справа №813/4576/17
30 травня 2018 року зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
третьої особи ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 про визнання протиправними і скасування постанов, -
Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 звернулося до суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ГТУЮ у Львівській області) код ЄДРПОУ 34942940, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Шашкевича,1, в якому, з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 17.01.2018, від 01.02.2018, просить суд:
- визнати протиправними і скасувати постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні №54950492 від 27.11.2017 та від 18.12.2017;
- визнати протиправною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2017 №54950492;
Ухвалою від 11.12.2017 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 24.01.2018 суд прийняв до провадження заяву позивача про зміну позовних вимог від 17.01.2018.
Ухвалою від 24.01.2018 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4
Ухвалою від 05.02.2018 суд прийняв до провадження заяву позивача про зміну позовних вимог від 01.02.2018.
Ухвалою від 05.02.2018 суд об'єднав в одне провадження позовні вимоги в адміністративній справі №813/73/18 з вимогами у справі №813/4576/17, присвоївши їм номер останньої.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017 не виконана позивачем з поважних причин. Проте, старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. не надав належної оцінки вказаному факту, протиправно не виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого листа у справі №813/2342/16 та незаконно і безпідставно виніс постанову про накладення штрафу від 27.11.2017 №54950492.
Позивач зазначає про те, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до його трудової книжки. Таке поновлення на посаді можливе лише після того, як поновлений працівник з'явиться до органу, в якому його поновлено, та надасть свою трудову книжку для внесення до неї відповідного запису. Позивач неодноразово повідомляв ОСОБА_4І, про необхідність з'явитися до ГУ ДФС у Львівській області для виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017. Проте, ОСОБА_4 до ГУ ДФС у Львівській області так і не з'явився, у зв'язку з чим позивач не міг виконати вказане судове рішення.
Крім того, позивач вважає протиправною і такою, що винесена без достатніх правових підстав постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2017 №54950492.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 24.01.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивач не виконав без поважних причин вимоги виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16 про поновлення на посаді стягувача - ОСОБА_4 З огляду на наведене, відповідач правомірно виніс оскаржені постанови про накладення штрафу та про закінчення виконавчого провадження.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подала до суду відзив на позовну заяву від 27.02.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивач без поважних причин не виконав постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017 в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді, зокрема, не вніс необхідні зміни до штатного розпису ГУ ДФС у Львівській області та не видав відповідний наказ про поновлення на посаді. Крім того, третя особа спростовує доводи позивача про надсилання ОСОБА_4 семи листів з повідомленнями про необхідність з'явитися до ГУ ДФС у Львівській області для вирішення питання про поновлення на посаді, оскільки на його адресу надійшло лише три з вказаних листів, а саме від 25.10.2017, від 31.10.2017 та від 14.11.2017.
01.02.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає про те, що відповідач протиправно не надав оцінку та не взяв до уваги причини, з яких позивач не виконав судове рішення.
11.04.2018 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає про те, що причини невиконання ГУ ДФС у Львівській області судового рішення є поважними. Тому, боржник не відповідає за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, якщо працівник не вчинив дій, які вказують на його бажання бути поновленим.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Третя особа та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві. Просили суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та її представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2017, задоволено позов ОСОБА_4, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області від 29.06.2016 року №253-о “Про звільнення”, поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області з 30.06.2016, стягнуто з ГУ ДФС у Львівській області в користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52589,84грн. з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 7733,80грн. звернуто до негайного виконання.
На виконання вказаної постанови Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №813/2342/16 від 12.01.2017 про поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області.
19.10.2017 ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого листа.
20.10.2017 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №54950492 з виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16. Стягувач - ОСОБА_4, боржник - ГУ ДФС у Львівській області. Вказану постанову позивач отримав 26.10.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
01.11.2017 державний виконавець скерував до ГУ ДФС у Львівській області вимогу, якою зобов'язав боржника у виконавчому провадженні №54950492 повідомити його про виконання рішення суду та надати документи, які підтверджують таке виконання протягом 3-х днів з моменту отримання.
13.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення виконавчого документа стягувача, в якій просив відповідача повернути виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16 стягувачу, у зв'язку з тим, що боржник перешкоджає вчиненню виконавчих дій.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. про накладення штрафу від 27.11.2017 №54950492 за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк вимог виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16 на боржника ГУ ДФС у Львівській області накладено штраф на суму 5100грн. Вказану постанову позивач отримав 30.11.2017, що підтверджується копією повідомлення ГУ ДФС у Львівській області.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. про накладення штрафу від 18.12.2017 №54950492 за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк вимог виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16 на боржника ГУ ДФС у Львівській області накладено штраф на суму 10200грн. Вказану постанову позивач отримав 30.11.2017, що підтверджується копією повідомлення ГУ ДФС у Львівській області.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. від 26.12.2017 №54950492 закінчено виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16, у зв'язку з неможливістю виконати судове рішення без участі боржника.
Не погоджуючись з вказаними постановами відповідача позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017, зокрема, поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області з 30.06.2016. Постанову суду в частині поновлення на роботі звернуто до негайного виконання.
Відповідно до ст.256 КАС України (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16) постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.
Згідно з ст.14 КАС України (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 №813/2342/16) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У п.п.46, 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_6 проти України» від 15.10.2009 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.
З наведених нормативних положень вбачається, що постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017 в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді підлягала виконанню негайно після її проголошення, що є прямим обов'язком ГУ ДФС у Львівській області як відповідного органу державної влади.
Суд встановив, що на момент прийняття оскаржених постанов у виконавчому провадженні №54950492 про накладення штрафу від 27.11.2017 та від 18.12.2017 та про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2017 вказана постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017 в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді позивачем добровільно не виконана.
Як на поважну причину невиконання судового рішення позивач посилається на те, що ОСОБА_4 не подав до ГУ ДФС у Львівській області трудової книжки в порядку, передбаченому ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Оцінюючи вказану обставину суд встановив наступне.
В період з 12.01.2017 по 23.07.2017 позивач жодних дій з виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017 в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді не вчиняв.
Листами ГУ ДФС у Львівській області від 23.07.2017 №2997/10/13-01-04-02-20, від 13.10.2017 №17498/10/13-01-04-02-45, від 19.10.2017 №17829/10/13-01-04-02-45, від 25.10.2017 №642-Л-557/13-01-04-02-45, від 31.10.2017 №19050/10/13-01-04-02-45, від 07.11.2017 №668/Л-581/13-01-04-02-45, від 14.11.2017 №680/Л-581/13-01-04-02-45 ОСОБА_4І повідомлено про необхідність з'явитися до ГУ ДФС у Львівській області з трудовою книжкою для виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017.
Позивач надав суду докази направлення на адресу ОСОБА_4 листів, а саме копії повідомлень від 13.10.2017, від 19.10.2017, 26.10.2017, 31.10.2017, 14.11.2017, 25.12.2017.
З відповідей ОСОБА_4 на листи відповідача від 31.10.2017, 22.11.2017, 17.01.2018, 07.02.2018, 20.02.2018, вбачається, що ОСОБА_4 вважає можливим своє поновлення на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області лише після внесення відповідних змін до штатного розпису ГУ ДФС у Львівській області. ОСОБА_4 просить повідомити його про внесення таких змін та зобов'язується негайно прибути до ГУ ДФС у Львівській області і приступити до виконання своїх посадових обов'язків.
У листі Національного агентства з питань державної служби від 11.04.2018 ОСОБА_4 роз'яснено, що постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017 в частині поновлення його на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області є обов'язковою до виконання з моменту її проголошення.
Позивач не надав суду доказів внесення змін до штатного розпису ГУ ДФС у Львівській області в частині наявності в такому посади начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області, на яку необхідно поновити ОСОБА_4 Крім того, позивач не надав суду доказів звернення до Державної фіскальної служби України за роз'ясненнями щодо можливості поновлення ОСОБА_4 на посаді в такому випадку.
Суд звертає увагу, що стаття 24 КЗпП України визначає порядок укладення трудового договору з працівником, який влаштовується на роботу, а не порядок поновлення незаконно звільненого працівника на посаді.
Частиною 5 статті 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що обов'язок по виданню наказу про поновлення на посаді покладений безпосередньо на боржника та не залежить від поведінки стягувача у виконавчому провадженні. При цьому, видання такого наказу не може зумовлюватися явкою стягувача до боржника.
Суд також враховує, що вже після прийняття оскаржених постанов, а саме наказом ГУ ДФС у Львівській області від 18.01.2018 №35-О ОСОБА_7 поновлено на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області з 30.06.2016 на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2342/16 від 12.01.2017. При цьому, виданню вказаного наказу не перешкоджало те, що ОСОБА_4 не з'явився до ГУ ДФС у Львівській області та не надав своєї трудової книжки для внесення відвідного запису.
З огляду на наведене, суд вважає, що неподання ОСОБА_4 до ГУ ДФС у Львівській області трудової книжки не може розцінюватися як поважна причина невиконання судового рішення.
Згідно зі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою вказаної статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених вказаним Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вказане, суд вважає, що позивач ГУ ДФС у Львівській області не виконав без поважних причин постанову Львівського окружного адміністративного суду №813/2342/16 від 12.01.2017 в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС у Львівській області. Тому, відповідач мав достатні правові підстави для прийняття постанов у виконавчому провадженні №54950492 про накладення штрафу від 27.11.2017 та від 18.12.2017 та про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2017. Вказані постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. у виконавчому провадженні №54950492 є правомірними, а тому, позов є безпідставним і необґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України на судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову Головного управління ДФС у Львівській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 про визнання протиправними і скасування постанов відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г.Гулик