17 травня 2018 р. Справа № 818/622/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів,
представник позивача - адвокат ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
21 лютого 2018 року позивач звернулася до суду з позовом, який її представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 04.10.2017 року виданий наказ №664 «Про внесення змін до наказу «Про визначення переліку земельних ділянок» від 09.04.2014 №23, відповідно до якого були включені земельні ділянки площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані за межами населеного пункту на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, до переліку земельних ділянок, права на які можуть виставлятися на земельні торги окремими лотами.
Також 28.02.2018 року відповідачем видані накази №157 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах» відносно земельної ділянки площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037 та №158 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах» відносно земельної ділянки площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343.
Ці накази позивач вважає протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що починаючи з червня 2013 року мала намір отримати вказані земельні ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, неодноразово зверталася до органів Держземагенства з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскаржувала відмову у наданні такого дозволу до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року було визнано протиправними і скасовані накази Головного управління Держземагенства у Сумській області від 10.10.2013 та від 14.10.2013 про надання іншій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельні ділянки та зобов»язано відповідача розглянути клопотання позивачки і прийняти відповідне рішення. Також, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27.10.2015 року у цивільній справі №587/2849/14-ц були визнані незаконними і скасовані накази Головного управління Держземагенства у Сумській області від 03.02.2014 про передачу в оренду земельних ділянок іншій особі, визнані недійсними договори оренди, укладені 14.03.2014 року.
Крім того, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 02.10.2017 року у цивільній справі №587/2203/17 було частково задоволено вимоги позивачки, визнано недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладене в листі від 28.12.2016 про відмову в наданні їй земельних ділянок в оренду та зобов»язано відповідача надати земельні ділянки в оренду. Однак, рішенням апеляційного суду Сумської області рішення суду першої інстанції скасоване, у позові відмовлено.
В частині 2 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу. До 03.04.2016 року в частині 2 ( абзац 16) ст.134 Земельного кодексу України існувала норма, яка дозволяла надавати в оренду громадянам земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу ( аукціону), проте, відповідно до Закону України від 18.02.2016 №1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», який набрав чинності 03.04.2016 року, вказана норма виключена.
Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача, нею було втрачене право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в оренду без проведення аукціону, вважає, що відповідач повинен керуватися нормою закону в попередній редакції, відповідно не мав права включати земельні ділянки до переліку земельних ділянок, права на які можуть виставлятися на земельні торги.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, представник відповідача пояснив в судовому засіданні, що з 03 квітня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» надання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства здійснюється на конкуретних засадах ( земельних торгах). На час прийняття рішень про включення земельних ділянок, на які претендує позивач, до переліку земельних ділянок, права на які можуть виставлятися на земельні торги, вказані земельні ділянки були вільними, віднесені до державної власності. Відповідно до вимог ст.15-1, ч.4 ст.122 Земельного кодексу України таким землями розпоряджається територіальний орган Держгеокадастру. Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.2,3 ст.134 Кодексу. Таким чином, прийняті відповідачем накази про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які можуть виставлятися на земельні торги, є правомірними та не порушують прав, свобод та інтересів позивачки, яка до того ж не позбавлена можливості взяти участь у земельних торгах.
17 квітня 2018 року судом за заявою позивачки були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони проводити земельні торги з продажу права оренди земельних ділянок площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані за межами населеного пункту на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, до вирішення справи по суті.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 04.10.2017 року виданий наказ №664 «Про внесення змін до наказу «Про визначення переліку земельних ділянок» від 09.04.2014 №23, відповідно до якого були включені земельні ділянки площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 та площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037, які розташовані за межами населеного пункту на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, до переліку земельних ділянок, права на які можуть виставлятися на земельні торги окремими лотами ( а.с.49-51, 52).
28.02.2018 року відповідачем видані накази №157 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах» відносно земельної ділянки площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037 та №158 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах» відносно земельної ділянки площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 ( а.с.83,85).
На момент прийняття відповідачем наказів, зазначені земельні ділянки перебували у державній власності.
Суд не вбачає підстав для скасування цих наказів, вважає їх правомірними з огляду на таке.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Завданням адміністративного судочинства, за приписами ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
Конституційний Суд України в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Відповідно до п.є-1 ч.1 ст.15-1 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною 4 ст.122 Кодексу передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України, зокрема, частиною другою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що земельні ділянки перебували у державній власності, були вільними та не входили до переліку земельних ділянок, що не підлягають продажу на конкурентних засадах ( ч.2,3 ст.134 Земельного кодексу), відповідач обґрунтовано у відповідності до вимог закону та в межах компетенції прийняв рішення про включення їх до переліку земельних ділянок, права на які можуть виставлятися на земельні торги окремими лотами та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах. При цьому, в ході судового розгляду справи не встановлено реального негативного впливу на конкретні права чи інтереси позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваних наказів, оскільки відсутній правовий зв»язок із земельними ділянками, а реалізувати свій інтерес в їх отриманні позивач не позбавлена можливості, дотримавшись порядку, передбачного законодавством.
За таких обставин, суд вважає, що накази Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №664 «Про внесення змін до наказу «Про визначення переліку земельних ділянок» від 09.04.2014 №23» та накази №157 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах» відносно земельної ділянки площею 132,9603 га, кадастровий номер 5924785000:15:004:0037 та №158 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах» відносно земельної ділянки площею 29,0531 га, кадастровий номер 5924785000:15:001:0343 не порушують прав, свобод та інтересів позивача, а тому в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ід.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 40031) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ( код ЄДРПОУ 39765885, вул.Петропавлівська, 108 м.Суми, 40021) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах
Повне рішення складене 28 травня 2018 року.