Справа № 308/5724/18
01.06.2018 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Світлик О.М.,
при секретарі судового засідання - Гайданці Г.В.,
з участю представника позивача - Балога О.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
перекладача - Мансурхан Хассанзадех,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця з України,
Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася в суд з позовною заявою до громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення іноземця з України.
Позов мотивує позивач тим, що відповідач в складі групи осіб 20.05.2018 року незаконно, поза пунктами пропуску, перетнув державний кордон з України в Словацьку Республіку в районі прикордонного знаку № 329, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Поладь Комарівці», однак після незаконного перетину кордону був затриманий представниками прикордонної поліції Словацької Республіки та 21.05.2018 року, в пункті пропуску «Павлово» Чопського прикордонного загону, на підставі ст. 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України у встановленому Угодою порядку під час проведення прикордонно-представницької зустрічі.
Зазначає, що документи, які посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України, у відповідача відсутні.
В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення. Своїми діями відповідач вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Вказує, що на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» було прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі території України, однак таке рішення відповідач виконати не в змозі оскільки на момент подачі адміністративного позову про примусове видворення в нього відсутні документи, що надають право на перетин державного кордону.
Приймаючи до уваги вищевикладене та на підставі ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивач просить суд примусово видворити за межі України громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. При цьому надав копію паспорта громадянина Іраку № НОМЕР_2 для долучення до матеріалів справи, а також оригінал - для огляду у судовому засіданні. Просив подальше провадження здійснювати відносно громадянина ОСОБА_2 , на ім'я якого видано паспорт.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та повідомив, що у нього наявний дозвіл на перебування в Україні.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням суду від 24.05.2018 року у справі № 308/5725/18 громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації затримано на строк до шести місяців.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у відповідача - громадянина Іраку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний оригінал паспорта № НОМЕР_2 з візою України за № НОМЕР_3 , дійсною з 11.04.2018 року до 09.07.2018 року, зі строком перебування 90 днів.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Враховуючи наявність законних підстав для перебування відповідача в Україні суд дійшов до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 244, 246, 257, 288 КАС України, ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуюча О.М. Світлик