Справа № 2-а-127/2009р.
24 грудня 2009 року
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі : головуючої - судді Ткаченко С.Є.
при секретарі - Пахомовій Н.І.,
з участю позивачів -. ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про визнання неправомірними дій та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
Позивачі звернулися до суду з вказаним адміністративним позовом, зазначивши, що з 01.01.2006 року набув чинності Закон України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно ст.1 якого вони є дітьми війни.
А ст.6 даного Закону передбачено, що їм з 01.01.2006 року повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.
Верховна Рада України своїм Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинила дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Однак Конституційний Суд України рішенням №6/рп/2007 від 09.07.2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Розмір соціальної допомоги, згідно ст.6 вище вказаного Закону, становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У 2007-2008 р.р. відповідач був зобов'язаний здійснювати виплату їм державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, “Про державний бюджет України на 2007 рік” та “Про державний бюджет України на 2008 рік” прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить відповідно 01.01.2006 року становить 350грн., на 01.04.2006 року - 359грн., на 01.10.2006 року -366грн.; на 01.01.2007 року -380грн., на 01.04.2007 року - 406грн.та на 01.10.2007 року - 411грн.; на 01.01.2008 року -470грн., на 01.04.2008 року - 481грн.та на 01.07.2008 року - 482грн. на місяць.
Таким чином, невиплачена щомісячна державна соціальна допомога кожному з них за 2006 рік становить 1290,60грн.; за 2007 рік 1442,70грн.; за в 2008 рік - 1158,60грн., а загальна сума становить 3891грн.90коп.
Вони вважають, що невиплата їм соціальної допомоги є протиправною і суперечить Конституції України та законам України, цим порушено їх права та інтереси, державні гарантії на достатній рівень життя.
А тому вони просять визнати відмову відповідача виплачувати їм соціальну допомогу протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги відповідно в сумі 3891грн.90коп. за період з 2006 року по 2008 рік та в сумі 2319грн.85коп. за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по 01.09.2009 року, а також зобов'язати відповідача нараховувати їм щомісячну державну соціальну допомогу в подальшому.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та прохав їх задовольнити і стягнути з відповідача 30% надбавку до пенсії в сумі 3891,90грн. за 2006-2008р.р., визнаючи їх відмову у здійсненні виплат незаконною, вказавши при цьому, що він дізнався про дані виплати близько двох місяців тому.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи у його відсутності.
Позивачка ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив суду, що відповідно до
В 2007 році.надбавка до пенсії в розмірі 30% виплачувалася лише тим, хто являється інвалідом війни.
А в 2008 році Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» обмеження були зняті і передбачена виплата надбавки до пенсії дітям війни в розмірі 10% прожиткового мінімуму, які виплачуються і в 2009 році, у зв'язку з чим кошти в бюджеті закладені тільки на ці виплати.
А тому вони просять відмовити в задоволенні вимог позивачів, враховуючи також вимоги ст.99 КАС України.
Вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судом і підтверджується відповідними посвідченнями, позивачі, згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дітьми війни. Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності 01.01.06 року, дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається у встановленому порядку.
Суд вважає, що в даному випадку є підстави для визнання причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до суду поважними, оскільки його права було обмежено шляхом прийняття нормативних актів і він через свій похилий вік та юридичну необізнаність не мав змоги розібратися у них і своєчасно звернутися до суду.
Факт порушення його прав став йому відомий лише після звернення одного із знайомих до суду з аналогічним позовом та задоволення його, що надає суду можливість визнати пропущення строку звернення з позовом до суду з поважних причини та поновити його.
Згідно з п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Однак рішенням Конституційного Суду України №6/рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 вище вказаного Закону визнано неконституційними.
Після прийняття Конституційним Судом України даного рішення положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” почали діяти і з часу прийняття цього рішення у позивачів відновилось право на отримання підвищення доплат до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, у зв'язку з чим відмова відповідача у підвищенні розміру пенсії в даний період є протиправною.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року також були визнані неконституційними положення п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і саме з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у позивачів відновилось право на отримання підвищення доплат до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а відмова відповідача у підвищенні розміру пенсії в даний період є протиправною.
Як передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», при визначенні розміру підвищення за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
На даний час розмір мінімальної пенсії за віком законодавчо визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність і поширюється на дані спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Щодо невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, то суд керується вимогами ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим законом. Статтею 113 Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (підвищення видатків над доходами, у тому числі з врахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 не може бути застосовано, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
Крім того відповідно до ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються в повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Також відповідно до ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат, які законодавством визначаються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.
Дія вказаної норми цього Закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки, згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмір соціальних виплат залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімального розміру заробітної плати.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої пенсії, підлягають задоволенню, а саме: позивача ОСОБА_1В - за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.08 року; а позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах річного строку звернення до суду відповідно за періоди з 24.09.2008 року по 01.09.2009 року; позивачки ОСОБА_4 - за періоди з 01.10.2008 року по 01.09.2009 року.
Щодо вимог про відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.06 року по 09.07.07 року, та з 01.01.08 по 22.05.08 року, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з метою приведення окремих норм законів у відповідність з даним Законом.
Однак статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги «дітям війни», передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У зв'язку з цим ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову почала діяти, але підвищення пенсії на 30% могло здійснюватись лише за певних умов, тобто поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Також з 01.01.2007 року до ухвалення вище вказаного рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року дію ст.6 Закон України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено Законом України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ст.111 цього Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується лише особам, які є інвалідами війни, і тільки після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року право позивачів на підвищення пенсії у розмірі 30% відновилось з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Щодо перерахування позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, то суд вважає, що відмова відповідача в цьому випадку є протиправною і він зобов'язаний був би здійснити таке перерахування.
Однак відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з цього, позивачі пропустили строк звернення до суду за захистом своїх прав і не ставили перед судом питання про його поновлення, у зв'язку з чим суд вважає необхідним відмовити їм у задоволенні вище вказаних позовних вимог по причині пропуску строку звернення до суду.
На підставі викладеного та, керуючись ст., ст.1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»”, Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст., ст.28, 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст., ст.17,.71, 99, 100, 128, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позови задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі щодо перерахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплачених сум.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі щодо перерахування та сплати ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 24.09. 2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 24.09.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплачених сум.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі щодо перерахування та сплати ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 01.10. 2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням виплачених сум.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуюча