Іменем України
7 травня 2018 року
м. Київ
справа №175/331/17
провадження № 61 - 2153ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Лесько А.О., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П., розглянув касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщук Дмитро Владиславович, начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницький Андрій Васильович, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби,
У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність директора Департаменту ДВС МУЮ Поліщука Д.В. щодо неналежного розгляду скарги від 12 грудня 2016 року у виконавчому провадженні №35337430та просив зобов'язати повторно розглянути скаргу від 12 грудня 2016 року у виконавчому провадженні №35337430.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року, визнано неправомірною бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 грудня 2016 року, поданої у виконавчому провадженні №35337430. Зобов'язано директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 12 грудня 2016 року, подану у виконавчому провадженні №35337430.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року повернуто касаційну скаргу директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року.
2 лютого 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно подав касаційну скаргу з пропуском строку, у касаційній скарзі просив скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3
Ухвалою Верховного суду від 12 березня 2018 року визнано наведені Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підстави для пропуску строку на касаційне оскарження неповажними та залишено касаційну скаргу без руху.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12 березня 2018 рокуДепартамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направив усунення недоліків та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року, в якій посилається на те, що отримавши 29 січня 2018 року ухвалу Верховного Суду від 25 січня 2018 року в найкоротші строки 2 лютого 2018 року направив касаційну скаргу повторно.
Відповідно до пункту 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 325 ЦПК України 2004 року касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року, пропущений з поважних причин, такий підлягає поновленню.
Проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Касаційна скарга мотивована тим, що директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було розглянуто звернення ОСОБА_3 від 12 грудня 2016 року в межах його компетенції.
Крім того, вказують, що задовольняючи скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність директора Департаменту ДВС, суди першої та апеляційної інстанцій, порушили вимоги частини п'ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, оскарженню підлягають рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, а не бездіяльність, як вказано у скарзі ОСОБА_3
Судами встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року по справі №2-6522/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2012 року, позов ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 про захист прав споживача, задоволено частково, зобов'язано ФОП ОСОБА_6 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до договору №ДК 05/12-10 від 2 грудня 2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів.
Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 8 жовтня 2012 року видано виконавчий лист № 2-6522/2011 у вказаній справі.
Постановою старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняка М.С. від 26 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження №35337430 із примусового виконання вказаного судового рішення.
12 грудня 2016 року ОСОБА_3 на підставі статей 19, 74 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. зі скаргою на бездіяльність начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницького A.B. у виконавчому провадженні №35337430, у якій просив директора Департаменту ДВС Поліщука Д.В.: визнати неправомірною бездіяльність начальника Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницького A.B. у виконавчому провадженні №35337430, яка виразилась у тривалому, систематичному невиконанні вимог статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» та просив про результати розгляду скарги прийняти відповідну постанову, копію якої направити електронною поштою.
Директором Департаменту ДВС Поліщуком Д.В. 16 січня 2017 року за вих.№39927-0-33-16/20.4 направлено ОСОБА_3 лист та надано інформацію по виконавчому провадженню №35337430.
Статтею 383 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на момент звернення зі скаргою) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті 6 цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Департамент ДВС Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Міністерства юстиції України.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція) державний нагляд та контроль за додержання законодавства про виконавче провадження та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями, покладений на керівників відповідних органів державної виконавчої служби, у тому числі і на директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
Розділом XII Інструкції встановлено, що директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України має право перевірити законність виконавчого провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби. Підставою для проведення перевірки законності виконавчого провадження - є скарга на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби.
Пунктом 7 розділу XII Інструкції зазначено, що у разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами 2 і 3 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу на бездіяльність директора Департаменту ДВС, з висновком якого, погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що при розгляді скарги ОСОБА_3 від 12 грудня 2016 року, відповідно до розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, статей 6, 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ПоліщукД.В. був зобов'язаний провести перевірку законності виконавчого провадження №35337430 з прийняттям відповідної постанови про результати такої перевірки. Проте, за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 грудня 2016 року директор Департаменту ДВС у виконавчому провадженні №35337430 не провів перевірку законності виконавчого провадження, відповідну постанову про результати перевірки виконавчого провадження не прийняв, не надав відповіді на питання, поставлені у скарзі від 12 грудня 2016 року.
За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують викладені у судових рішеннях висновки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного судувважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
З урахуванням того, що касаційна скарга є необґрунтованою та рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби, не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, суд на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,
Заяву Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
ПоновитиДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк на касаційне оскарження на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщук Дмитро Владиславович, начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницький Андрій Васильович, на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв
С. П. Штелик