі наявність тяжкої хвороби - туберкульозу легень відкритої форми.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченого ОСОБА_8 , думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 щодо необхідності задоволення апеляційної скарги з наведених у ній підстав, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за яке він засуджений ґрунтується на доказах, які були досліджені судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України та отримали його вірну оцінку, а тому колегія суддів не перевіряє фактичні обставини справи, оскільки обвинувачений позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи, що до речі ним і не оскаржуються.
Дії ОСОБА_8 за ч.3 ст.369 КК України, як пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду та надання такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення чи невчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.
При призначенні покарання судом першої інстанції були взяті до уваги всі обставини кримінального провадження, зокрема враховано наявність пом'якшуючих вину ОСОБА_8 обставин: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, стан його здоров'я, судом також враховано позитивну характеристику із адміністрації Черкаської виправної колонії №62, також місцевим судом було враховано і наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 рецидив злочину і з врахуванням всіх цих обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 тільки в умовах його ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, воно не має на меті завдати фізичних страждань або приниження людської гідності засудженого.
Твердження апелянта про те, що при призначенні йому покарання хоча й були враховані пом'якшуючі його вину обставини, проте не в достатній мірі, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ці обставини були враховані у вироку місцевого суду та було призначено обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст. 369 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом можливе за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_8 було вчинено кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення з Черкаської виправної колонії №62 на невідбутий строк 03 роки 02 місяці 09 днів.
Крім того ОСОБА_8 вчинив новий умисний злочин будучи особою, яка має судимість за умисний злочин, не зняту або не погашену в установленому законом порядку, тому, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду не вбачає жодної обставини, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, а наявність пом'якшуючих вину обвинуваченого обставин та тяжкого захворювання була врахована судом першої інстанції і в зв'язку з цим було призначено мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст. 369 КК України та за ст.71 КК України, остаточне покарання було призначено шляхом часткового приєднання покарання у виді лише 1 (одного) місяця позбавлення волі, призначивши остаточне покарання ОСОБА_8 у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, без конфіскації належного йому майна.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, оскільки обвинуваченим не наведено переконливих даних, які б давали підстави для застосування йому більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
Не вбачаючи підстав для зміни, чи скасування вироку суду, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 січня 2018 року, стосовно ОСОБА_8 залишити - без зміни.
Вирок суду вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку на протязі 3-х місяців.
Головуючий :
Судді :