Головуючий суддя 1 - ї інстанції Стиран В,В. справа №2а-3219/09/0570
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
12 січня 2010 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового
засідання Кондрашовій Н.М.
за участю :
позивача
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4.
Какоркіної З.М.
ОСОБА_4
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 20 липня 2009 року
по адміністративній справі №2-а-3219/09/0570 (суддя Стиран В.В..)
за позовом ОСОБА_4
до
про Мар»їнського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області
Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області
визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії
24.02.2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Мар»їнського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії , мотивуючи тим , що він проходив службу в СВ Мар»їнського РВ УМВС України у Донецькій області з 2002 року по 2006 року. Наказом МВС № 492 о/с від 13.11.2008 року на підставі п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажаннями) його було звільнено із органів внутрішніх справ. При звільненні з ОВС йому не була виплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2002 рік та 2004 рік, а також командировочні витрати.
Просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану у 2002 році та 2004 року відпустку з урахуванням інфляції та індексації, зобов'язати провести нарахування та виплату компенсації по командировочним витратам за період з 04.11.2003 року по серпень 2004 року з урахуванням індексації та інфляції .
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року по справі №2-а-3219/09/0570 у задоволенні позивних вимог відмовлено.
Позивач з постановою Донецького окружного адміністративного суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального права. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При апеляційному перегляду справи позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції , задовольнити позовні вимоги в повному обсязі ; представник відповідача - залишити постанову суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, сторони по справі , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила:
Відмовляючи у задоволенні позивних вимог , суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи: позивач- ОСОБА_4. з 2002 року по 2006 року проходив службу в СВ Мар»їнського РВ УМВС України у Донецькій області.
Наказом МВС № 492 о/с від 13.11.2008 року ОСОБА_4. був звільнений з посади слідчого відділення Вугледарського міськвідділу у запас відповідно до п.«ж» ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 13.11.2008 року (за власним бажанням).
Згідно із ст. 2 Закону України «Про відпустки», п. 49 Положення » Про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС « особам рядового і начальницького складу, кожен хто працює має право на відпочинок.
У відповідності до п. 56 Положення «Про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС» особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку, виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
З матеріалів справи видно , що в Мар»їнському РВ УМВС України у Донецькій області відсутні будь -які рапорти, заяви ОСОБА_4, щодо надання йому чергової відпустки , або виплати компенсації за 2002 та 2004 роки. Крім того, при переводі по службі в липні 2006 році з Мар»їнського РВ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_4. з письмовою заявою стосовно зазначеного питання , до керівництва Мар»їнського РВ УМВС України у Донецькій області , не звертався.
Пунктом 21 Положення про проходження служи рядовим та начальницьким складом ВС встановлено, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Відповідно до розпорядження СВ УМВС України у Донецькій області № 142 від 01.11.2003 року, у зв'язку зі службовою необхідністю ОСОБА_4 було відряджено у відділення з розслідування ДТП СУ Донецького МУ УМВС України з 06.11.2003 року.
Відповідно до Порядку і норм грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів,установ та організацій , затвердженого Постановою КМУ № 104 від 07.02.2001 року, військовослужбовцям,особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби спеціального зв»язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби , відрядженим до органів, установ та організацій виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для
військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Державної кримінально-виконавчої служби.
У відповідності до норм Постанови КМУ № 663 від 23.04.1999 року « Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон « , витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість , а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій ) рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально ( крім добових витрат), не відшкодовуються.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу не призначалися виплати за відрядження; він отримував грошове забезпечення у період , коли його було відряджено у відділення з розслідування ДТП СУ Донецького УМВС України. Крім того , доказів в підтвердження витрат , пов»язаних з відрядженням , ОСОБА_4. суду першої інстанції не надавав.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до ч.3 ст. 99 КАС України встановлено, що для прав, свобод, інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається , що в судовому засіданні позивач стверджував , що він звертався до керівництва у 2004 році з питання надання йому компенсації за відрядження та відпустки, однак йому було відмовлено.
У відповідності до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року « Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ «, при розгляді справ з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду , встановлені спеціальним законами. У разі , коли ці Закони зазначені питання не врегульовують , то з врахуванням необхідності субсідарного застосування законів про працю, суд виходить зі строків звернення до суду , визначених ч. 1 ст. 233 КЗпП України. Відтак , позивач повинен був звернутись із заявою про вирішення спору у тримісячний строк із дня , коли він дізнався про порушення свого права.
Натомість , з матеріалів справи видно , що позивач звернувся до суду лише 24.02.2009 року. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, який надавав би можливість суду першої інстанції у відповідності з ч. 2 ст.100 КАС України поновити процесуальний строк, позивач не надав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 15 січня 2010 року.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року по справі №2-а-3219/09/0570 за позовом ОСОБА_4 до Мар»їнського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.
Головуючий суддя 1 - ї інстанції Стиран В,В. справа №2-а-3219/09/0570
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
( вступна та резолютивна частина )
12 січня 2010 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового
засідання Кондрашовій Н.М.
за участю :
позивача
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4.
Какоркіної З.М.
ОСОБА_4
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 20 липня 2009 року
по адміністративній справі №2-а-3219/09/0570 (суддя Стиран В.В..)
за позовом ОСОБА_4
до
про Мар»їнського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області
Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області
визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року по справі №2-а-3219/09/0570 за позовом ОСОБА_4 до Мар»їнського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.