Іменем України
30 травня 2018 року
Київ
справа №760/5304/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень про скасування постанов,
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 11 березня 2016 року у виконавчих провадженнях ВП № 49420300 та ВП №49420319 про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих Солом'янським районним судом м. Києва.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року позов задоволено. Скасовано оскаржувані постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 11 березня 2016 року у виконавчих провадженнях ВП № 49420300 та ВП №49420319 про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих Солом'янським районним судом м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а справу направити на для продовження розгляду до цього ж суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Порядок і строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення відповідача з апеляційною скаргою; далі - КАС України). Так, відповідно до частини другої статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, постанова Солом'янського районного суду м. Києва прийнята у відкритому судовому засіданні 26 квітня 2016 року. Повний текст виготовлено 26 квітня 2016 року.
Міністерством оборони України апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції подано лише 21 червня 2016 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Одночасно в апеляційній скарзі скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що Міністерство оборони України не брало участі під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому про прийняття Солом'янським районним судом м. Києва постанови від 26 квітня 2016 року дізналося 8 червня 2016 року після ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії судового рішення.
Частиною першою статті 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
За змістом статті 100 цього Кодексу відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за наявності поважної причини цього пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року підстави, на які посилався скаржник у клопотанні, обґрунтовуючи пропуск строку апеляційного оскарження, визнано неповажними. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, запропоновано надати до суду клопотання про поновлення строку, в якому вказати інші поважні підстави для його поновлення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження спростовуються наданими позивачем поясненнями, в яких вказано, що Міністерство оборони України 31 травня 2016 року отримало направлені йому відповідачем постанови від 17 травня 2016 року про відновлення виконавчих проваджень ВП № 49420300 та ВП №49420319, які прийняті на підставі постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та копію оскаржуваної постанови суду. Вказане підтверджується листом відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 17 травня 2016 року, роздруківкою з офіційного сайту Українського державного підприємства пошитого зв'язку «Укрпошта», списком №12020 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, Вимогою в порядку ст.ст. 5, 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 25 травня 2016 року №31710-0-33-15/20-1/9. Тобто, із вказаного вбачається, що про прийняття оскарженої постанови, скаржнику стало відомо 31 травня 2016 року. Скаржник не обґрунтовує та документально не підтверджує причини проміжку часу тривалості між вказаною подією та поданням касаційної скарги 21 червня 2016 року.
З метою виконання вказаної ухвали, скаржник надав суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року, зазначаючи ті ж самі обставини, що і при поданні апеляційної скарги та яким було надано оцінку в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року.
Інших причин пропуску строку скаржник у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не зазначив.
Згідно абзацу другого частини четвертої статті 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Оскільки, Міністерством оборони України не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець