справа №813/4365/16
22 травня 2018 року зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії ГУ ДФС у Львівській області щодо невиплати позивачу додаткових видів грошового забезпечення та формування грошового атестату;
- зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області виплатити позивачу премію за грудень 2010 року в розмірі 1775,00грн., індексацію в розмірі 1406,50грн. та компенсацію за її невиплату в розмірі 1723,36 грн., що разом становить 4904,86грн.;
- зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області видати позивачу новий грошовий атестат із змінами в п.8 атестату, в якому зазначити: премія за грудень 2010 року в сумі 1775,00грн.;
- зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу згідно з довідкою МСЕК серії ЛВА - 3 № 13198 від 20.04.2011.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській області видати позивачу новий грошовий атестат із змінами в п.8 атестату, в якому зазначити: премія за грудень 2010 року в сумі 1775,00грн. та зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу згідно з довідкою МСЕК серії ЛВА - 3 № 13198 від 20.04.2011. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій відмовлено повністю. Вказана постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили 30.05.2017.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі №876/4797/17 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі №813/4365/16 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 02.10.2017 справу прийняв до провадження суддя Гулик А.Г.
06.12.2017 позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимов, в якій з урахуванням заяви про виправлення помилки в заяві про зміну позовних вимог від 05.02.2018, просить суд:
- зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області встановити преміальну оплату за грудень 2010 року та провести її виплату та видати позивачу новий грошовий атестат зі змінами в п.8 атестату, в якому зазначити: премія за грудень 2010 року;
- зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011.
Ухвалою від 06.12.2017 суд прийняв до провадження заяву позивача про зміну позовних вимог від 06.12.2017.
Ухвалою від 06.12.2017 суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 22.02.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Положення про преміювання працівників ДПА у Львівській області від 20.12.2010 №688 працівникам, які на момент прийняття рішення про преміювання, не перебувають у трудових відносинах з ДПА області, щомісячні та разові премії за відпрацьований період не виплачуються. Рішення про виплату премії за грудень 2010 року позивач прийняв у лютому 2011 році, тобто на момент, коли позивач вже не перебував у трудових відносинах з відповідачем. Тому, премія за вказаний період позивачу не виплачувалась.
Позивач подав до суду відповідь на відзив від 05.02.2018, в якому зазначає про те, що його протиправно позбавили премії за відпрацьований ним період, а саме за грудень 2010 року. Крім того, позивач вважає норми Положення про преміювання працівників ДПА у Львівській області від 20.12.2010 №688 дискримінаційними та такими, що суперечать Закону України «Про оплату праці».
Відповідач подав до суду заперечення від 28.02.2018, в яких зазначає про те, що при прийняття рішення щодо виплати позивачу премії за грудень 2010 року та одноразової грошової допомоги відповідач діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, встановлений законом.
Позивач подав до суду відповідь на заперечення від 17.04.2018, в якій зазначає про те, що право на отримання позивачем одноразової грошової допомоги передбачене ст.23 Закону України «Про міліцію». Відповідач зобов'язаний виплатити позивачу вказану допомогу відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог, відповіді на відзив і заперечення. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила підстав, наведених у відзиві, письмових запереченнях. Просила суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_3 проходив службу в Управлінні податкової міліції ДПА у Львівській області на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу зонального контролю штабу УПМ ДПА у Львівській області.
Наказом ДПА у Львівській області від 04.01.2011 №3-0 позивача звільнено з займаної посади на підставі пп. «а» п. 65 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114.
При звільненні ОСОБА_3 видано грошовий атестат №50 від 31.12.2011. Судом встановлено, що у 18.02.2013 відповідачем на заміну грошовому атестату № 50 видано новий грошовий атестат №3.
Підставою для видачі нового грошового атестату стало те, що в грошовому атестаті №50 допущено помилку, зокрема, у пункті 8 зазначено, що нараховано премію за жовтень, виплачено в листопаді, однак необхідно було зазначити - нараховано премію у листопаді, виплачено у грудні.
Позивач, вважаючи, що йому протиправно не виплачено премію за грудень 2010 року, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
ОСОБА_3 звертався до органів податкової служби щодо виплати йому вказаної премії, проте за наслідками розгляду звернень такі звернення залишились без задоволення.
Крім того, на думку позивача, відповідач безпідставно не виплатив йому одноразову грошову допомогу відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті премії за грудень 2010 року та одноразової грошової допомоги відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011 позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ДФС у Львівській області встановити позивачу преміальну оплату за грудень 2010 року та провести її виплату, суд встановив таке.
Порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Залежно від конкретних виробничих і організаційно-технічних умов власником підприємства або уповноваженим органом розробляється Положення про преміювання, надання матеріальної допомоги та інших видів доплат і надбавок працівникам. Таке положення погоджується з профспілковим комітетом і включається як додаток до трудового (колективного) договору.
Премії - це грошова винагорода, виплачувана працівнику понад нараховану суму заробітної плати і, зазвичай, пов'язана з продуктивністю праці такого працівника у звітному періоді.
Премії нараховуються в абсолютній сумі або у відсотках від посадових окладів чи середньомісячного заробітку та не нараховуються працівникам за час їх тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Надбавки виплачуються в однаковому розмірі за кожен місяць. Водночас, премії можуть бути нерегулярними, а їх розмір змінюється із місяця в місяць залежно від досягнених результатів чи інших показників.
Суд встановив, що розмір нарахованої щомісячної премії працівникам ДПА у Львівській області за період з 01.11.2010 по 31.12.2011 визначався на підставі Положення про преміювання працівників ДПА у Львівській області, затвердженого Наказом ДПА у Львівській області від 20.12.2010 №688 (надалі - Положення №688).
Зі змісту Положення №688 вбачаться, що премія виплачується працівникам за фактично відпрацьований час щомісячно під час виплати заробітної плати за місяць, що настає за звітним, при наявності економії фонду оплати праці і при відсутності підстав для її позбавлення, передбачених у п. 4.8 Положення №688.
Відповідно до пункту 4.5. Положення №688 працівникам, які на момент прийняття рішення про преміювання не перебувають у трудових відносинах з ДПА у Львівській області, щомісячні та разові премії за відпрацьований період не виплачуються, за винятком працівників, які перейшли в порядку переведення на роботу в податкові органи України. Таким чином, право на отримання премії ставиться у залежність від перебування працівника у трудових відносинах з ДПА у області на момент прийняття рішення про преміювання.
Згідно з пунктом 5.6. Положення №688 премія виплачується в термін виплати заробітної плати за другу половину місяця, що настає за звітним, при наявності економії фонду оплати праці на підставі наказу ДПА у Львівській області.
Суд встановив, що преміювання працівників ДПА у Львівській області за грудень 2010 року проводилось на підставі наказу ДПА у Львівській області від 11.02.2011 №9-ф.
Як вже зазначав суд, позивача звільнено з органів податкової служби на підставі Наказу ДПА у Львівській області від 04.01.2011 №3-0, відтак, станом на час прийняття наказу про преміювання за грудень 2011 року позивач не перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, тому, підстав для виплати йому у вказаному місяці щомісячної премії за підсумками роботи у попередньому періоді не було.
Відповідно до п.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує, що правомірність дій ГУ ДФС у Львівській області щодо невиплати позивачу додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, премії за грудень 2010 року, встановлена постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2017, яка набрала законної сили, а тому, не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи.
З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача встановити позивачу преміальну оплату за грудень 2010 року, провести її виплату та внести зміни в грошовий атестат, тому, в задоволенні вказаної позовної вимоги позивачу необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011, суд встановив таке.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції чинній на час встановлення позивачу втрати працездатності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції в період встановлення позивачу втрати професійної працездатності регламентувався постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 (далі - Порядок №707).
Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі:
1) встановлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися:
під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі:
п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи;
у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
2) поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося:
під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення;
у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.
Системний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновків про те, що виплата одноразової грошової допомоги працівникам міліції відповідно до встановленого ступеня втрати працездатності здійснюється у випадку:
- поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків;
- встановлення інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ,
Відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011 позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності.
Позивач не надав суду доказів того, що втрата ним професійної працездатності, зафіксована у довідці МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011, зумовлена пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом).
З огляд на наведене, враховуючи те, що втрата позивачем професійної працездатності не пов'язана з встановленням групи інвалідності або пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом) позивача, то, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №13198 від 20.04.2011, а тому в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу вказану допомогу необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 01.06.2018.
Суддя А.Г.Гулик