Апеляційний суд Житомирської області
Справа №280/1123/17 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 41 Доповідач Миніч Т. І.
30 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Павицької Т.М.,
ОСОБА_1
секретаря
судового засідання ОСОБА_2
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський»
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року під головуванням судді Василенка Р.О.
у цивільній справі №280/1123/17 за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський», третя особа ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної, моральної шкоди,-
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом. З урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію і спростувати інформацію, поширену директором СТОВ «Племзавод Коростишівський» ОСОБА_4 30 березня 2017 року під час його публічного виступу на сесії Коростишівської міськради, щодо існування між ними неприязних відносин та про вчинення нею (ОСОБА_3В.) крадіжки будівлі у СТОВ «Племзавод Коростишівський», а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 105 000 грн. і матеріальну шкоду в сумі 677 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 30 березня 2017 року під час свого публічного виступу на сесії Коростишівської міськради директор СТОВ «Племзавод Коростишівський» ОСОБА_4, виконуючи свої посадові обов'язки, поширив щодо неї зазначену вище недостовірну інформацію. Такі відомості, на переконання позивачки, порушують конституційні норми щодо поваги до гідності та честі, є недостовірними, оскільки ніяких неприязних відносин між ними не існує, вона ніякої крадіжки не вчиняла. Розповсюдження недостовірної інформації нанесло їй моральної шкоди, принизило честь, гідність, вплинуло на ділову репутацію та завдало матеріальної шкоди у вигляді придбання ліків, оскільки у неї стався гіпертонічний криз та вона зверталась до лікарні і проходила лікування.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, порушує особисті немайнові права ОСОБА_3, поширену директором Сільсько-господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський» ОСОБА_4 30.03.2017 року під час виступу на сесії Коростишівської міськради, а саме «що вона вчинила крадіжку будівлі у СТОВ «Племзавод Коростишівський».
Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський» на користь ОСОБА_3 3 000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди та 2 240 грн. сплаченого судового збору. В решті розміру позовних вимог та розміру стягнення моральної і матеріальної шкоди відмовлено.
У поданій через свого представника апеляційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський» просить скасувати зазначене рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку апелянта, суд першої інстанції повинен був у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Суд не зазначив і не надав належної оцінки змісту аудіозапису, на який послався в рішенні. Між тим, наданий позивачем аудіозапис точно підтверджує, що директор підприємства-відповідача ОСОБА_5 не вживав зазначений у оскаржуваному рішенні категоричний вислів «вона вчинила крадіжку будівлі у СТОВ «Племзавод «Коростишівський». А тому, вважає, що відомості, а саме оспорювані висловлювання директора підприємства на сесії Коростишівської міської ради є висловлювання, які не містять фактичних даних та є оціночним судженням, а тому не можуть вважатися такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача. На думку апелянта, висновок суду, що оспорювана інформація є фактичним твердженням і не є оціночним судженням, зроблений судом помилково і не підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2017 року відбулась тридцята сесія сьомого скликання Коростишівської міської ради на якій, серед іншого, розглядалось клопотання директора СТОВ «Племзавод Коростишівський» ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки та було ухвалено продовжити для СТОВ «Племзавод Коростишівський» термін дії пункту 1.2 рішення 48 сесії Коростишівської міськради 5 скликання від 14.05.2010 року №1166 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» до 14.05.2018 року. Ці обставини підтверджуються рішенням Коростишівської міськради №83 від 30.03.2017 року.
На засіданні сесії міської ради з метою підтримання клопотання товариства та від його імені виступав його директор ОСОБА_4 Під час публічного виступу, який мав місце після виступу позивачки ОСОБА_4 скаазав, що «у неї є рішення суду, і в мене є, згідно якого вона вкрала приміщення. Судом доказано і є написаним, що вона вкрала незаконно приміщення…»
Визнаючи вказану інформацію недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, порушує особисті немайнові права ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що третя особа повідомив про події, яких не існувало та це є фактичним твердженням.
Проте, погодитися з висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно,без належного з»ясування всіх обставин справи.
Так, відповідно до положень ч.1,4 ст.277 ЦК фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Разом з тим, вирішуючи спір, суд не визначив характер такої інформації та належним чином не з»ясував, чи є оспорювана інформація твердженням про факти, чи оціночним судженням.
В даному випадку визначальним є встановлення тієї обставини, чи є поширене висловлювання суб'єктивною оцінкою реальних фактів, подій і чи подано воно у формі, яка адекватно, недвозначно характеризує суб'єктивний характер судження, або викладено у формі категоричного виводу, якоїсь оцінки певних фактів, які при судовому розгляді виявилися помилковими.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами, починаючи з 2003 року тривав спір з приводу відчуження на користь позивачки ОСОБА_3 приміщення складу, належного товариству (а.с.72-86).
В межах цього спору за судовим рішенням з позивачки стягнуто несплачену нею частину коштів за вказане приміщення в сумі 4164 грн.
Також товариство порушувало спір в суді щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу внаслідок зловмисної угоди представника товариства та покупця ОСОБА_3 При цьому про умисел покупця на неправомірне набуття нерухомого майна прямо зазначалося у позовній заяві, поданій до суду (а.с.75-79).
За таких обставин, посилання третьої особи ОСОБА_5 на рішення суду, яким начебто підтверджено крадіжку будівлі, не можна вважати твердженням про факти, оскільки це є суб»єктивною оцінкою, особистим ставленням останнього до встановлених судом обставин та підстав судових спорів, що існували між товариством і позивачкою.
Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи висловлюванням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Крім того, у своїй практиці Європейський суд з прав людини, визнає право на оціночні судження, але із застереженням, що вони повинні базуватися на хоча б мінімальному наборі фактів. Зокрема, суд виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження. В іншому випадку таке судження вважається зловживанням свободою слова.
Оскільки в даному випадку, оспорювана інформація доводилась до відома із посиланням на судове рішення, то така інформація є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню.
Вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вказаних вище вимог, а тому законних підстав для її задоволення також не було.
За наведених обставин та відповідно до положень п.1 ч.1 ст.376 ЦПК оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.
Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК підлягають відшкодуванню за рахунок позивачки понесені відповідачем судові витрати по оплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський» задоволити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року в частині задоволення позову скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення - про відмову в позові.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Коростишівський» 3360 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складений 01.06.2018 року.