31 травня 2018 року
Київ
справа №820/4216/17
адміністративне провадження №К/9901/51234/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенко М.М.
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року
за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправними дій,
Касаційна скарга, що надіслана на адресу суду 17 травня 2018 року, не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Скаржником до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - Закон України "Про судовий збір"), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано жодного доказу, відповідно до якого суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, враховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може бути, зокрема, довідка органу доходів і зборів про отримані доходи.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28 березня 2018 року у справі № 9901/368/18 (П/9901/368/18).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, у даній справі позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3200 гривень. Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 3200 гривень, який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.
У випадку не усунення недоліків, касаційна скарга підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити Державному реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенко М.М. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 820/4216/17.
2.Залишити касаційну скаргу Державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенко М.М. на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
3. Надіслати Державному реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області Романенко М.М. копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.О. Берназюк