18 травня 2018 року Справа № 808/448/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (71502, АДРЕСА_1)
до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-а, код ЄДРПОУ 41249795)
про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні позивачу пенсії за віком з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ст.ст. 27, 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 03.08.2017 з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.;
Ухвалою судді від 12 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 12 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та призначено судове засідання на 02 квітня 2018 року.
02 квітня 2018 року ухвалою суду відкладено розгляд справ та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін на 23 квітня 2018 року.
Ухвалою судді від 24 квітня 2018 року прийнято справу до провадження судді Татаринова Д.В. та призначено судове засідання на 15 травня 2018 року без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки адміністративну справу відповідно до частини 9 статті 31 КАС України та на підставі розпорядження керівника апарату призначена на повторний автоматизований розподіл.
Та абзацом 2 частини 14 статті 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Таким чином суд повторно розпочав розгляд справи по суті, отже останній день розгляду справи є 24 травня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії. Перебуває на обліку у відповідача та з грудня 2001 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. 03 січня 2018 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з моменту призначення, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак отримала відповідь, в якій відмовлено в перерахунку з посиланням на вимоги Закону №1058, що пенсія розрахована відповідно до статей 27 та 28 цього Закону. Вважає, що відповідачем було протиправно та необґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у поданому 02 квітня 2018 року відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що оскільки позивачу пенсію призначено за частини 1, а не частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то у позивачки відсутнє право на застосування стосовно нього пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду з грудня 2001 року, ОСОБА_1 призначена із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 8 років, що передбачено пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, яка відпрацювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1.
Пенсія за віком позивачу призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії обчислений відповідно до норм частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за загальною формулою. В зв'язку з тим, що позивачка є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС 2 категорії, вона має право на додаткову пенсію як потерпіла від аварії ЧАЄС.
03 січня 2018 року позивачка звернулась до відповідача з проханням перерахувати пенсію з моменту призначення, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за умовами стажу роботи не менш як 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
На що листом 3/С-1 від 12 січня 2018 року відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на обставини, що позивачка отримує пенсію за віком з урахуванням змін відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і пенсія позивача розрахована відповідно до статей 27, 28 цього Закону України то в даному випадку положення пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не застосовуються.
Позивачка, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернулась до суду з даним позовом.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Згідно статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 - років для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Слід зазначити, що у пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посилання на частину 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не впливає на вирішення спору, оскільки у частині 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено лише про право особи на вибір визначення розміру пенсії (або відповідно до раніше діючого законодавства, або відповідно до цього Закону) та особливості його обчислення.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки позивачка звернулась до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області із заявою про перерахунок пенсії 03 січня 2018 року, то, відповідно до частини 4 статі 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія ОСОБА_2 підлягає перерахунку з 01 січня 2018 року.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає, що відсутні підстави задоволення позову в цій частині, у зв'язку з наступним.
В матеріалах справи містяться документи про понесенні позивачем витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.
Обґрунтовуючи понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги №669 від 16 січня 2018 року; розрахунок витрат на правову допомогу ОСОБА_1 (складання адміністративного позову 1500 грн.), копію квитанцій від 29 січня 2018 року.
Відповідно частин 1, 2, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1-5 статті 134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Перелік послуг які були надані адвокатом це лише складання адміністративного позову. Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає пункт 5 статті 134 КАС України.
З вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині задоволенню не підлягають.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача в частині та відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (71502, АДРЕСА_1) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-а, код ЄДРПОУ 41249795) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахуванні позивачу пенсії за віком з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
Зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 03 серпня 2017 року з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років;
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 243 КАС України, протягом десяти днів.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 18 травня 2018 року.
Суддя Д. В. Татаринов