16 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 926/1851/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"
на рішення Господарського суду Чернівецької області
(суддя - Гончарук О.В.)
від 20.07.2017
та постанову Львівського апеляційного господарського суду
(головуючий - Матущак О.І., судді: Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.)
від 19.12.2017
у справі № 926/1851/17
за позовом Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління"
до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"
про повернення (витребування) безпідставно отриманих грошових коштів,
Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" (далі - КП "Чернівецьке тролейбусне управління") звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (далі - ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго") про повернення (витребування) безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 148 982, 89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" включали у рахунки за споживання електричної енергії також плату за генерацію електричної енергії, не зважаючи на відсутність у споживача компенсувальних установок та високовольтних синхронних електродвигунів, та відсутність послуги за генерацію реактивної електроенергії у договорі. Наведене свідчить про безпідставну сплату позивача на користь відповідача у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 грошових коштів та штрафних санкцій на загальну суму у розмірі 148 982, 89 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2017 у справі №926/1851/17 позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на користь Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" 148 982,89 грн безпідставно отриманих грошових коштів.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2017 у справі №926/1851/17 залишено без змін.
Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" укладено договір №25 від 01.12.1997 на користування електричною енергією, згідно з п. 1 якого відповідач, як електропостачальна організація, зобов'язався постачати електричну енергію, а позивач, як споживач, - своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором;
- у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 відповідачем щомісячно виставлялись позивачу рахунки за споживання електричної енергії, до яких також включалась вартість плати за генерацію реактивної електричної енергії;
- з наданих позивачем доказів, а саме: листів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії №02/11-1042 від 20.02.2015 та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області №18/21-87 від 23.02.2015 вбачається, що існуючі у позивача технологічні особливості електромережі (високовольтні кабельні лінії) виключають можливість оплати вартості генерації еклектричної енергії;
- договір №25 від 01.12.1997 не містить умов, які б регулювали між сторонами питання, пов'язані з оплатою вартості генерації електричної енергії;
- предметом позову є вимога позивача (споживача) до відповідача про стягнення безпідставно сплачених коштів за фактично не спожиту генерацію реактивної електроенергії у розмірі 102 465,71 грн, пеню за несвоєчасну оплату за неї в розмірі 41 303,07 грн., 3% річних в розмірі 5 213,63 грн. та платежі пов'язані з інфляцією в розмірі 0,48 грн. Як на підставу позову посилається на ст. 1212 ЦК України.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача (споживач за договором №25 від 01.12.1997) відсутні компенсуючі установки або високовольтні синхронні електродвигуни, а тому електропередавальна організація (відповідач), при визначенні плати за перетікання реактивної електроенергії не повинна враховувати обсяги генерації реактивної електроенергії за показами лічильників, а має визначатись технологічними особливостями електромережі споживачів. Зазначене свідчить про наявність підстав для застосування ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, оскільки позивачем безпідставно, тобто поза межами договору №25 від 01.12.1997 на користування електричною енергією, сплачувались кошти за фактично не спожиту генерацію реактивної електроенергії в розмірі 102 465,71 грн, пеню за несвоєчасну оплату за неї в розмірі 41 303,07 грн, 3% річних в розмірі 5 213,63 грн та платежі пов'язані з інфляцією в розмірі 0,48 грн.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі №926/1851/17, Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи касаційної скарги:
- суди попередніх інстанцій мали застосувати до правовідносин, які склалися між сторонами, норми статті 275 та 277 Господарського кодексу України;
- спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються чинним на момент розгляду справи договором №25 від 01.12.1997 на користування електричною енергією та Правилами користування електричною енергією, що свідчить про їх договірну природу та виключає застосування норм матеріального права, які регулюють позадоговірні зобов'язання, зокрема ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі №926/1851/17. Призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано КП "Чернівецьке тролейбусне управління" строк для подання відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
У відзиві на касаційну скаргу КП "Чернівецьке тролейбусне управління" просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі №926/1851/17 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" укладено договір №25 від 01.12.1997 на користування електричною енергією.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії здійснюється на підставі договору з енергопостачальником.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах.
Статтею 277 Господарського кодексу України передбачено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У преамбулі договору № 25 від 01.12.1997 передбачено, що при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до п. 1.1. Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку.
Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією, визначено, що:
межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання;
точка вимірювання - місце встановлення розрахункового засобу обліку в певній точці електричної мережі з метою вимірювання обсягу перетікань електричної енергії та рівня електричної потужності;
точка обліку - межа балансової належності, на якій за допомогою засобів обліку або розрахунковим шляхом визначаються та обліковуються значення обсягів споживання/передачі електричної енергії та величини споживання/транзиту електричної потужності за певний період;
перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії;
плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки;
компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності;
За змістом п. 6.35. Правил користування електричною енергією, плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов відповідачем виставлялись рахунки позивачу за споживання електричної енергії, до яких також включалась вартість за генерацію реактивної електричної енергії, а позивачем проводилася оплата по виставленим рахункам. А саме у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 позивачем сплачено на користь відповідача: за генерацію реактивної електроенергії - 102465,71 грн; пені - 41303,07 грн; 3% річних - 5213,63 грн; інфляційних - 0,48 грн, а всього за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 - 148982,89 грн.
Також, в період з 19.12.2016 по 15.03.2017 управлінням західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період 01.01.2014 по 31.12.2016, за наслідками якої встановлено, що позивачем безпідставно сплачуються кошти за фактично неспожиту генерацію реактивної електроенергії та пеню за несвоєчасну оплату за неї і платежі пов'язані з інфляцією, а також вимагається від позивача усунути виявлені порушення.
В межах даної перевірки Держаудитслужбою 16.01.2017 було проведено зустрічну звірку з ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" для підтвердження правильності нарахування та сплати генерації реактивної електроенергії. За результатами зустрічної звірки було складено відповідну довідку №06-42/5 від 16.01.2017 та цього ж дня комісією за участю представників Держаудитслужби, Держенергонагляду, позивача та відповідача проведено обстеження тягових підстанцій, на яких ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" в особі Чернівецького РЕМ нараховує генерацію реактивної електричної енергії, а саме: ГТП-4 по вул. Зелена, 4, ТТП-5 по вул. Комунальників, 12 та ТТП-10 по вул. Енергетична, 12-А, які перебувають на балансі КП "Чернівецьке тролейбусне управління".
Зазначеною комісією при обстеженні встановлено та зафіксовано у відповідному акті від 16.01.2017, що на вищевказаних тягових підстанціях компенсуючі установки та/або високовольтні синхронні електродвигуни відсутні.
Пунктом 5.12. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 за №19 визначено, що розбіжності, які виникають між споживачами і електропередавальною організацією з питань методики, розглядаються Держенергонаглядом.
Держенергонагляд спільно з розробником Методики - Галузевою науково-дослідною лабораторією при ФЕА НТУУ "Київський політехнічний інститут" надає роз'яснення щодо питання проведення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії зі споживачами, які мають високовольтні кабельні мережі.
У разі відсутності у споживача компенсувальних установок та/або високовольтних синхронних електродвигунів, електропередавальна організація не повинна, при визначенні плати за перетікання реактивної електроенергії, враховувати обсяги генерації реактивної електроенергії за показами лічильників реактивної електроенергії, в цьому випадку, визначається технологічними особливостям електромережі споживачів.
З огляду на наведене судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що відсутність в споживача (позивач) компенсувальних установок виключає його договірний обов'язок по справлянні плати за генерацію (перетікання) реактивної електроенергії, що свідчить про позадоговірний характер таких платежів, тому відповідачем безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 148 982, 89 грн.
Разом з тим, колегія суддів вважає невірним такий висновок господарських судів з огляду на наступне.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
При цьому, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Так, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів) (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13).
Отже, враховуючи передумови виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави та встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, зокрема існування між сторонами у даній справі договірних відносин, проведення позивачем розрахунків саме за цим договором, а також за відсутності доказів того, що вказаний договір був визнаний недійсним або розірваним чи зобов'язання за ним припинились з інших підстав, такі кошти набуто за наявності правової підстави, тому не можуть бути повернуті на підставі ст. 1212 ЦК України.
Таким чином, виявлені порушення при обстеженні тягових підстанцій, на які ПАТ "ЕК "Чернівціенерго" в особі Чернівецього РЕМ нараховує генерацію електричної енергії, щодо відсутності на тягових підстанціях позивача компенсуючих установок та/або високовольтнихсинхронних електродвигунів не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки тому, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
При цьому, правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання передбачені главою 51 Цивільного кодексу України.
Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі № 926/1851/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Г. Вронська