Ухвала
18 травня 2018 року
м. Київ
справа № 210/3476/16-ц
провадження №61-25839ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1про стягнення боргу у розмірі 50 тис. грн та 10 тис. грн пені станом на 16 липня 2016 року у зв'язку з невиконанням умов договору підтвердженого розпискою від 04 травня 2011 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року у складі судді
Літвіненко Н. А., залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
50 тис. грн. основного боргу, 2 400 грн пені за просрочення боргу у розмірі 20% річних. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 60 тис. грн, яка станом на 1 січня
2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
За змістом підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилаючись на наявність зазначеної обставини, ОСОБА_1, додала до касаційної скарги докази, а саме довідки з місця роботи за період з
01 вересня 2017 по 28 лютого 2018 року, які підтверджують іі дохід, але дані докази не свідчать про те, що зазначене є достатньою підставою розглядати справу в позовному провадженні і що справа не є малозначною.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом
1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник