Іменем України
31 травня 2018 року
Київ
справа №367/9082/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17949/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 367/9082/16-а
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року, -
У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області, в якому просив: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Київської області від 30 листопада 2016 року № 18ф-492 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку; - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Київської області від 30.11.2016 року № 18ф-492 про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяла станом на жовтень 2007 року) з розрахунку 90% із середнього заробітку - 15 022, 11 грн. з 01 грудня 2016 року та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, тобто з 01 січня 2016 року.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10.01.2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяла станом на жовтень 2007 року) на підставі довідки прокуратури Київської області від 30 листопада 2016 року № 18ф-492 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Київської області від 30.11.2016 року № 18ф-492 про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяла станом на жовтень 2007 року) з розрахунку 90% із середнього заробітку - 15 022, 11 грн. з 01 грудня 2016 року та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, тобто з 01 січня 2016 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Київської області від 30 листопада 2016 року № 18ф-492 про заробітну плату відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05 жовтня 1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, що діяла станом на жовтень 2007 року) з розрахунку 90% із середнього заробітку - 15 022, 11 грн. з 01 грудня 2016 року та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, тобто з 01 січня 2016 року.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату прокуратури Київської області від 30 листопада 2016 року № 18ф-492, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 01 грудня 2016 року, з розрахунку 90 % із середнього заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.
В решті постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2017 року залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10.01.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року скасовано, та ухвалено у справі нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області відмовлено.
ОСОБА_1 (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) надіслав до Верховного Суду України заву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви передано до Верховного Суду.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області і у 2007 році йому призначено пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789, в розмірі 90% середнього заробітку.
Позивач 01.12.2016 року звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про перерахунок пенсії.
Листом Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області від 05.12.2016 року № 4009, ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 01.12.2016 року, оскільки, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України». Тому з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вказаними законами не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за вислугою років призначена 01.10.2007 року, тому з вказаного часу між ним та державою виникли відносини щодо пенсійного забезпечення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.
Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами. Зважаючи на те, що заява до відповідача подана 01 грудня 2016 року, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 грудня 2016 року, без виплати різниці у розмірі пенсії за минулий час.
Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нову про відмову в позові, виходив з того, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 501 Закону України «Про прокуратуру» втратила чинність. Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_1 вважає неоднаково застосованою судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статтю 501 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру» (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії) що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06.10.2016 (К/800/4090/16), 19.05.2016 (К/800/41001/15), 28.01.2016 (К/800/31554/15) та іншими.
Перевіривши наведені у заяві доводи, суд дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ та Закону України «Про прокуратуру» №1697-VIIІ при вирішенні спорів, пов'язаних із перерахунком пенсій, призначених за Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII.
Частиною 18 статті 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 501, частини 3 статті 512, статті 53 щодо класних чинів.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.
Проте, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 не містить.
На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
При цьому, положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII, якими частину 18 статті 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII та частину 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» („Soering v. United Kingdom") Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини.
У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» („Rees v. United Kingdom") Європейський суд з прав людини зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.
У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland) Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії» (CASE OF ASMUNDSSON v. ICELAND)).
Ураховуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 501 Закону України №1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Отже, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у задоволенні заяви ОСОБА_1. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду