Ухвала
Іменем України
24 травня 2018 року
м. Київ
справа № 564/2547/17
провадження № 61-28968ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кір'янової Інги В'ячеславівни,
В грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І. В.
Скарга мотивована тим, що вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2016 року № 564/886/16-к задоволено частково цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6
2 563,42 грн у відшкодування понесеної матеріальної шкоди та 7 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
12 вересня 2017 року державним виконавцем Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи боржника ? ОСОБА_4, що отримує дохід у ГУПФ та прийнято рішення здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі не більше 50 % у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача до виплати загальної суми боргу 9 563, 42 грн та 1 026,34 грн виконавчого збору. Листом від 19 жовтня 2012 року № 67198 державним виконавцем було направлено до ГУПФ України в Рівненській області уточнення до постанови державного виконавця від 12 вересня 2017 року по ВП № 54539308, в якому уточнено, що з доходів боржника відраховувати
50 %.
Заявник просив судвизнати неправомірними дії державного виконавця, що полягають у винесенні постанови від 12 вересня 2017 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 50 % до виплати загальної суми боргу, скасувати вказану постанову державного виконавця та зобов'язати державного виконавця винести постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі не більше як 20 % доходу до виплати загальної суми боргу.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І. В. задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І. В., що полягають у винесенні постанови від 12 вересня 2017 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 50 % до виплати загальної суми боргу.
Скасовано постанову державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І.В. від 12 вересня 2017 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 50 % доходу до виплати загальної суми боргу.
Зобов'язано державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янову І. В. переглянути розмір звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_4 до виплати загальної суми боргу, з врахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції державний виконавець Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янова І. В. оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І.В. задоволено.
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року скасовано.
Відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І. В.
20 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року та залишити в силі ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2016 року на підставі якого видано виконавчий лист від 03 серпня 2017 року № 564/886/16-к, частково задоволено цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням, а не про відшкодування збитків, заподіяних ушкодженням здоров'я, як вказано у постанові апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що державний виконавець обґрунтовано виніс постанову про звернення стягнення на пенсійні виплати боржника за виконавчим провадженням у розмірі 50 % від нарахованої до виплати пенсії, оскільки такі відрахування позбавляють можливості ОСОБА_4 забезпечити собі мінімальний рівень життя, що є порушенням статті 46 Конституції України. Враховуючи положення частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням відноситься до інших видів стягнень, за якими може бути відраховано не більше як 20 % пенсії.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики (частина четверта статті 394 ЦПК України).
За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) вбачається, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Із оскаржуваного судового рішення, доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Кір'янової І. В.не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кір'янової ІнгиВ'ячеславівни, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : В. П. Курило
В. М. Коротун
М. Є.Червинська