Постанова
Іменем України
17 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 362/780/16-ц
провадження № 61-1286св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс», приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» ,
третя особа - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у складі суддів: Фінагєєва В. О., Журби С. О., Сержанюка А. С.,
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (далі - ТОВ «Автосервіс»), приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія») про стягнення коштів. Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП), що сталася з вини ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Автосервіс», вона зазнала тілесних ушкоджень, а відновлювальна вартість її автомобіля значно перевищує його вартість, просила суд стягнути з ТОВ «Автосервіс» на її користь 665440,16 грн майнової шкоди, 47500 грн у відшкодування моральної шкоди; стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» 52000 грн страхового відшкодування, з яких 49500 грн вартість страхового відшкодування фізично знищеного майна та 2500 грн страхового відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2017 року у складі судді Корнієнка С. В. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту перебування особи, винної у ДТП, у трудових відносинах з автотранспортним підприємством, здійснення ним експлуатації автобусу на правовій підставі, а також його вину у вчиненні ДТП у взаємозв'язку із заподіяними наслідками.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Автосервіс» на користь позивача 518856, 80 грн майнової шкоди, 47500 грн у відшкодування моральної шкоди та 11047,16 грн судового збору; стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивача 49500 грн страхового відшкодування, 2500 грн страхового відшкодування моральної шкоди та 1051,23 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що надані позивачем докази підтверджують факт перебування відповідача, з вини якого сталася ДТП у трудових відносинах з автотранспортним підприємством, здійснення ним експлуатації автобусу на відповідній правовій підставі, а також його вину у вчиненні ДТП у взаємозв'язку із заподіяними наслідками.
У січні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня
2017 року, скасувати зазначене рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції та зупинити виконання оскаржуваного судового рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ТОВ «Автосервіс» майнової та моральної шкоди ухвалене з неправильним застосуванням норм статті 799, частини першої статті 220, частини другої статті 1187 ЦК України. Суд апеляційної інстанції не врахував, що договір оренди, на підставі якого видано тимчасовий реєстраційний талон, є нікчемним та що на момент ДТП ТОВ «Автосервіс» не було володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2018 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року, відкрито касаційне провадження у дані справі, витребувано з Васильківського міськрайонного суду Київської області зазначену справу та зупинено виконання рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року до завершення розгляду касаційним судом.
05 лютого 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена справа.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга на рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року подана третьою особою - ОСОБА_5, ТОВ «Автосервіс» зазначене рішення не оскаржується.
Предметом касаційного оскарження є рішення апеляційного суду в частині позовних вимог про стягнення майнової та моральної шкоди з ТОВ «Автосервіс» на користь позивача за касаційною скаргою третьої особи - ОСОБА_5; ТОВ «Автосервіс» зазначене рішення не оскаржує. У решті позовних вимог рішення апеляційного суду не оскаржується, а тому не переглядається в касаційному порядку.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 24 червня 2014 року о 16 годині 25 хвилин на 29 км автодороги Київ-Одеса в смт. Глеваха Васильківського району Київської області на місті розвороту транспортних засобів сталося
зіткнення автомобілів марки «БМВ Х5» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автобуса марки «Богдан А-091» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який є водієм ТОВ «Автосервіс», внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та був пошкоджений її автомобіль. Кримінальне провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, закрито.
ОСОБА_4 є власником автомобіля марки «БМВ Х5» державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Автобус марки «Богдан А-091» належить на праві користування і розпорядження ТОВ «Автосервіс» на підставі тимчасового реєстраційного талону, виданого 14 червня 2014 року терміном дії до 14 червня 2017 року.
Згідно із висновком судової автотехнічної експертизи від 28 квітня 2017 року дії водія автобуса «Богдан» ОСОБА_5 не відповідали вимогам пункту 10.1 та 10.4 Правилам дорожнього руху і дана невідповідність знаходиться у причинному зв'язку із виникненням пригоди, зокрема, зіткнення автомобіля «БМВ Х5» та автобуса «Богдан А-091».
Суд установив, що ДТП сталася саме з вини водія ТОВ «Автосервіс» ОСОБА_5, оскільки він, керуючи автобусом марки «Богдан А-091», порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП, позивач отримала тілесні ушкодження, а її автомобіль механічні пошкодження.
Згідно висновку експерта від 8 липня 2017 року майнова шкода, завдана позивачу як власнику автомобіля, складає 568356,80 грн.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Встановивши, що ДТП сталася з вини водія ТОВ «Автосервіс» ОСОБА_5, який керуючи автобусом «Богдан», грубо порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, і його дії знаходяться у причинному зв'язку із виникненням цієї події, та виходячи з того, що ТОВ «Автосервіс» є володільцем автобусу на відповідній правовій підставі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав про стягнення з ТОВ «Автосервіс» на користь позивача майнової та моральної шкоди.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про те, що ТОВ «Автосервіс» не є володільцем джерела підвищеної небезпеки, спростовуються встановленими судом обставинами. Тимчасовий реєстраційний талон ДАР № 441464, який виданий ТОВ «Автосервіс» на період з 17 червня 2014 року до 01 червня 2017 року, є документом, який підтверджує право ТОВ «Автосервіс» на володіння транспортного засобу у вказаний період.
Доводи ОСОБА_5 щодо нікчемності договору оренди, на підставі якого видано тимчасовий реєстраційний талон, не заслуговують на увагу, оскільки надані на підтвердження зазначених обставин докази були предметом дослідження судом першої та апеляційної інстанцій і їм надана належна правова оцінка.
Інші доводи не спростовують висновку апеляційного суду, а лише ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Ураховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2018 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року до завершення розгляду касаційної скарги, тому виконання рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат