Справа №826/15327/17 Головуючий у І інстанції - Власенкова О.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
31 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Земляної Г.В, Лічевецького І.О.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» (далі - Позивач; ТОВ «Альфаполімер Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2017 №0014304206, яким ТОВ «Альфаполімер Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 10 306,99 грн, в тому числі 10 306,99 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 29.08.2017 №0014304206.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт зазначає, якщо податкові накладні були складені після 01 жовтня 2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у ст.120-1 Податкового кодексу України.
14 травня 2018 року Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2017 посадовими особами податкового органу відповідно до статті 76 та на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «Альфаполімер Україна» в ЄРПН податкових накладних за період з 01.11.2015 року по 31.12.2015.
За наслідками перевірки складено акт від 17.07.2017 №2174/28-10-42-06/39443945, яким встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в таблиці 1, що міститься в акті перевірки, на загальну суму ПДВ 79287,01 грн.
29.08.2017 Відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0014304206, яким ТОВ «Альфаполімер Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 10 306,99 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10 306,99 грн за звітні періоди листопад 2015 - грудень 2015 року.
Задовольняючи вказаний адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у період вчинення Позивачем порушення, штрафні санкції підлягали застосуванню у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну та податкову політику (Міністерство фінансів України). Оскільки Міністерство фінансів України такого порядку не затверджувало, то у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 Податкового кодексу України до 01.01.2016.
На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Водночас пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.
Отже, податкові накладні, які були складені після 01 жовтня 2015 року, відповідно як у даній справі з листопада 2015 року по травень 2016 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
Враховуючи наведені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01 жовтня 2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у статті 120-1 Податкового кодексу України.
У період порушення Позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних пунктом 120-1.3 статті 120-1 Кодексу передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII названий пункт статті 120-1 Кодексу було виключено.
Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне відзначити, що за прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми Податкового кодексу України або скасувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.
Суд першої інстанції припустився помилки, зазначивши, що в силу приписів ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.
Аналогійний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №К/9901/3714/17 (№826/13930/16).
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що перевірка контролюючим органом повинна була здійснюватися за період з 01.11.2015 року по 31.12.2015 року, тому висновки Відповідача про порушення Позивачем строків реєстрації за інші періоди не приймаються уваги.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно таблиці до акта перевірки та розрахунок штрафних санкцій з ПДВ відповідно до акта перевірки від 17.07.2017 №2174/28-10-42-06/39443945 містять інформацію про періоди реєстрації податкових накладних, дати виписки яких були у значно пізніший період, ніж той, який перевірявся.
30.10.2017 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби листом №7749/8/28-10-42-06-08 повідомив ДФС України про те, що у шапці акта камеральної перевірки від 17.07.2017 №2174/28-10-42-06/39443945 щодо своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Альфаполімер Україна» в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідно читати період перевірки з 01.11.2015 по 30.04.2016.
Податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 №0014304206 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/реєстрів коригування до податкових накладних за звітний період.
Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Г.В. Земляна
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 01 червня 2018 року.