Номер провадження: 22-ц/785/1343/18
Номер справи місцевого суду: 500/6236/15-ц
Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.
Доповідач Калараш А. А.
31.05.2018 року м. Одеса
Справа № 500/6236/15-ц
Провадження № 22-ц/785/1343/18
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
з участю секретаря - Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року,-
встановив:
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року скасовані заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2015 року щодо накладення арешту на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розмір частки 3/4, загальною площею 39,6кв.м., що належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (т.2 а.с. 17).
В апеляційній скарзі, представник ОСОБА_5, діючий в інтересах ОСОБА_2,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить зазначену ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в скасуванні заходів забезпечення позову, стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання вказаної апеляційної скарги (т.2 а.с. 19-20).
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, в порушення статті 168 ЦПК України суд не прийняв жодного процесуального рішення за результатом клопотань ОСОБА_2, суд не врахував те , що на час розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову Ізмаїльським відділом ДВС здійснюється виконання судового рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 03.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 252297 грн.
На апеляційну скаргу ОСОБА_4 принесений відзив, який мотивований тим, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, ухвалене рішення є законним.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_2,підлягає залишенню без задоволення , а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Постановляючи ухвалу та скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено, доказів того, що нерухоме майно, на яке накладено арешт ,є спільною сумісною власністю подружжя, судом не встановлено.
Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку неодноразово уточнював, про стягнення заборгованості за договором позики.
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договору позики недійсним.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.11.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму позики в сумі 252297 гривень; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати 2522 грн. 97 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У зустрічному позові ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19.01.2017 року - рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.11.2016 року змінено в частині мотивування підстав відмови в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу. В решті рішення залишено без змін .
Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України, в редакції чинною до 15.12.2017 року, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Згідно ч.6 ст. 154 ЦПК України,в редакції чинною до 15.12.2017 року, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Матеріали справи не містять докази того, що нерухоме майно, на яке було накладено арешт є спільною сумісною власністю подружжя .
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 168 ЦПК України, в редакції чинною до 15.12.2017 року, не заслуговують на увагу ,оскільки такі доводи не спростовують законність ухвали суду .
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що при звернені з заявою про скасування заходів забезпечення позову у представника ОСОБА_6 були відсутні повноваження представляти права та обов'язки ОСОБА_4, оскільки положеннями ЦПК України ( в редакції чинною до 15.12.2017 року),передбачалося вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову ,як за ініціативою суду самостійно судом або за заявою однієї із сторін.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що на час розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову Ізмаїльським відділом ДВС здійснюється виконання судового рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 03.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 252297 грн.,оскільки державний виконавець в порядку примусового виконання судового рішення не позбавлений права та можливості встановити обсяг нерухомого майна ,що належить боржнику та вирішити питання щодо накладення арешту на таке майно.
Інших доводів, які спростовують законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції,представником ОСОБА_5 в апеляційній скарзі не наведено.
За таких підстав, відповідно до ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення , а ухвала залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.1 ч.1 ст. 375, 381-384,390 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення , а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови , зазначений строк обчислюється з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 01.06.2018 року.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А. Калараш
А.П. Заїкін
О.М.Таварткіладзе