Іменем України
31 травня 2018 року
Київ
справа №645/1043/17
адміністративне провадження №К/9901/6383/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 645/1043/17
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, від 06 липня 2017 року
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просив: визнати неправомірною відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії зі збереженням 90 % на підставі довідки прокуратури Харківської області від 13.07.2016 року № 18-50, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження її граничного розміру; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії зі збереженням 90 % заробітку без обмеження її граничного розміру та провести відповідні виплати з 01.07.2016 року відповідно до постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.10.2016 року; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2017 року, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача з підстав того, що постанова суду першої інстанції постановлена в порядку скороченого провадження, а тому ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789.
Ухвалою Верховного Суду України від 10 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1
На підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви передано до Верховного Суду.
Перевіривши наведені у заяві доводи, суд дійшов висновку про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції процесуальних норм.
Так, Кодексом адміністративного судочинства України, окрім загального порядку розгляду адміністративних справ, передбачено і особливості розгляду окремих категорій справ. Зокрема, законодавцем визначено, що норми глави 6 розділу ІІІ КАС України мають пріоритет над загальними нормами цього Кодексу, які регулюють відповідні питання, оскільки є спеціальними, тобто містять особливості, що відрізняють їх від загального порядку провадження.
Метою запровадження даної процедури в адміністративному судочинстві слугувало прискорення розгляду нескладних справ індивідуального характеру, що забезпечується негайним виконанням таких судових рішень.
Особливості розгляду справи в скороченому провадженні передбачено частиною 4 статті 183-2 КАС України, відповідно до якої суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи в скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Так, наявний між сторонами спір, згідно з імперативними нормами статті 183-2 КАС України, міг бути вирішений судом першої інстанції в порядку скороченого провадження, тобто без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оскільки суд першої інстанції, згідно з частиною 4 вказаної статті, міг перейти до розгляду справи за загальними правилами цього Кодексу лише в разі недостатності повідомлених позивачем обставин та за результатами розгляду поданих відповідачем заперечень тільки після застосування скороченого провадження.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції під час перевірки позовної заяви вимогам статей 106, 107 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про відкриття скороченого провадження у справі.
Суд касаційної інстанції відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, виходив із того, що частинами 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Частиною п'ятою статті 214 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення, яке було прийнято в порядку скороченого провадження, підлягає лише апеляційному перегляду.
Тому суд касаційної інстанції визнав, що справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято в порядку скороченого провадження і ухвала суду апеляційної інстанції у даній справі є остаточною.
Суд не приймає доводів заяви щодо неоднакового застосування матеріального права, а саме ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", оскільки судом касаційної інстанції відмовлено у відкритті провадження саме за процесуальними нормами, оскільки справа розглянута в порядку скороченого провадження, а не через необґрунтованість касаційної скарги, а тому судом касаційної інстанції не надавалася оцінка правильності застосування ст. 50-1 Закону 1789.
Крім того, суд звертає увагу, що до заяви про перегляд судового рішення не додано копії жодного рішення з посиланням на неоднаковість застосування норм саме процесуального права, що стосуються відкриття касаційного провадження у випадку прийняття судом першої інстанції постанови у порядку скороченого провадження.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке, зокрема, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Частиною першою статті 244 КАС України передбачено, що суд відмовляє у задоволенні заяви, зокрема, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до частини першої статті 244 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду
Згідно з оригіналом
Помічник судді ________________________________ І.В. Ковальська